Що мається на увазі під відбудовою та відновленням?

Відновлення — це значно ширше поняття, ніж тільки ремонт зруйнованих через війну будівель, інфраструктури тощо. Українське законодавство визначає відновлення регіонів і територій, що постраждали внаслідок збройної агресії, як комплекс організаційних, фінансових та інших заходів, скерованих, зокрема, на відновлення критичної та соціальної інфраструктури, житлових і громадських об’єктів та створення умов для повернення людей і нормальної діяльності суб’єктів господарювання.

В межах методології, яку розробила експертна команда проєкту, до об’єктів відбудови та відновлення належать не лише споруди чи інженерні мережі, які були зруйновані або пошкоджені внаслідок російської агресії, а йдеться також про об’єкти, які ремонтуються або будуються з нуля для стабілізації ситуації в громаді, забезпечення базових потреб її жителів та створення умов для подальшого розвитку.

Відкритість має бути на кожному етапі

Головне завдання моніторингу — не просто перевірити, чи відремонтований або збудований конкретний об’єкт, а дослідження всього процесу — від підготовки до реалізації проєкту.

Зокрема, аналізуватиметься:

• закупівля послуг із розробки проєктно-кошторисної документації;
• закупівля послуг авторського та технічного нагляду;
• процедура закупівлі робіт із відновлення або відбудови об’єкта;
• відповідність обраної процедури вимогам чинного законодавства;
• тендерна документація та наявність у ній потенційно дискримінаційних вимог;
• пропозиції учасників закупівлі;
• проєктно-кошторисна документація;
• укладений договір та зміни до нього;
• перебіг виконання робіт після укладення договору.

Важлива частина моніторингу — так званий постзакупівельний етап. Адже прозорість процедури вибору підрядника сама по собі ще не гарантує, що роботи будуть виконані відповідно до договору.

Тому експерти перевірятимуть, зокрема:

• чи дотримується календарний план виконання робіт;
• чи є обґрунтованими та своєчасними додаткові угоди;
• чи дотримується підрядник установлених вимог до організації будівельного майданчика;
• чи забезпечує замовник належний доступ до публічної інформації;
• чи відповідають задекларовані в актах виконаних робіт видатки фактичним платежам замовника;
• чи не пов’язаний виконавець будівельних робіт із юридичними або фізичними особами-підприємцями, які здійснюють технічний чи авторський нагляд за об’єктом.

Окремо аналізуватиметься представленість проєкту в системі DREAM, яка покликана забезпечувати прозорість та підзвітність процесів управління публічними інвестиціями, а інформація про проєкти, контракти, реалізацію та платежі може бути використана для громадського контролю.

Таким чином моніторитися будуть різні етапи реалізації проєктів.

Навіщо громадам такий моніторинг?

Публічні кошти,  скеровані на відновлення, мають працювати максимально ефективно, а рішення щодо їхнього використання бути зрозумілими, обґрунтованими та доступними для громадського контролю.

Тому завдання моніторингу в межах проєкту — побачити, наскільки процес відбудови відповідає принципам прозорості, підзвітності, ефективності та належного врядування, визначити можливі ризики та звернути увагу на практики, які можуть бути вдосконалені.

Особливо важливо дивитися на відбудову комплексно. Один об’єкт може бути реалізований відповідно до всіх формальних вимог, але водночас будуть питання щодо доцільності рішення, якості планування, вибору пріоритетів або ефективності використання ресурсів.

Результати моніторингу конкретних об’єктів допоможуть краще зрозуміти, як на практиці працюють механізми планування, закупівель, фінансування та реалізації проєктів відновлення на місцевому рівні.

Крім того, в межах проєкту експерти проведуть комплексне дослідження процесів планування й реалізації відбудови та відновлення у громадах щодо їхньої відповідності базовим принципам належного врядування Ради Європи. За результатами дослідження для кожної громади буде підготовлено аналітичний звіт і дорожню мапу з рекомендаціями, а органи місцевого самоврядування отримають фахову підтримку в їх реалізації.

Ще одним практичним результатом стане спільна з громадами підготовка презентаційно-інформаційних буклетів «Візія відновлення та розвитку» українською та англійською мовами. Вони мають допомогти громадам систематизувати власне бачення майбутнього, зрозуміло презентувати свої пріоритети та потенціал жителям, міжнародним партнерам і потенційним інвесторам.

Нагадаємо, під час проєкту «Сприяння підвищенню стандартів планування та реалізації відновлення на муніципальному рівні», який реалізовувався у 2025 році, експертна команда надала громадам низку рекомендацій щодо того, як зробити інформацію про те, як відновлюються і розвиваються громади, відкритою і доступною в першу чергу для жителів цих громад.

Проєкт «Сприяння підвищенню стандартів планування та реалізації відбудови та відновлення на локальному рівні» реалізується Partnership for Transparency Europe в партнерстві з громадською організацією «4U» та Одеською обласною організацією ВГО КВУ в рамках Ініціативи «REPAIR Ukraine» за фінансування Bundesministerium für wirtschaftliche Zusammenarbeit und Entwicklung (BMZ) та Czech Development Cooperation.

.

Через повномасштабну війну та вимушений виїзд зі своїх громад в інші населені пункти України та за кордон мільйони виборців фактично не проживають за тими адресами, які вказані в Державному реєстрі виборців. З одного боку, це суттєво ускладнить виборчу процедуру, з іншого, — серед тих, хто знає, як  саме оновити свої дані та змінити виборчу адресу, готовність зробити ці кроки сягає 90%. Таким чином, необхідність проведення інформаційної кампанії вже зараз є очевидною. Про це йшлося під час круглого столу, що відбувся в Одесі 15 липня в онлайн-форматі.

«Підготовку до виборів потрібно починати вже зараз. Ці вибори будуть непересічними: перед нами стоїть величезний комплекс юридичних, інформаційних, політичних і технологічних питань, а актуалізація Реєстру виборців — лише один із його складників. Фахова дискусія має розпочатися вже сьогодні, так само як аналітична, інформаційно-технологічна та юридична підготовка до виборчого процесу», — зазначив регіональний консультант Громадянської мережі ОПОРА в Одеській області Анатолій Бойко.

На проблему обізнаності громадян про свої виборчі права звернула увагу і доцентка кафедри соціальної роботи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Ганна Трушевич:

«Виборці, які перебувають за кордоном, уже зараз мають розуміти, чи зможуть вони обирати мера свого міста на тих самих умовах, що й люди, які залишаються в Україні, а також чи матимуть вони право балотуватися на посади міських голів або депутатів, якщо, наприклад, останні чотири роки проживали за кордоном. Чи будуть забезпечені для них рівні права з кандидатами, які постійно перебували у своїх громадах? Це лише одне з багатьох питань, відповіді на які варто давати вже зараз. Крім того, необхідна інформаційна кампанія, щоб внутрішньо переміщені особи розуміли, чи вони можуть брати участь у голосуванні нарівні з усіма іншими жителями громади, чи можуть долучатися до місцевих виборів та що потрібно для цього зробити», — наголосила вона.

Є й питання щодо не лише технічного голосування українських виборців за кордоном, а й щодо їхньої готовності долучатися до політичних процесів в Україні: «Серед українців, які перебувають за кордоном, я бачу не дуже високий рівень залученості до виборчого процесу. Існує проблема, пов’язана з тим, що інші держави інтегрують наших громадян, а разом із цим посилюються абсентеїстські настрої, відчуття відірваності та ізольованості. Також мають місце інформаційні викривлення, що залежать від країни проживання, і серйозні проблеми з ідентифікацією. Усе це необхідно враховувати при підготовці до виборів в Україні», — вважає Михайло Шабанов, доцент кафедри політології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

ОПОРА провела масштабне дослідження міграційних процесів та їхнього впливу на актуальність даних Державного реєстру виборців. Дослідження поєднало загальнонаціональне соціологічне опитування населення України, опитування українців у Німеччині, Чехії та Польщі. Результати дослідження свідчать про суттєву зміну географії українського виборця після початку повномасштабної війни.

За даними загальнонаціонального дослідження ОПОРИ, 25 % дорослого населення України (кожен четвертий) має досвід переміщення — вимушеного або добровільного. Для 72 % із них останній переїзд відбувся після 24 лютого 2022 року. Водночас 28,5 % (майже третина) громадян проживають не за місцем своєї реєстрації. У Києві цей показник сягає 44%, а з-поміж людей із досвідом переміщення — 57 %. При цьому 81 % переміщених громадян називають своє нинішнє місце проживання основним.

Більшість українців готові оновлювати свої дані для участі у виборах. Так, 58 % опитаних готові самостійно оновлювати свої дані у Державному реєстрі виборців, а в разі отримання проактивного повідомлення або заклику від держави цей показник зростає до 70 %. Найзручнішим способом оновлення даних громадяни називають цифрові сервіси — застосунок «Дія» обрали 77 %. Водночас рівень обізнаності про виборчі процедури залишається обмеженим. Наприклад, лише 55 % громадян повідомили, що знають про існування Державного реєстру виборців.

Подібна тенденція спостерігається й щодо українців за кордоном. Опитування ОПОРИ українців у Польщі, Німеччині та Чехії показало, що 75 % респондентів виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення. Лише 38 % розглядають можливість повернення після завершення воєнного стану, а 48 % оцінюють таку перспективу як малоймовірну або зовсім не планують повертатися.

Серед українців за кордоном 74 % заявили про готовність взяти участь у майбутніх виборах, але лише 16 % перебувають на консульському обліку, що забезпечить їм потрапляння до списку виборців відповідно до чинної процедури. Значна частина респондентів не орієнтується у процедурах голосування за кордоном та зміни виборчої адреси. Так, 49 % українців за кордоном готові самостійно оновити свою виборчу адресу, а після додаткового інформування з боку держави цей показник зростає до 61 %. Водночас великий відсоток людей (понад 80 %) користуються застосунком «Дія». Більшість обрали його як найзручніший спосіб оновлення виборчої адреси.

