українською in english

Друга хвиля. FAQ для нових е-декларантів: що і як декларувати?

20 березня, 12:24

З 1 січня 2017 стартував другий етап е-декларування. Тепер е-декларації повинні подавати також всі публічні службовці України - а це близько 700-800 тисяч чоловік. У другу хвилю потрапляють посадові особи, які працюють в органах влади та місцевого самоврядування, в державних і комунальних установах та організаціях, в тому числі частина педагогів і лікарів.

Минулого разу ми визначили, хто саме підпадає під обов'язкове е-декларування з 2017 року, хто буде подаватися вже вдруге, а також в які терміни звітувати про зміну майнового стану. У цьому матеріалі ми зібрали базову інформацію, яка допоможе правильно заповнити е-декларацію і розібратися, що, коли і як треба декларувати, а також розповімо про відповідальність за порушення вимог фінансового контролю.

Як подати декларацію

Перше питання, яке повинен вирішити декларант, - це отримання електронного цифрового підпису (ЕЦП), без якого неможливо зареєструватися в системі та подати декларацію.

Декларації заповнюються і подаються на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції після авторизації з використанням ЕЦП. У кожного декларанта є власний електронний кабінет в системі, де він може створювати чернетки декларацій, зберігати в них дані і повертатися до них в зручний момент для завершення заповнення. Декларанти повинні самостійно отримати ЕЦП шляхом звернення до відповідного акредитованого центру сертифікації ключів. Додаткову інформацію можна отримати на сторінці Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України.

Можна також звернутися до посадової особи, яка відповідає за інформаційне забезпечення в органі, де працює декларант, для отримання роз'яснення по видачі ЕЦП.

Що і як слід декларувати

Нагадаємо інформацію, яка вже добре відома декларантам першої хвилі.

Декларація складається з 16 розділів і її зміст описаний в статті 46 Закону про запобігання корупції, а точна форма декларації визначена рішенням НАЗК.

Нові об'єкти декларування, які були відсутні в декларації за старою формою:

• об'єкти незавершеного будівництва незалежно від стадії будівництва і земельні ділянки, на яких вони розташовані;

• цінне рухоме майно - ювелірні вироби, твори мистецтва, електронні пристрої тощо, якщо вартість одного предмета перевищує 100 прожиткових мінімумів.

При цьому цінне рухоме майно, крім транспортних засобів, придбане (набуте, отримане як подарунок і т.п.) до подачі декларантом своєї першої декларації в нову систему, може декларуватися без вказівки його вартості і дати вступу;

• юридичні особи, бенефіціарним собком (контролером) яких є декларант або члени його сім'ї;

• майно, формальним власником якого є третя особа, але його контролює і може фактично розпоряджатися ним декларант або член його сім'ї - так звана бенефіціарна власність на майно;

• інформація про співвласників майна, а також про власників майна, що знаходиться в оренді або іншому користуванні декларанта та членів сім'ї;

• залишки коштів на будь-який яких банківських рахунках, в тому числі поточних і карткових;

• готівкові кошти (що зберігаються не на банківському рахунку), якщо грошові активи декларанта перевищують 50 прожиткових мінімумів;

• будь-які доходи, включаючи інформацію про джерела доходу, - наприклад, треба відзначити, хто зробив подарунок декларанту або члену сім'ї, виплатив гонорар або заробітну плату;

• кошти, позичені декларантом або членом сім'ї один одному або третім особам;

• нематеріальні активи - об'єкти інтелектуальної власності тощо;

• робота за сумісництвом декларанта;

• членство декларанта в громадських об'єднаннях та їх керівних, ревізійних або наглядових органах.

При заповненні декларації слід пам'ятати про встановлені законом пороги декларування, тобто про мінімальний розмір (вартість) майна, після перевищення якого об'єкт необхідно вказати в електронній декларації.

При цьому з 1 січня 2017 року при визначенні порогів використовується не мінімальна заробітна плата, як раніше, а розмір прожиткового мінімуму, встановлений для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Наприклад, для щорічних декларацій, які повинні бути представлені до 1 квітня 2017 року, розмір прожиткового мінімуму береться за станом на 1 січня 2016 року і становить 1 378 гривень. Хоча за законом про Держбюджет на 2017 рік розмір прожиткового мінімуму з 1 січня 2017 рік збільшується до 1 600 гривень, цей збільшений розмір буде застосовуватися тільки для декларацій, які охоплюють 2017 рік (наприклад, для декларацій перед звільненням, які подаються в 2017 році, якщо перед тим було подано щорічна декларація за 2016 рік).

У той же час для повідомлень про суттєві зміни в майновому стані застосовується розмір прожиткового мінімуму, діючий на 1 січня року, в якому було отримано дохід або придбано майно - тобто 1 600 гривень після 1 січня 2017 року.

Яка інформація в декларації є конфіденційною?

Закон про запобігання корупції передбачає прозорість і відкритість більшості даних для суспільства завдяки відкритому доступу до них через Інтернет.

Це важлива умова ефективності заходів фінансового контролю - публічності інформації про доходи та витрати декларанта ускладнює незаконне збагачення службовців і допомагає виявляти конфлікти інтересів.