Експерти Громадянської мережі ОПОРА закликають українців уже зараз перевірити свої дані у Державному реєстрі виборців. Спеціально для цього ОПОРА запустила кампанію #ПеревірCебеУРеєстрі та створила на сайті тематичну сторінку із покроковими інструкціями, відповідями на найпоширеніші запитання та рекомендаціями, як перевірити свої дані у Держреєстрі виборців і що робити, якщо вони потребують уточнення. Вся інформація — за посиланням: https://oporaua.org/perevir-drv.

Проєкт реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.

Фінальний захід відбувся 14 липня. Участь у навчанні взяли представники Авангардівської, Кодимської та Саф’янівської територіальних громад, члени робочих груп з розробки стратегій розвитку, місцеві фахівці, експерти. Семінар-тренінг був присвячений одному з ключових етапів стратегічного планування — формуванню системи моніторингу та оцінки стратегії розвитку та плану заходів з її реалізації. Така поетапна система дозволяє громадам не лише розробити стратегічний документ, а й відстежувати його виконання, оцінювати результати та своєчасно коригувати управлінські рішення.

Під час заходу учасники підбили підсумки виконання планів роботи, сформованих на попередньому тренінгу, а також обговорили подальші кроки у підготовці стратегічних документів. Інтерактивну лекцію про зміст і особливості формування системи моніторингу та оцінки провів експерт у галузі стратегування регіонального та місцевого розвитку Дмитро Дрожжин. Учасники детально розглянули порядок визначення показників ефективності, підходи до збору та аналізу індикаторів виконання стратегічних і операційних цілей, а також механізми оцінювання реалізації проєктів і програм, включених до плану заходів.

Окрему увагу приділили роботі над четвертим засіданням робочих груп із розробки стратегій розвитку громад. Під час практичної частини учасники визначили перелік першочергових завдань, які необхідно виконати найближчим часом. Зокрема, громади завершуватимуть доопрацювання планів заходів із реалізації стратегій, розробку  системи моніторингу та оцінки відповідно до вимог чинної методики, а також будуть готувати відповідні проєкти рішень щодо змісту Стратегій.

Чотири навчальні семінари-тренінги стали комплексною програмою підтримки громад у підготовці стратегічних документів. Протягом кількох місяців учасники опрацювали всі основні етапи стратегічного планування - від аналізу вихідної ситуації, SWOT-аналізу та формування стратегічного бачення до розробки плану заходів, проєктних ініціатив і системи моніторингу та оцінки. 

«Ми завершуємо цикл навчань, але не завершуємо сам проєкт. Навпаки, саме зараз починається той етап, коли всі напрацьовані знання мають перетворитися на якісні стратегічні документи. Дуже важливо, щоб до цього процесу активно долучилися жителі громад. Саме вони найкраще знають потреби своїх населених пунктів, а їхня участь робить стратегію не просто офіційним документом, а спільним баченням майбутнього громади. Участь жителів громади у розробці таких важливих документів відповідає європейському підходу до стратегічного планування», — підкреслив Дмитро Дрожжин.

«За кілька місяців підготовки проєкту стратегії громади виконали справді великий обсяг роботи, що вимагав послідовності, відповідальності та постійної залученості всіх учасників робочих груп. Пройдений шлях показав, що громади мають необхідну спроможність самостійно працювати зі складними стратегічними завданнями та знаходити рішення, що відповідають їхнім реальним потребам», — зазначила координаторка проєкту Альона Єгорова.

Попереду на громади чекає фіналізація проєктів стратегій розвитку, планів заходів із їхньої реалізації та систем моніторингу й оцінки, після чого документи будуть представлені жителям під час публічних презентацій та громадських обговорень перед винесенням на розгляд місцевих рад.

Крім того, у межах проєкту громади проведуть інформаційні зустрічі з молоддю, присвячені європейським стандартам розвитку громад. Під час цих заходів учасники дізнаються, як принципи Європейського Союзу застосовуються при стратегічному плануванні, чому участь жителів є важливою для розвитку громад та як сучасні європейські підходи допомагають формувати якісні місцеві політики.

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Стратегії для європейського майбутнього», який реалізує Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

У НОМЕРІ

Едіт Халперт: одеситка, яка продала Америці американське мистецтво

Як працює місцеве самоврядування в Одесі

Діяльність Одеської обласної організації ВГО "Комітет виборців України"

Правова підтримка для родин зниклих безвісти: громадська приймальня УГСПЛ в м. Одесі продовжує свою роботу

Інтерв'ю

Не така вже й російська: письменник Антон Санченко про український фундамент імперії

Громадське Партнерство "За прозорі місцеві бюджети!"

Голоси громад: що кажуть учасники дослідження про проблеми бюджетів в екзилі

Якщо ви хочете збільшувати кількість розслідувань та аналітичних матеріалів на наших ресурсах - підтримайте нас.

Газета "Інтент" надає можливість безкоштовного отримання друкованих примірників для бібліотек, освітніх організацій, органів самоврядування та читачів, які прагнуть бути в курсі актуальних новин та подій. Заповніть форму, аби приєднатися до нашої читацької спільноти.

Робота над документами розпочалася зі створення робочих груп, до складу яких увійшли представники органів місцевого самоврядування, депутати, фахівці структурних підрозділів рад та представники громадськості. Упродовж кількох місяців учасники опрацьовували тексти проєктів Статутів, адаптуючи їх до вимог оновленого законодавства та сучасних підходів до місцевого самоврядування.

У Березівській та Авангардівській громадах уже відбулися публічні презентації проєктів Статутів, під час яких були представлені ключові положення документів, зокрема щодо механізмів участі жителів у вирішенні питань місцевого значення, проведення консультацій з громадськістю, звітування органів місцевого самоврядування, діяльності органів самоорганізації населення та інших інструментів місцевої демократії. В Арцизькій громаді робоча група також продовжує підготовку проєкту документа за експертної підтримки команди проєкту.

Під час публічних презентацій проєктів учасники та учасниці ознайомилися з основними положеннями майбутніх Статутів, зокрема із запропонованими механізмами участі жителів у вирішенні питань громади, а також обговорили шляхи забезпечення відкритості, прозорості та підзвітності органів місцевого самоврядування.

«Більшість громад сьогодні зацікавлені не просто у виконанні законодавчих вимог щодо ухвалення Статуту, а у створенні зрозумілих правил взаємодії між радою, виконавчими органами та жителями. Для органів місцевого самоврядування це можливість впорядкувати процедури участі, зробити їх прозорими та зменшити кількість конфліктних ситуацій, а для жителів - отримати чіткі механізми впливу на рішення, які стосуються розвитку громади», - зазначила експертка проєкту Альона Єгорова.

Паралельно з роботою над документами команда проєкту проводить просвітницькі та навчальні заходи для різних цільових аудиторій. Для представників органів місцевого самоврядування організовуються тренінги щодо практичного застосування інструментів місцевої демократії та їх впровадження після затвердження Статутів.

Зокрема, у Березівській громаді учасники тренінгу аналізували практичні кейси та обговорювали алгоритми реалізації таких інструментів, як громадські слухання, місцеві ініціативи, публічні консультації та громадське оцінювання діяльності органів влади. Аналогічний навчальний захід відбувся і для представників виконавчих органів, комунальних установ, підприємств та старост Авангардівської громади.

Окремий напрям реалізації проєкту - залучення молоді до процесів місцевого самоврядування. Відкриті уроки для старшокласників уже пройшли у Березівській та Авангардівській громадах. Під час занять молоді люди знайомилися зі змістом Статуту громади, дізнавалися про свої можливості впливу на місцеві рішення та вчилися використовувати інструменти громадської участі на практиці.

Особливу увагу під час таких заходів приділили ролі молоді в розвитку громад. Нове законодавство передбачає ширші можливості для залучення молодих людей до місцевого самоврядування, а тому важливо вже сьогодні формувати розуміння того, як працюють механізми участі та як ними користуватися.

«Саме молодь у майбутньому буде розбудовувати громаду і країну. Вона повинна володіти інструментами місцевої демократії, які допомагають впливати на прийняття рішень. Такі просвітницькі заходи дають молодим людям знання та навички, які знадобляться для відповідального громадянського лідерства», - зазначив секретар Березівської міської ради Сергій Шевченко.

Зараз у громадах-учасницях проєкту наближаються до завершення публічні обговорення проєктів Статутів, під час яких жителі надають свої пропозиції та зауваження. Наступним етапом роботи стане врахування отриманих рекомендацій та ініціатив і формування проєктів рішень задля винесення на розгляд депутатів місцевих рад.

Нагадаємо, що відповідно до Закону України №3703-ІХ «Про народовладдя на рівні місцевого самоврядування» затвердження Статуту є обов’язковим для кожної територіальної громади. Саме цей документ має визначати порядок проведення громадських слухань, загальних зборів жителів, публічних консультацій, подання місцевих ініціатив та електронних петицій, а також інші форми участі громадян у вирішенні питань місцевого значення.

Метою проєкту «Сприяння розробці статутів територіальних громад та використанню інструментів місцевої демократії в Одеській області» є допомогти органам місцевого самоврядування розробити, обговорити та ухвалити статути громад відповідно до вимог чинного законодавства та забезпечити жителям зрозумілі й дієві механізми участі у прийнятті рішень.

Публікацію підготовлено в межах проєкту «Сприяння розробці статутів територіальних громад та використанню інструментів місцевої демократії в Одеській області», який реалізує Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Ініціатива «REPAIR Ukraine» (Recovery Participatory Accountable Integrity) є комплексною ініціативою, спрямованою на сприяння підвищенню стандартів процесів відбудови та відновлення в Україні.

Проєкт “Сприяння підвищенню стандартів планування та реалізації відбудови та відновлення на локальному рівні” передбачає:

1. Проведення стартових ознайомчих зустрічей в громадах.
2. Дослідження процесів відбудови та відновлення у 20 громадах щодо відповідності базовим принципам доброго врядування Ради Європи. Підготовка аналітичних звітів та «дорожніх мап» з підвищення рівня відповідності процесів відбудови та відновлення в громадах зазначеним принципам.
3. Сприяння громадам у підвищенні рівня відповідності процесів відбудови та відновлення визначеним принципам шляхом надання експертної підтримки з впровадження «дорожніх мап».
4. Підготовка та видання разом з органами місцевого самоврядування 20 громад презентаційно-інформаційних буклетів «Візія відновлення та розвитку» українською та англійською мовами.
5. Дослідження 20 обʼєктів відбудови.
6. Фінальні зустрічі в громадах з презентації та обговорення досягнутого в рамках проєкту прогресу.

Проєкт передбачає активну співпрацю з органами місцевого самоврядування задля максимального прогресу у підвищення рівня стандартів відбудови та відновлення в громадах.

Під час реалізації заходів проєкту експерти надаватимуть оперативний зворотний зв'язок представникам громад, що дасть можливість оперативно коригувати стратегію та плани відновлення та підходи щодо їх реалізації.

Умови участі

До участі у реалізації проєкту запрошуються територіальні громади з Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей.

Відбір ґрунтуватиметься на таких принципах:

• Критерії відбору застосовуватиметься на рівних засадах для кожної області
• Відібрані громади мають представляти різноманітність типів та характеристик об’єднаних громад, існуючих в Україні. 

Оцінювання досвіду та спроможності громади, які подали заявки, проводитиметься за такими основними групами показників:

1. Мотивація громади брати участь у проєкті;
2. Наявність Стратегії розвитку громади;
3. Відповідність базовим умовам проєкту.

Процес подання заявок 

До цього запрошення додається заявка, яку громада має заповнити та подати не пізніше 16 червня 2026 року.

Для подачі заявки необхідно заповнити її, підписати та надіслати разом з додатками на електронну адресу odesakvu@gmail.com, вказавши у темі листа «Назва громади, конкурс «Сприяння підвищенню стандартів планування та реалізації відбудови та відновлення на локальному рівні». 

Конкурс відбувається в рамках реалізації проєкту «Сприяння підвищенню стандартів планування та реалізації відбудови та відновлення на локальному рівні» реалізується Partnership for TransparencyEurope в партнерстві з громадською організацією «4U» та Одеською обласною організацією ВГО КВУ в рамках Ініціативи «REPAIR Ukraine» за фінансування Bundesministerium für wirtschaftliche Zusammenarbeitund Entwicklung (BMZ) та Czech Development Cooperation.

Комплексна ініціатива «REPAIR Ukraine» (Recovery Participatory Accountable Integrity) скерована на сприяння підвищенню стандартів процесів відбудови та відновлення в Україні. У 2024 році експертна команда реалізувала пілотний проєкт у 10 громадах Миколаївської, Одеської та Чернігівської областей. Цього року проєкт  масштабувався та охоплює вдвічі більше областей і територіальних громад У його межах експертна команда проведе дослідження процесів відбудови та відновлення у 20 громадах щодо відповідності базовим принципам належного врядування Ради Європи, підготує аналітичні звіти та дорожні мапи з підвищення рівня відповідності процесів відбудови та відновлення в громадах зазначеним принципам та надасть органам місцевого самоврядування фахову підтримку з впровадження дорожніх мап. Крім того, передбачається підготовка та видання разом з ОМС презентаційно-інформаційних буклетів «Візія відновлення та розвитку» та моніторингове дослідження 20 обʼєктів відбудови.

Під час реалізації заходів проєкту експерти надаватимуть оперативний зворотний зв'язок представникам громад, щоб ОМС могли оперативно коригувати стратегії та плани відновлення, а також підходи щодо їхньої реалізації.

“Два роки тому, коли ми втілювали пілотний проєкт у десяти територіальних громадах Півдня і Півночі України, ми відзначили серед основних викликів, що стояли перед ОМС, відсутність координації та належної регуляції процесу відновлення з боку органів державної влади. Тоді ж ми підготували практичні поради для громад, щоб зробити інформацію про відновлення і розвиток відкритою і доступною в першу чергу для жителів. Ми також рекомендували місцевому самоврядуванню активно залучати громадськість до участі у формування політики відновлення, зокрема через консультації, фокус-групи, опитування, дорадчі органі та інші форми участі на всіх етапах процесу відновлення. Цього року ми також проведемо дослідження процесів відбудови й відновлення та підготуємо на основі зафіксованих фактів і тенденцій рекомендації територіальним громадам, що будуть покликані забезпечити системний підхід до відбудови не лише фізичних об’єктів, а й до комплексного відновлення в громаді через налагодження процедур та ефективного управління ресурсами”, - розповів керівник проєкту, голова Одеського КВУ Анатолій Бойко.

Крім того, на основі цьогорічного дослідження будуть підготовлені рекомендації для державних органів влади та міжнародних організацій щодо актуальних викликів процесів відбудови та відновлення в Україні та першочергових кроків для їх вирішення.

Результати проєкту стануть підґрунтям для розробки рекомендацій та стандартів, що можуть бути застосовані для масштабування та впровадження в інших громадах або регіонах країни з урахуванням специфічних умов та потреб.

Проєкт «Сприяння підвищенню стандартів планування та реалізації відбудови та відновлення на локальному рівні» реалізується Partnership for Transparency Europe в партнерстві з громадською організацією «4U» та Одеською обласною організацією ВГО КВУ в рамках Ініціативи «REPAIR Ukraine» за фінансування Bundesministerium für wirtschaftliche Zusammenarbeit und Entwicklung (BMZ) та Czech Development Cooperation.

Участь у семінарі взяли фахівці структурних підрозділів Авангардівської, Кодимської та Саф’янівської територіальних громад Одеської області, члени робочих груп із розробки та актуалізації стратегій розвитку, запрошені експерти.

Метою навчання було забезпечити учасників необхідними знаннями та практичними навичками для якісного формування та актуалізації стратегій місцевого розвитку. 

Під час заходу учасники обговорили результати напрацювання SWOT-аналізу, стратегічного бачення та “дерева цілей” громад.

«Цілепокладання стратегій громад має бути узгоджене зі Стратегією розвитку Одеської області, державними пріоритетами та Глобальними цілями сталого розвитку. Це дозволяє громадам формувати реалістичні та системні підходи до розвитку, а також підсилює можливості для залучення ресурсів і партнерств», — пояснив Дмитро Дрожжин.

Під час інтерактивної лекції учасники також ознайомилися із сучасними підходами до формування плану заходів з реалізації стратегії місцевого розвитку. Зокрема, обговорювалися практичні аспекти підготовки:

• переліку проєктів місцевого розвитку;
• місцевих програм розвитку, спрямованих на реалізацію стратегії;
• організаційних заходів;
• механізмів фінансового забезпечення реалізації плану заходів.

Окрему увагу приділили Указу Президента України №722/2019, яким були закріплені адаптовані Цілі сталого розвитку ООН на період до 2030 року. Документ визначає глобальні цілі орієнтиром для державних програм та нормативно-правових актів задля забезпечення збалансованого економічного, соціального та екологічного розвитку.

Попереду у громад — третє засідання робочих груп із розробки стратегій розвитку. Під час третього засідання робочих груп планується схвалення SWOT-аналізу, SWOT-матриці, стратегічного бачення, сценаріїв розвитку та “дерева цілей”. Крім того, робочі групи з розробки стратегій розвитку територіальних громад розпочинають конкурсний відбір технічних завдань до планів заходів реалізації стратегій. Це стане наступним етапом практичної підготовки проєктних ініціатив, спрямованих на досягнення стратегічних цілей розвитку громад.

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Стратегії для європейського майбутнього», який реалізує Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Повномасштабна війна спричинила різке зростання кількості родин, які шукають інформацію про зниклих безвісти, військовополонених або загиблих. Окрім складних юридичних процедур, люди також стикаються з браком достовірної інформації та розпорошеністю державних органів, до яких потрібно звертатися. Клієнти звертаються не лише з питаннями статусів і виплат, а й із надзвичайно болісними ситуаціями — катуванням у полоні, незаконним ув’язненням, порушенням базових прав. Як зазначив юрист громадської приймальні УГСПЛ в м. Одесі Артем Таукач, протягом грудня 2025 року - квітня 2026 року, надано понад 160 правових консультацій включно з аналізом індивідуальних ситуацій та визначенням алгоритму дій. Переважно до приймальні звертались люди, які шукали інформацію про зниклих безвісти рідних, стикались з наслідками полону або вирішували юридичні питання після загибелі чи пораненні військових.

Так, найбільшу частку серед отримувачів правової допомоги становили члени сімей військовослужбовців (60 осіб), а також родини зниклих безвісти (55 особи), родини загиблих (15 осіб), родини полонених (30 осіб), внутрішньо переміщені особи (15 осіб) та пенсіонери (10 осіб). Найбільше звернень надходило щодо порядку комунікації/листування з військовополоненими, оформлення виплати грошового забезпечення сім’ям зниклих безвісти військовослужбовців, можливості звільнення з військової служби у зв’язку з необхідністю стороннього догляду за особою, оскарження висновків військово-лікарняної комісії. Значна частина консультацій надавалась дистанційно (понад 100 сесій через гарячу лінію та понад 30 сесій онлайн), що дозволило охопити жителів навіть найвіддаленіших та найбільш небезпечних громад.