Декларація містить персональні дані декларанта і членів його сім'ї. Тому на відкритому веб-сайті відразу після її представлення публікується копія декларації, яка не містить деякі персональні дані, які Закон визначив як конфіденційні, а саме:

- податковий номер,

- серія та номер паспорта,

- місце проживання,

- дата народження,

- повна адреса місця знаходження нерухомості декларанта або членів його сім'ї (публікується тільки назва області, району та населеного пункту, де така нерухомість розташована).

Обмеження доступу до цієї інформації важливе для захисту приватності і забезпечення безпеки людини.

Повна інформація по декларації доступна тільки уповноваженим працівникам НАЗК і правоохоронних органів. 

Слід зазначити, що після першої хвилі декларування з'ясувалося, що електронна система на даний момент не в усьому відповідає закону в частині оприлюднення інформації.

Так, на жаль, на публічному сайті обмежений доступ до інформації про юридичних осіб, які згадуються в декларації (наприклад, до їх коду ЄДРПОУ), що суперечить закону і має бути виправлено.

Кого вважають членом сім'ї декларанта?

Закон визначає, що членом сім'ї суб'єкта декларування є дружина або чоловік, навіть за умови їх фактичного окремого проживання.

Членом родини також є будь-яка особа, якщо одночасно є такі три ознаки: спільне проживання з декларантом, ведення спільного господарства, а також взаємні права та обов'язки, які мають характер сімейних відносин. Це визначення виключає, наприклад, спільну оренду нерухомості за відсутності сімейних відносин.

Членом родини може бути як родич декларанта - наприклад, дитина або батьки - так і співмешканець.

Таким чином, інформація про родичів декларанта (навіть близьких), які проживають окремо від нього - в декларації не відзначається, оскільки їх не вважають за законом членами сім'ї.

Так само для того, щоб особу вважали членом сім'ї, недостатньо спільної реєстрації місця проживання за однією адресою - визначальним знову є наявність зазначених вище ознак.

У законі не визначено, скільки повинно тривати спільне проживання. У роз'ясненні НАЗК йдеться про останній день звітного періоду. Наприклад, якщо всі три ознаки наявні станом на 31 грудня, потрібно декларувати таку особу як члена сім'ї в щорічній декларації.

Чи може член сім'ї не надавати інформацію про себе?

Закон дозволяє членам сім'ї відмовляти в наданні інформації.

Адже надання декларації - це обов'язок декларанта, і тільки він несе відповідальність за неподання даних або подання недостовірних даних.

Суб'єкт декларування може знати про наявність певного об'єкта декларування, наприклад, нерухомості у члена сім'ї, але не знати деталей і запитати про них у члена сім'ї. Останній може відмовитися надавати таку інформацію.

Тоді декларант повинен вказати в декларації всю відому йому інформацію про такий об'єкт, а в іншому зробити позначку «Член сім'ї відмовився надати інформацію».

При цьому якщо декларант знав ці дані, але не вказав в декларації, і це буде встановлено, то можливе залучення декларанта до відповідальності за подання завідомо недостовірних відомостей.

Слід також пам'ятати, що згідно із законом, якщо хоча б одне поле в декларації зазначено як «Член сім'ї відмовився надавати інформацію», така декларація повинна пройти повну перевірку, під час якої НАЗК перевірить всі дані - як про суб'єкта декларування, так і про члена сім'ї

.

Відповідальність за порушення вимог фінансового контролю

1. Несвоєчасне подання: адміністративна відповідальність (штраф від 850 до 1 700 гривень) в разі відсутності поважних причин несвоєчасного подання декларації - наприклад, хвороба, відрядження, мобілізація.

2. Умисне неподання декларації: кримінальна відповідальність може настати, якщо декларант не подасть декларацію після того, як НАЗК виявив неподання та дозволив подати декларацію. Завідомо недостовірні відомості в декларації: адміністративна відповідальність, якщо подано недостовірні відомості щодо майна вартістю 100-250 прожиткових мінімумів (з 1 січня 2017 року - 160-400 тисяч гривень) - штраф від 17 до 42 тисяч 500 гривень; кримінальна відповідальність, якщо подано недостовірні відомості щодо майна вартістю понад 250 прожиткових мінімумів (400 тисяч гривень) - штраф від 42,5 до 51 тисяч гривень, або громадські роботи, або позбавлення волі до двох років, а також позбавлення права обіймати відповідні посади.

Якщо недостовірні дані щодо майна вартістю менше 100 прожиткових мінімумів (160 тисяч гривень), то можлива тільки дисциплінарна відповідальність.

Відповідальність за надання в декларації недостовірних відомостей настає тільки за умисне подання недостовірних відомостей. Тобто описки і ненавмисні помилки каратися не будуть.

У декларанта є право подати виправлену декларацію один раз протягом 7 календарних днів після подання відповідної декларації. Після цього терміну декларант теж може внести виправлення - але тільки після повідомлення про це НАЗК і отримання відповідного дозволу.

При цьому подання виправленої декларації не звільняє від відповідальності за завідомо недостовірні відомості.