Якщо справа має складний або прецедентний характер, до неї залучається Центр стратегічного судочинства УГСПЛ. За перший квартал по усіх регіонах було відібрано три такі справи. Дві справи стосуються військовослужбовців, які після захоплення в полон зазнали катувань і нелюдського поводження. Третя справа стосується військовослужбовця, якого після тяжкого поранення та тривалого лікування помістили під варту — попри медичний висновок про необхідність відпустки за станом здоров’я.

За словами Анатолія Бойка, голови Одеської обласної організація ВГО «Комітет виборців України» та голови правління Української Гельсінської спілки з прав людини, з 2011 року через громадську приймальню УГСПЛ в м. Одесі, організація захищає та просуває права людини. Діяльність приймальні усталено реалізовується через правову допомогу, стратегічний судовий захист, правову аналітику та просвіту. Після повномасштабного вторгнення рф до України, пріоритетом приймальні став правовий захист людей, які постраждали від війни. Один з напрямків - це системна правова підтримка родин зниклих безвісти, військовополонених і загиблих в Україні, потреба в якій зараз критична в громадах. В рамках проєкту «Підтримка механізму зниклих безвісти», поряд із безпосередньою правовою допомогою, ми спільно з партнерами працюємо над зміною підходів до підтримки вразливих груп на рівні громад - щоб громади мали власні сталі механізми підтримки родин військових, зниклих безвісти та ветеранів.

Проєкт «Підтримка механізму зниклих безвісти» запустила Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну» (фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції). Його мета — посилити спроможність громад у роботі з родинами зниклих безвісти, військовополонених, загиблих військових, а також із чинними військовослужбовцями та ветеранами. Окрім Одеської області, проєкт охоплює ще п’ять регіонів, більшість із яких — прифронтові: Херсонська область, Сумська область, Запорізька область, Донецька область (Краматорськ), Київська область. Контакти громадських приймалень УГСПЛ, які надають безоплатну правову допомогу безпосередньо у своїх громадах, можна знайти за посиланням.

В місті Одесі та Одеській області правову допомогу надають фахівці громадської приймальні УГСПЛ в м. Одесі, яка працює на базі Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України». Первинний прийом здійснюється дистанційно - телефоном та онлайн. Особистий прийом юристом проводиться виключно за попереднім записом після первинного прийому.

Для отримання правової допомоги Громадської приймальні УГСПЛ в м. Одесі, звертайтесь:

• телефоном або в месенджерах viber/whatsApp/signal:

+380951794975 (основний), +380980869260 (додатковий)

• електронною поштою: odesakvu@cvu.od.ua
• через сторінку в Facebook: @CVUOdesa

Публікація підготовлена Громадською приймальнею Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) у м. Одесі, яка працює на базі Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України».

Дана публікація була підготовлена за підтримки програми «Партнерство за сильну Україну». Зміст цієї статті є виключною відповідальністю Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України»/Української Гельсінської спілки з прав людини і не обов’язково відображає позицію Програми та/або її фінансових партнерів. 

Програма «Партнерство за сильну Україну» – це багатостороння донорська ініціатива, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Метою Програми є посилення стійкості України в умовах російської агресії шляхом надання критично важливої підтримки місцевим громадам у співпраці з українськими державними органами, громадянським суспільством, медіа та приватним сектором.

У НОМЕРІ

Діяльність Одеської обласної організації ВГО "Комітет виборців України"

Атестація депутатів місцевих рад

Депутати Одеської міської ради у 2025 році: оцінки, тенденції та проблеми

Інтерв'ю

"Мене звільнили як націоналіста": інтерв'ю зі Станіславом Стриженюком

Центр публічних розслідувань

2025 рік у деклараціях: як змінилися статки мерів Одещини

Якщо ви хочете збільшувати кількість розслідувань та аналітичних матеріалів на наших ресурсах - підтримайте нас.

Газета "Інтент" надає можливість безкоштовного отримання друкованих примірників для бібліотек, освітніх організацій, органів самоврядування та читачів, які прагнуть бути в курсі актуальних новин та подій. Заповніть форму, аби приєднатися до нашої читацької спільноти.

Експерти всеукраїнської громадської кампанії «Атестація депутатів місцевих рад» підбили підсумки щорічного оцінювання діяльності депутатів Одеської міської ради VIII скликання за 2025 рік. Моніторинг охопив 53 з 56 депутатів та здійснювався за 16 об’єктивними показниками відкритості, прозорості, доброчесності та підзвітності.

За результатами комплексного персонального оцінювання діяльність 38% депутатів Одеської міської ради отримала низькі оцінки: від 0 до 2 балів. Посередній результат у 3 бали продемонстрували 14 депутатів, тоді як позитивну оцінку (4 бали) отримали 8 обранців. 

Найвищу оцінку - 5 балів, за результатами моніторингу 2025 року - отримали 11 депутатів: Олексій Асауленко, Марина Бойко, Анастасія Большедворова, Ірина Головатюк-Юзефпольська, Олег Етнарович, Олег Звягін, Ольга Квасніцька, Жанна Мандриченко, Петро Обухов, Олександр Славський, Едуард Стась.

Середня оцінка діяльності всього депутатського корпусу залишилась на рівні 2,9 бала, що відповідає показнику попереднього року та свідчить про відсутність системних змін у роботі ради.

Найвищий середній результат серед фракцій продемонструвала «Європейська Солідарність» - 3,8 бала. Далі - «Довіряй ділам» (3 бали) та «Слуга народу» (2,9 бала). Найнижчий показник зафіксовано серед позафракційних депутатів - 1,9 бала.

Відкритість: частковий прогрес і системні проблеми

Аналіз відкритості діяльності депутатів показав неоднорідну ситуацію. Повну біографічну інформацію оприлюднили 32 депутати, водночас щодо частини обранців дані залишаються неповними або відсутніми. Найчастіше не вказується досвід роботи та поточне місце зайнятості.

У 2025 році спостерігається позитивна тенденція: депутати почали повертати інформацію про приймальні на міський офіційний ресурс - Депутатський портал, а також з’явилась можливість отримати ці дані через ще один міський застосунок - Misto. Водночас інформацію про прийом виборців оприлюднили 39 депутатів (74%) , тоді як щодо 14 обранців вона відсутня (26%).

Актуальність контактних даних вдалося підтвердити лише щодо частини депутатів (64%), що вказує на проблему з оновленням інформації. Регулярний прийом виборців здійснюють менше половини депутатів (34%), а частина обмежується нерегулярними або дистанційними формами комунікації (26%).
Більшість депутатів мають сторінки у соціальних мережах (Facebook, Instagram, Telegram, TikTok) однак рівень активності залишається нерівномірним. Водночас експерти відзначають позитивну динаміку - у 2025 році комунікація депутатів стала більш системною та змістовною.

Доброчесність: висока відвідуваність, але низька активність

Протягом звітного періоду відбулося 11 пленарних засідань, і значна частина депутатів демонструвала високий рівень відвідуваності: 22 депутати були присутні на всіх сесійних засіданнях ради. Водночас шестеро не відвідали жодного. 

Залишаються й обранці, які досі є чинними депутатами Одеської міської ради, однак ігнорують виконання всіх депутатських обов’язків вже декілька років поспіль: Нікіта Авдєєв, Богдан Гігінов, Олександр Матвєєв, Віталій Саутьонков, Іван Семчук.

Подібна ситуація спостерігається і з роботою в комісіях: поряд із депутатами, які активно беруть участь у роботі, є ті, хто демонструє низьку або нульову відвідуваність. Крім того, частина обранців взагалі не входить до складу жодної комісії.

Важливою особливістю залишається практично повна відсутність депутатських запитів. У 2025 році зафіксовано лише один запит, який відповідає критеріям оцінювання, що свідчить про слабке використання цього інструменту для вирішення проблем громади. Водночас депутатський запит є одним із ключових інструментів представницької діяльності, який дозволяє офіційно ініціювати розгляд проблем мешканців, отримувати обов’язкові до розгляду відповіді від органів влади та впливати на ухвалення рішень у межах повноважень ради. Його системне використання є показником активної роботи депутата в інтересах громади, тоді як фактична відсутність запитів свідчить про низький рівень реалізації цієї функції.

Більшість депутатів виконала обов’язок щодо подання декларацій: відповідні дані наявні щодо 50 обранців. Окремі випадки неподання декларацій пов’язані з проходженням військової служби, хоча є й випадки порушень.

Підзвітність: звіти є, але публічність низька

У 2025 році про свою діяльність відзвітували 20 депутатів, що на 17% менше, ніж у 2024 році. Більшість звітів оприлюднено на Депутатському порталі або можна знайти на сторінках  соціальних мереж депутатів.

Лише 11 депутатів провели публічні звітування перед виборцями. Позитивним нововведенням стало оприлюднення графіку публічних звітів на сайті міської ради, однак не всі заходи були включені до цього переліку.

Відносно 33-ох депутатів (62%) експертам Атестації не вдалось знайти річні звіти про діяльність протягом року повноважень, що свідчить про низький рівень підзвітності значної частини депутатського корпусу.

Інформацію про використання коштів депутатського фонду оприлюднено щодо 48 депутатів. Загальний обсяг фонду у 2025 році склав 255 млн грн після зменшення через низьку відвідуваність частини депутатів - по 5 млн грн на кожного обранця.

Результати оцінювання свідчать, що попри окремі позитивні зрушення - зокрема у комунікації та відновленні відкритості інформації - загальний рівень діяльності депутатів все ще потребує подальшого вдосконалення.

Ключові проблеми зберігаються:

• низька підзвітність депутатів перед виборцями;
• слабке використання інструментів депутатської діяльності;
• нерівномірна участь у роботі ради;
• недостатня відкритість та актуальність інформації.

Таким чином, Одеська міська рада демонструє часткову активність без системних змін, що напряму впливає на якість представництва інтересів громади.

Ознайомитися з повним текстом звіту можна за посиланням.

Питання підготовки до перших повоєнних виборів уже сьогодні потребує фахової дискусії та ретельної роботи над законодавчою базою, – про це йшлося під час публічної дискусії «Законодавство про перші повоєнні вибори: політико-правова рамка», який провела Громадянська мережа ОПОРА 17 березня в Одесі.

Під час заходу експерти, депутати та представники громадянського суспільства обговорили ключові виклики та можливі рішення для організації виборів після завершення війни. Як зазначили під час заходу організатори дискусії – експерти ОПОРИ – від того, якими будуть законодавчі рішення та політичний консенсус щодо ключових параметрів виборчого процесу, залежатимуть легітимність майбутньої влади, відновлення демократичних процедур і довіра громадян до державних інституцій. В умовах масштабних безпекових викликів, внутрішнього переміщення мільйонів людей та перебування значної частини громадян за кордоном підготовка до повоєнних виборів вимагає завчасного обговорення можливих моделей і рішень, а також роботи над законодавчою базою майбутніх виборів.

«Те, що ми сьогодні бачимо у політичній площині нашої держави, – це лише одна складова підготовки до повоєнних виборів. Готуватися до них потрібно вже зараз: чим більше підготовчої роботи буде зроблено сьогодні, тим якісніше можна буде організувати виборчий процес після завершення війни», – зазначив Анатолій Бойко, регіональний консультант Громадянської мережі ОПОРА в Одеській області, голова Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України».

Громадянська мережа ОПОРА багато років досліджує виборче законодавство та виборчі процеси в Україні, здійснює спостереження за виборами, а також бере участь у розробці та експертному обговоренні законодавчих змін. Зокрема експерти ОПОРИ долучились до діяльності Робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо організації виборів в особливий або повоєнний період, що була створена наприкінці 2025 року. Її створення стало відповіддю на необхідність визначити правові рамки перших повоєнних виборів та рекомендації Європейської комісії у межах євроінтеграційного процесу.

Під час зустрічі в Одесі старша радниця з правових питань ОПОРИ Ольга Коцюруба наголосила, що проведення виборів під час воєнного стану неможливе, адже вони не відповідатимуть принципам свободи та прозорості виборчого процесу. За її словами, законодавча підготовка до повоєнних виборів триває і перебуває на стадії активного напрацювання, однак ключові політичні рішення ще потребують широкого консенсусу. Крім того, вона зазначила, що ОПОРА не підтримує одночасного проведення президентських і парламентських виборів, а також поєднання виборів із всеукраїнським референдумом. При цьому складним лишається питання люстрації.

«Остаточного консенсусу в питанні люстрації наразі не досягнуто, однак ми впевнені, що воно вкрай важливе і необхідне. Ми підтримуємо так звану «мʼяку люстрацію», за якої кандидати будуть зобовʼязані повідомити публічно про всі свої можливі звʼязки з державою-агресором. Це стосуватиметься тих кандидатів, щодо яких на момент виборів будуть відсутні судові вироки абощо. Якщо ж будь-яких кроків щодо люстрації або обмежень державою вжито не буде, у суспільства постане питання щодо прозорості, чесності, рівності і справедливості перших повоєнних виборів», – пояснила вона.

Аналітик ОПОРИ Дмитро Баштовий підкреслив важливість регіональних обговорень для підготовки законодавчих змін:

«Такі заходи є надзвичайно цінними, адже багато залежить від інформації про ситуацію в регіонах і рекомендацій практиків на місцях. Зокрема, одним із ключових викликів стане визначення на законодавчому рівні критеріїв безпеки для проведення виборів у громадах. Наразі з-понад 33 тисяч виборчих дільниць більш ніж пів тисячі зруйновані внаслідок бойових дій, а понад 6400 розташовані на тимчасово окупованих територіях. Відповідно, цю проблему потрібно вирішувати, і, звісно, йдеться не лише про це, а про десятки і сотні інших нюансів та питань, над розв’язанням яких варто працювати вже сьогодні», – сказав він.

Під час дискусії учасники також обговорили вартість організації виборів, проведення виборів за кордоном, базові політичні рішення щодо строків і послідовності проведення виборів, критерії безпеки, а також механізми реалізації виборчих прав різних категорій громадян. Окрему увагу приділили забезпеченню виборчих прав різних груп громадян, зокрема військовослужбовців та українців, які перебувають за кордоном.

Зокрема депутат Одеської міської ради Олександр Славський зауважив, що питання участі військових у виборах потребує особливої уваги:

«З одного боку, може здаватися дивним зараз думати про вибори, але з іншого боку, я усвідомлюю, що це необхідно. Я особливо хвилююся за тих, хто сьогодні служить у Силах оборони. Ці люди мають не лише право проголосувати, а й право брати участь у політичному житті країни, яку вони захищають. Для цього їм потрібен достатній час: повернутися додому, зрозуміти, якою є політична ситуація, визначитися зі своїм рішенням тощо. І на це треба щонайменше пів року або й рік. А ми розуміємо, що часу, ймовірно, буде значно менше. І, звісно, питання обмежень дуже важливе, бо ми можемо отримати ситуацію, коли в місцевих радах будуть просто постійні бійки й суперечки, якщо до них пройдуть одночасно, скажімо, ветерани і ті, хто ухилявся від служби, втікши за кордон», –зазначив політик.

Колишній військовий, науковець Інституту публічної служби і управління та представник ГО ІЦ «Майдан Моніторинг» Олександр Остапенко звернув увагу, що одним із ключових принципів майбутніх виборів має бути рівність виборчих прав:

«Основний критерій виборів – це рівність, а рівність означає справедливість. Сьогодні існують різні ситуації: хтось виїхав за кордон законно, хтось – незаконно. І є купа інших проблем та питань. Але законодавство потрібно формувати вже зараз, залучаючи суспільство до обговорення та враховуючи міжнародні практики», – вважає він.

Організатори публічної дискусії зауважили, що такі зустрічі в регіонах мають важливе значення для підготовки до перших повоєнних виборів, адже дозволяють врахувати місцевий контекст і напрацювати ефективні рішення.

Ця подія профінансована в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії. Висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.

У НОМЕРІ

Діяльність Одеської обласної організації ВГО "Комітет виборців України"

Атестація депутатів місцевих рад

Без виборів і без мерів: як війна переформатувала владу в обласних центрах України

Депутатський фонд Одеси 2025: пріоритети, цифри та прозорість використання коштів

Інтерв'ю

"Ми ніби за умовчуванням маємо бути незламні та потужні", - Євгенія Генова

Експерт

Безкоштовний скринінг здоровʼя в Одесі: де та як пройти

Якщо ви хочете збільшувати кількість розслідувань та аналітичних матеріалів на наших ресурсах - підтримайте нас.

Газета "Інтент" надає можливість безкоштовного отримання друкованих примірників для бібліотек, освітніх організацій, органів самоврядування та читачів, які прагнуть бути в курсі актуальних новин та подій. Заповніть форму, аби приєднатися до нашої читацької спільноти.

Постійні комісії є основним робочим форматом діяльності депутатів Одеської міської ради, адже саме на їхніх засіданнях опрацьовується більшість управлінських рішень. Упродовж п’ятого року повноважень склад комісій неодноразово змінювався, а рівень відвідуваності депутатами засідань залишався нестабільним. Це підтверджують результати моніторингу участі депутатів у роботі постійних комісій, проведеного експертами всеукраїнської громадської кампанії «Атестація депутатів місцевих рад».

Постійні комісії міської ради є ключовими робочими органами представницького органу місцевого самоврядування. Саме в межах їхньої діяльності відбувається попередній розгляд проєктів рішень, аналіз бюджетних і земельних питань, формування рекомендацій для пленарних засідань та здійснення контрольних функцій. Фактично саме на рівні комісій відбувається змістовна частина депутатської роботи.

Станом на 25 лютого 2026 року в Одеській міській раді утворено 12 постійних комісій, однак фактично працюють 11 із них. Постійна комісія з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції не здійснює діяльність з 2021 року у зв’язку з відсутністю повноцінного складу - наразі до неї входить лише одна депутатка.

У міській раді діють такі постійні комісії:

• Постійна комісія з питань планування, бюджету і фінансів
• Постійна комісія з питань комунальної власності, економічної, інвестиційної, державної регуляторної політики та підприємництва
• Постійна комісія з питань культури, туризму і міжнародних відносин
• Постійна комісія з питань транспорту і дорожнього господарства
• Постійна комісія з питань соціальної політики та праці
• Постійна комісія з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних правовідносин
• Постійна комісія з питань планування забудови територій, міського дизайну, архітектури та охорони культурної спадщини
• Постійна комісія з питань житлово-комунального господарства
• Постійна комісія з питань охорони здоров’я
• Постійна комісія з питань освіти, спорту та взаємодії з громадськими організаціями
• Постійна комісія з питань надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, екології та цифрової трансформації

Зміни у складі постійних комісій Одеської міської ради

Упродовж 2024 та 2025 років депутатський корпус Одеської міської ради зазнав низки змін у своєму складі. Як наслідок відбулося переформатування і персонального складу постійних депутатських комісій.

Зміни щодо складу постійних комісій депутати ухвалили під час 28-ої сесії Одеської міської ради 21 лютого 2024 року:

1. З постійної комісії з питань житлово-комунального господарства виключили депутата Олександра Едельмана.
2. Натомість депутата включили до постійної комісії з питань культури, туризму та міжнародних відносин.
3. Зі складу постійної комісії з питань комунальної власності, економічної, інвестиційної, державної регуляторної політики та підприємництва було виключено двох депутатів Олену Коробкову та Вадима Терещука - у зв’язку зі складанням ними депутатських повноважень.
4. До складу постійної комісії з питань охорони здоров’я включили депутата Олексія Єремицю, який і очолив цю комісію.
5. В комісію з питань надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, екології та цифрової трансформації було включено депутата Сергія Узунова.

Під час сесії Одеської міської ради 26 червня 2024 року до складу постійних комісій включили нових депутатів: Марину Бойко, яка набула депутатських повноважень замість Вадима Терещука, та Андрія Шарашидзе, який увійшов до складу ради замість раніше вибулої депутатки Олени Коробкової.

Марина Бойко увійшла до складу комісії з питань освіти, спорту та взаємодії з громадськими організаціями, а Андрій Шарашидзе - до комісії з  питань транспорту і дорожнього господарства.

Під час 33-ої сесії Одеської міської ради у вересні 2024 року до складу постійної комісії з питань комунальної власності, економічної, інвестиційної, державної регуляторної політики та підприємництва включили Олександра Славського, який також і очолив цю комісію.

Оксану Антонішак виключили зі складу постійної комісії з питань культури, туризму та міжнародних відносин і включено до складу постійної комісії з питань комунальної власності, економічної, інвестиційної, державної регуляторної політики та підприємництва на сесії 4 грудня 2024 року.

У зв’язку зі складанням депутатських повноважень під час сесії Одеської міської ради 5 лютого 2025 року виключили зі складу постійної комісії з питань культури, туризму та міжнародних відносин Олега Філімонова. Водночас до складу постійної комісії з питань соціальної політики та праці включили Антоніну Капрош, яка набула депутатських повноважень замість раніше вибулої депутатки Людмили Варавви.

Зі складу цієї ж комісії під час сесії 16 квітня 2025 року було виключено депутатку Тетяну Плаксій, і того ж дня депутати підтримали зміни у складі постійної комісії з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних відносин: зі складу комісії було виключено депутата Олега Бриндака, натомість до її складу включено Тетяну Плаксій.

Під час 44-ої сесії Одеської міської ради 24 вересня 2025 року депутати підтримали зміни та включили до складу постійної комісії з питань житлово-комунального господарства депутата Сергія Оришича, який увійшов до складу міської ради у квітні 2025 року замість Олега Філімонова.

Відвідування засідань постійних комісій

Підрахунок відвідуваності депутатами засідань постійних комісій Одеської міської ради здійснювався на основі протоколів, оприлюднених на сайті депутатського порталу.

До аналізу відвідуваності не включено постійну комісію з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних правовідносин. Це пов’язано з тим, що станом на 25.02.2026 на офіційному сайті ради лише частково оприлюднено протоколи засідань цієї комісії за період з листопада 2024 по листопад 2025 року.

Варто зазначити, що подібна практика спостерігається не вперше. Ще у 2024 році експерти організації зверталися до Одеської міської ради із запитом щодо надання протоколів засідань постійних комісій. У відповідь в ОМР повідомили, що частина протоколів засідань постійної комісії з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних правовідносин не була своєчасно передана головою комісії Сергієм Страшним, до відповідного структурного підрозділу міської ради та, відповідно, не оприлюднена на депутатському порталі.

У міській раді також зазначили, що на адресу голови комісії неодноразово надсилалися звернення з вимогою прискорити підготовку протоколів для їх подальшого оприлюднення, а передача документів запитувачам можлива лише після їх офіційного надходження та реєстрації.

Період моніторингу дисципліни відвідуваності постійних комісій депутатами - з 1.11.2024 по 1.11.2025.

Попри зазначені обставини саме постійна комісія з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних правовідносин упродовж п’ятого року повноважень провела найбільшу кількість засідань - 48, що є найвищим показником серед усіх комісій ради.

На другому місці за кількістю засідань за рік знаходиться постійна комісія з питань планування бюджету і фінансів, де провели 34 засідання.

На третьому - ЖКГ: впродовж року комісією було проведено 20 засідань.

Решта постійних комісій провели за рік від двох до шістнадцяти засідань. 

Не пропустили жодного засідання постійних комісій протягом пʼятого року повноважень 16 депутатів: Оксана Антонішак, Анастасія Большедворова, Андрій Вагапов, Олена Вододюк, Ірина Головатюк-Юзефпольська, Олексій Єремиця, Олег Звягін, Михайло Карпенчук, Ірина Куценко, Ольга Макогонюк, Левон Нікогосян, Петро Обухов, Роман Сеник, Олександр Славський, Едуард Стась.

Пропустили не більше двох засідань комісій та мають від 90% до 99% відвідуваності шість депутатів: Олексій Асауленко, Марина Бойко, Олег Етнарович, Олександр Іваницький, Антоніна Капрош, Марина Лозовенко.

Від 80% до 90% відвідуваності мають сім депутатів: Олександр Авдєєв, Василь Ієремія, Лілія Леонідова, Світлана Осауленко, Світлана Попова, Олексій Потапський, Сергій Шматько

Від 50% до 80% відвідуваності “набрали” також сім обранців: Ігор Батраков, Наталія Жукова, Віктор Наумчак, Тетяна Плаксій, Дар’я Рибак, Сергій Узунов, Андрій Шарашидзе.

Від 25% до 49% відвідуваності мають пʼятеро депутатів: Андрій Кісловський, Вадим Мороховський, Дмитро Танцюра, Олександр Шеремет, Юрій Шумахер.

Не відвідали жодного засідання постійної комісії та мають 0% відвідуваності: Нікіта Авдєєв, Олександр Едельман, Олександр Матвєєв та Віталій Саутьонков.

Є членкинею постійної комісії з питань  регламенту, депутатської етики та запобігання корупції Ольга Квасніцька, проте комісія не діє.

Не є членами жодних комісій депутати: Олег Бриндак, Богдан Гіганов, Володимир Корнієнко, Ігор Коваль, Іван Семчук.

Експерти не аналізували дисципліну відвідувань постійної комісії з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних відносин та її членів: Олександра Байдеріна, Сергія Данилюка, Жанни Мандриченко, Сергія Страшного, Тетяни Плаксій та Андрія Терновського.

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» продовжує моніторинг діяльності депутатів Одеської міської ради, зокрема їхньої участі в роботі постійних комісій. Регулярна присутність на засіданнях і відкритість у роботі комісій є важливими показниками відповідальності обранців та підзвітності органів місцевого самоврядування перед громадою.

Вікторія Собко

Тренінг - уже другий в навчальному циклі проєкту - був присвячений інструментам аналізу та розробки бачення майбутнього розвитку громад під час формування Стратегії місцевого розвитку. Участь у заході взяли фахівчині й фахівці структурних підрозділів Авангардівської, Кодимської та Сафʼянівської територіальних громад.

Його метою було забезпечити учасників необхідними знаннями та практичними навичками для якісного формування або актуалізації Стратегії розвитку громади. Зокрема, йшлося про підготовку аналітичної частини Стратегії, проведення соціально-економічного та SWOT-аналізу, формулювання стратегічних і операційних цілей, сценарне моделювання розвитку. Отримані під час тренінгу знання стануть підґрунтям для наступних етапів навчального циклу, що передбачатимуть розробку плану заходів та створення системи моніторингу й оцінки реалізації Стратегії.

Під час заходу представниці громад презентували перші результати роботи над проєктами Стратегій, зокрема проведений соціально-економічний аналіз. У кожній громаді вже ухвалено нормативно-правові акти щодо початку роботи над Стратегіями розвитку, затверджено персональний склад робочих груп та положень про їхню діяльність; проведено перші засідання робочих груп, затверджено плани роботи та формування координаційних комітетів; здійснено збір і аналіз даних для підготовки соціально-економічного аналізу; проведено опитування жителів та місцевого бізнесу (онлайн та офлайн) щодо їхніх пропозицій до Стратегії розвитку громад.

«Найважливіше для громад у цьому процесі — це експертна підтримка проєкту. Самостійно працювати над Стратегією дуже складно, адже часто бракує і часу, і ресурсів: прочитати нормативні документи — це одне, а правильно застосувати їх на практиці — зовсім інше. Робота над аналітичною частиною Стратегії допомогла нам значно глибше зрозуміти власну громаду, її ресурси та потенціал розвитку. Для себе я чітко усвідомила, що стратегія — це не просто перелік проєктів чи планів, а документ, у центрі якого мають бути люди. Саме тоді вона стає живим інструментом і реально працює на розвиток громади», - поділилася своїми думками Альона Медведєва, начальниця відділу економічного розвитку та інвестицій Кодимської міської ради.

Подальша робота громад відбувається відповідно до заздалегідь узгодженого плану підготовки Стратегій розвитку, рекомендованого експертами проєкту. На цьому етапі громади зосереджені на доопрацюванні соціально-економічного аналізу, узагальненні та аналізі результатів опитування жителів і підприємців, а також підготовці до наступних засідань робочих груп, запланованих на другу половину березня. Зокрема, передбачено підготовку презентацій результатів соціально-економічного аналізу та анкетування, проведення «інвентаризації» ключових проблем громади, а також формування таблиці аналізу місцевих цільових програм відповідно до вимог чинних нормативних документів.

Наступний, третій онлайн-тренінг у межах проєкту планується провести у травні.

«Для нашої громади робота над Стратегією — це як перший раз іти до першого класу. Ми ніколи раніше не розробляли таких документів, і цей проєкт для нас — ніби перша вчителька. Без якісної експертної підтримки неможливо створити Стратегію, яка не лежатиме на поличці, а буде реальним інструментом розвитку громади, тож працюємо дуже старанно над тим, щоб документ вийшов справді корисним», — зазначила Вікторія Мілкова, фахівчиня з інвестиційної діяльності Сафʼянівської сільської ради.

Коментуючи значення стратегічного планування для громад, тренер, експерт в галузі стратегування регіонального та місцевого розвитку Дмитро Дрожжин наголосив:

«Стратегія розвитку — це не універсальне рішення для всіх проблем громади. Водночас це ключовий документ, який допомагає вибудувати послідовну та узгоджену роботу органів місцевого самоврядування, бізнесу, громадського сектору й жителів. Саме стратегія дозволяє зосередитися на спільних цілях і крок за кроком рухатися до бажаного результату для території».

Робота над новими Стратегіями або ж оновлення тих, що були ухвалені раніше, особливо до початку повномасштабного вторгнення, є водночас надзвичайно важливою та складною для територіальних громад. Окрім викликів, з якими місцеве самоврядування зіштовхується у своїй щоденній діяльності (зокрема, неповноти або застарілості даних, недостатнього рівня залучення жителів і бізнесу, браку практичного досвіду стратегічного планування), експерти також наголошують на необхідності адаптації стратегічних документів до нових реалій — демографічних змін, економічних втрат, появи нових груп внутрішньо переміщених осіб та зростання потреб у відновленні інфраструктури й місцевої економіки. Саме тому громади потребують системної експертної підтримки, що допомагає сформувати реалістичні, актуальні та дієві стратегічні документи:

«Виходячи з реальної ситуації у громадах, яку фіксують експерти проєкту, процес створення Стратегій був би для громад комфортнішим і ефективнішим, якби мав більш передбачуваний таймлайн з боку державної влади, тому що в середині 2025 року неочікувано для громад відбулася реформа публічних інвестицій, яка безпосередньо повʼязана зі стратегічним плануванням. Через це місцеве самоврядування було змушено в дуже стислі терміни розробляти або терміново оновлювати Стратегії розвитку, що відобразилося на їхній якості. Крім того, важливо враховувати, що поточний стратегічний цикл ЄС закінчується 2027 року, і невдовзі громадам треба буде розробляти Стратегії на наступний семирічний цикл. Разом з цим підготовку поточних Стратегій, хай і на такий короткий термін, можна розглядати як хорошу підготовку ОМС до роботи над довгостроковим плануванням, що передбачає ґрунтовний аналіз соціально-економічної ситуації, розробку системи моніторингу та оцінки, врахування актуальних викликів і гнучкості в підходах», — зазначив координатор проєкту, голова Одеського КВУ Анатолій Бойко.

Проєкт «Стратегії для європейського майбутнього» має на меті допомогти органам місцевого самоврядування трьох громад у розробці, оновленні, розгляді та прийнятті Стратегій розвитку з урахуванням стандартів і практик Європейського Союзу. Особливий акцент робиться на використанні інструментів громадської участі, активному залученні жителів громад та організацій громадянського суспільства до формування стратегічного бачення розвитку територій.

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Стратегії для європейського майбутнього», який реалізує Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Депутатський фонд у період дії військової адміністрації: баланс повноважень і відповідальності

Розподіл коштів депутатського фонду у 2025 році відбувався в особливих умовах - на перетині дії воєнного стану, повноважень органів місцевого самоврядування та функціонування Одеської міської військової адміністрації. 

Депутатський фонд, як і в попередні роки, формувався у складі бюджету розвитку Одеської міської територіальної громади. Його використання регулювалося рішенням міської ради та відповідним положенням про порядок подання і розгляду пропозицій депутатів щодо спрямування коштів. Формально ці кошти є інструментом реалізації депутатських ініціатив та використовувалися на капітальні видатки.

Водночас депутатський фонд не передбачений окремою нормою законодавства. Його існування є наслідком усталеної бюджетної практики органів місцевого самоврядування та ґрунтується на положеннях Бюджетного кодексу України, які надають місцевим радам право визначати напрями використання коштів місцевого бюджету в межах затверджених бюджетних програм і повноважень.

Після запровадження воєнного стану та утворення міської військової  адміністрації ситуація змінилася. Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», військові адміністрації отримують повноваження щодо координації бюджетних процесів, визначення пріоритетів фінансування та контролю за використанням коштів місцевих бюджетів у частині забезпечення оборони, безпеки та життєдіяльності громад.

Однак у 2025 році в Одесі розподіл депутатського фонду ще здійснювався за звичною процедурою:

• депутати подавали пропозиції щодо спрямування коштів
• ці пропозиції розглядалися профільною робочою групою
• рішення формалізувалися через виконавчі органи міської ради
• кошти спрямовувалися на визначені департаменти як головних розпорядників

Депутатський фонд 2025
 

У 2025 році депутатський фонд Одеської міської ради затверджено рішенням № 2578-VІІІ від 04 грудня 2024 року у розмірі 280 млн грн. 

Водночас через пропуск понад 50% сесійних засідань без поважних причин робоча група прийняла рішення про зменшення депутатського фонду Одеської міської ради за 2025 рік для відповідних депутатів на 25 млн грн. Це рішення стосувалося таких депутатів як Нікіта Авдєєв, Богдан Гіганов, Олександр Матвєєв, Віталій Саутьонков та Іван Семчук.

Таким чином, фінальний обсяг депутатського фонду Одеської міської ради за 2025 рік становить 255 млн грн, розподілених між 51 депутатом - по 5 млн грн на кожного.

Протягом 2025 року на 15 засіданнях робочої групи було розглянуто близько 350 заяв депутатів щодо використання коштів депутатського фонду.

Основні напрями спрямування депутатського фонду

Фактичний розподіл коштів депутатського фонду у 2025 році демонструє пріоритети охорони здоров’я, міського господарства та освіти. Найбільші статті витрат включають:

Охорона здоров’я (~41,2 %/100,8 млн грн) - кошти спрямовувалися на придбання обладнання довгострокового користування для забезпечення якісного лікування у закладах охорони здоров’я, включно з медичною технікою та предметами довгострокового користування.

Міське господарство (~28, 7 %/70,3 млн грн) - фінансування скеровувалося на капітальний ремонт житлових будинків, благоустрій територій, роботи з усунення аварій у міській інфраструктурі.

Освіта (~11, 1 %/27,1 млн грн) - кошти використовувалися на капітальний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (найпростіших укриттів) для шкіл та дитячих садків, а також на ремонти та модернізацію приміщень закладів освіти.

Безпека та потреби ЗСУ (~10, 6 %/25,9 млн грн) - значна частина коштів була перенаправлена через міську цільову програму «Безпечне місто Одеса» (2020–2028) на потреби Збройних Сил України та створення умов для лікувально-відновлювальної реабілітації.

Менша частка коштів пішла на департаменти культури, міжнародного співробітництва, районні адміністрації та управління капітального будівництва. Витрати включали ремонт та оснащення закладів культури, закупівлю обладнання, капітальні роботи та підтримку адміністративної інфраструктури.

Персональне використання коштів депутатського фонду

В повному обсязі (100%) кошти депутатського фонду використали сім депутатів: Олег Бриндак, Сергій Данилюк, Ірина Куценко, Ольга Макогонюк, Жанна Мандриченко, Сергій Узунов, Андрій Шарашидзе.

Від 90% до 99% коштів депутатського фонду використали 38 депутатів: Олександр Авдєєв, Оксана Антонішак, Олексій Асауленко, Олександр Байдерін, Марина Бойко, Ігор Батраков, Анастасія Большедворова, Андрій Вагапов, Олена Вододюк, Ірина Головатюк-Юзефпольська, Олександр Едельман, Олексій Єремиця, Наталія Жукова, Олександр Іваницький, Василь Ієремія, Антоніна Капрош, Михайло Карпенчук, Ольга Квасніцька, Ігор Коваль, Володимир Корнієнко, Лілія Леонідова, Марина Лозовенко, Вадим Мороховський, Левон Нікогосян, Петро Обухов, Сергій Оришич, Світлана Осауленко, Тетяна Плаксій, Світлана Попова, Олексій Потапський, Дар’я Рибак, Роман Сеник, Сергій Страшний, Дмитро Танцюра, Андрій Терновський, Олександр Шеремет, Сергій Шматько, Юрій Шумахер.

Від 50% до 89% коштів використали шість обранців: Олег Етнарович, Олег Звягін, Андрій Кісловський, Віктор Наумчак, Олександр Славський, Едуард Стась.

Не використали кошти депутатського фонду через пропуск понад 50% сесійних засідань і відповідне скорочення обсягу фонду: Нікіта Авдєєв, Богдан Гіганов, Олександр Матвєєв, Віталій Саутьонков та Іван Семчук.

Підсумовуючи результати реалізації депутатського фонду Одеської міської ради у 2025 році, можна виділити кілька ключових моментів:

Кошти продовжують спрямовуватись на критичні потреби. Значна частина фінансування була використана для охорони здоров’я, міського господарства та освіти, а також на потреби цивільного захисту та підтримку ЗСУ.

Механізм відповідальності депутатів потребує удосконалення. Деякі депутати не використали свої кошти або використали їх частково, а існуючі інструменти контролю не завжди забезпечують повну ефективність.

Зокрема, відповідаючи на питання “Атестації”, депутат Олег Звягін, зазначив, що основною причиною неповного використання коштів депутатського фонду у 2025 році стали труднощі з реалізацією проєктів на етапі виконання робіт. Йдеться насамперед про проблеми з підрядниками, які через кадровий дефіцит і умови воєнного часу не завжди можуть своєчасно виконати заплановані роботи.

«Проблема є системною: навіть за наявності фінансування підрядні організації часто не встигають виконати роботи в межах бюджетного року. Через це частина коштів залишається нерозподіленою або відображається у звітності не в повному обсязі», - пояснив він.

Для ефективного функціонування депутатського фонду важливо забезпечити додаткові гарантії прозорості, зокрема:

• публічні критерії розподілу коштів
• пояснення прийнятих рішень
• належний контроль з боку громади та зацікавлених осіб

Умови війни вимагають гнучких рішень, але не скасовують потребу в прозорості та підзвітності. Навпаки - саме в умовах обмеженої автономії місцевого самоврядування публічність, зрозумілі правила та контроль стають критично необхідними для ефективного використання ресурсів громади.

Депутатський фонд - 2026

З урахуванням чинного законодавства, 2026 рік може стати періодом подальшої трансформації механізму розподілу коштів депутатського фонду. Водночас чинні норми не передбачають автоматичного скасування участі депутатів у бюджетному процесі.

Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», військові адміністрації отримують розширені повноваження у сфері управління територіями та бюджетними процесами. Разом з тим закон не містить прямої норми, яка б забороняла органам місцевого самоврядування або депутатам брати участь у формуванні та реалізації місцевого бюджету, якщо це не суперечить вимогам безпеки та оборони.

Таким чином, у 2026 році можливі кілька сценаріїв функціонування депутатського фонду:

• збереження чинної моделі, за якої депутати подають пропозиції щодо спрямування коштів, а остаточні рішення ухвалюються з урахуванням позиції міської військової адміністрації;
• часткове обмеження повноважень депутатів, коли їхня роль матиме переважно консультативний характер;
• інституційне переосмислення депутатського фонду, за якого кошти формально залишатимуться в бюджеті громади, але розподілятимуться виключно через виконавчі органи.

У разі збереження участі депутатського корпусу у бюджетному процесі ключовим питанням залишатиметься прозорість ухвалення рішень та чітке розмежування відповідальності між міською радою, виконавчими органами та військовою адміністрацією.

Вікторія Собко

Мета проєкту: підвищення стандартів та ефективності процесів відбудови та відновлення на рівні територіальних громад.

Предмет конкурсу

Відібр спроможних та мотивованих громадських організацій для проведення моніторингу процесів відбудови та відновлення у визначених територіальних громадах Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей.

Моніторинг здійснюватиметься за відповідною Методологією, розробленою експертами проєкту.

Відібрані громадські організації для проведення моніторингу:

- пройдуть базове навчання Методології

- отримають мінігрант

- будуть забезпечені менторським супроводом експертів проєкту.

Хто може подати заявку:

До участі у конкурсі запрошуються неприбуткові організації громадянського суспільства, які:

• зареєстровані в Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях
• мають статус неприбутковості та офіційно зареєстровані в Україні не менше 1 року станом на дату подання грантової заявки
• спроможні впроваджувати грантові проєкти та звітувати за ними (включаючи фінансове звітування).

Конкурс не передбачає надання підтримки політичним партіям, релігійним громадам та пов’язаним із ними ОГС.

Як узяти участь?

Для участі у конкурсі потрібно до 23:59 16 лютого 2026 року надіслати на пошту odesakvu@gmail.com:

• заповнену Анкету (увага: документ потрібно завантажити на ваш пристрій, заповнити та надіслати листом)
• копію виписки із ЄДР (обов’язково)
• копію рішення ДПС про включення вашої організації до реєстру неприбуткових організацій (обов’язково)

Анкету з додатками необхідно надсилати одним електронним листом.

Додатки мають бути додані у форматі pdf. Кожен додаток потрібно надсилати одним окремим файлом.

Зверніть увагу, що консультації щодо оформлення грантових заявок не надаються телефоном. У разі виникнення додаткових запитань, будь ласка, надсилайте запитання до 10 лютого 2026 року на електронну адресу: odesakvu@gmail.com.

Проєкт «Моніторинг стандартів у плануванні та реалізації реконструкції на місцевому рівні» реалізується Partnership for Transparency Europe в партнерстві з громадською організацією «4U» та Одеською обласною організацією ВГО КВУ в рамках Ініціативи «REPAIR Ukraine» за фінансування Bundesministerium für wirtschaftliche Zusammenarbeit und Entwicklung (BMZ) та Czech Development Cooperation.

У межах програми громадські організації та благодійні фонди, що працюють у сфері гуманітарної допомоги населенню, взяли участь у дослідженні, проведеному з метою виявлення основних викликів, з якими зіштовхуються організації-новачки під час повномасштабної війни. 

Згодом понад 40 НУО пройшли комплексне навчання, що складалося з тренінгів щодо фандрейзингу й управління проєктами; комунікації та робота з медіа; фінансового менеджменту; системного підходу до доброчесності й комплаєнсу в гуманітарних волонтерських організаціях. 

Вісім громадських організацій та благодійних фондів, котрі пройшли навчання, стали переможцями конкурсного відбору, на який надійшло 22 заявки. Метою цього конкурсу стала підтримка ініціатив, які сприяють сталому інституційному розвитку організацій громадянського суспільства, підвищенню прозорості їхньої діяльності та впровадженню принципів доброчесності у гуманітарних процесах і проєктах відновлення.

Організації, що отримали субгранти на втілення своїх ідей наприкінці 2025 року: ГО “ЄГармонія”, ГО “ЕкоАртПлатформа”, ГО “Час для нас”, ГО Історичний клуб “Сімаргл” (Чернігівська область), ГО “Білозерський центр регіонального розвитку” (Херсонська область), ГО “Кривоозерська платформа розвитку” (Миколаївська область), БО “БФ Ранок Відродження” та ГО “Плем’я” (Одеська область). 

Серед основних напрямків проєктів, - посилення доброчесності гуманітарних організацій, що полягав в аналізі корупційних ризиків, розробці річних планів антикорупційних заходів, а також антикорупційних політик і політик з організації діяльності. Цей напрямок втілювався за менторської підтримки і був обовʼязковим компонентом усіх проєктів. Також НУО провели низку тренінгів, воркшопів та стратегічних сесій для своїх команд з метою розробки політик цифрової безпеки, фінансових і фандрейзингових стратегій, фінансових політик, стратегій розвитку і  комунікаційних стратегій тощо. Низка організацій вирішила пройти незалежний аудит своєї фінансової діяльності, розробити й затвердити кодекс етики та доброчесності, політику фінансової прозорості та звітності, політику гендерної рівності та недискримінації тощо.

“Під час реалізації проєкту наша команда більше згуртувалась та зрозуміла необхідність політик, які регулюють певні процеси в організації. Ми чітко розподілили обов'язки всіх членів, оформили та затвердили структуру організації, розробили та затвердили структуру діяльності, антикорупційну політику, план антикорупційних заходів на рік та прийняли рішення про те, що в організації буде антикорупційний спеціаліст. Під час реалізації нашого проєкту ми дійсно відчули командну згуртованість, адже учасниками заходів мала бути вся команда. А ще під час проєкту команда вперше відкрито проговорила потенційні ризики, пов’язані з фінансами, прийняттям рішень і партнерствами. Загалом знання та інструменти, отримані в межах проєкту, допомогли нашій організації перейти від інтуїтивного управління до більш системної, прозорої та відповідальної моделі роботи”, - поділилася враженнями лідерка однієї з ГО-учасниць ініціативи.

Крім того, у межах ініціативи понад 20 гуманітарних організацій отримали менторську підтримку за такими напрямками як комунікація, фінансовий  менеджмент та фандрейзинг. У межах цього компонента вони розробили 9 комунікаційних планів, взяли участь у сесії питань-відповідей з питань фінансового менеджменту та подали 14 грантових заявок на конкурс щодо посилення організаційної спроможності українських громадських організацій. Важливо, що принаймні чотири з них за результатами відбору вже отримали перемогу, ще частина наразі проходить оцінювання. Також організації провели оцінку своєї спроможності та принципів доброчесності й розробили індивідуальні плани посилення інституційної стійкості на основі цієї оцінки.

Метою ініціативи є сприяння підвищенню рівня спроможності та рівня доброчесності та комплаєнсу локальних гуманітарних громадських організацій в Одеській, Миколаївській, Херсонській і Чернігівській областях.

Проєкт «Programme for Integrity and Compliance in Humanitarian Assistance» реалізується Partnership for Transparency Europe (PTF Europe) в партнерстві з Одеською обласною організацією ВГО КВУ за фінансування Czech Republic Development Cooperation.

На місцевих виборах 2020 року міських голів і ради обрали в усіх обласних центрах, окрім Сіверськодонецька, де вибори не відбулися. Станом на 2025 рік не функціонує лише Херсонська міська рада, натомість з міськими головами ситуація значно складніша.

В цьому матеріалі зібрано загальну інформацію щодо очільників обласних центрів, виконувачів обовʼязків міських голів та про сам процес припинення повноважень обраних голів. Проте в кожному окремому обласному центрі - свій досвід управління в умовах відсутності обраного очільника, що потребує подальшого аналізу як політично-правового підґрунтя припинення повноважень голів, інституційної сталості управлінських рішень, так і впливу цих процесів на спроможність рад і виконавчих органів діяти ефективно та легітимно, особливо в умовах воєнного стану.

Аналітики всеукраїнської громадської кампанії “Атестація депутатів місцевих рад” дослідили, що 10 з 24 міст-обласних центрів залишились без міських голів, обраних на виборах 2020 року: Житомир, Запоріжжя, Краматорськ, Кропивницький, Одеса, Полтава, Рівне, Суми, Херсон та Чернігів. Це сталося з різних причин: добровільне складання повноважень, стан здоровʼя або нова робота, судові рішення, позбавлення громадянства, призначення МВА (міської військової адміністрації).

Ще у двох обласних центрах кардинально різні ситуації: в Києві працюють як обрані міський голова й рада, так і призначена КМВА. В Сіверськодонецьку натомість управління здійснює лише МВА.

В інших 12 обласних центрах свої обовʼязки продовжують виконувати чинні очільники.

Як працюють військові адміністрації?

Створення військових адміністрацій (ВА) регулюється Законом України “Про правовий режим воєнного стану”, а рішення про створення ВА ухвалює президент. Формально вони не є органами місцевого самоврядування - це тимчасові органи державної влади з розширеними повноваженнями, що можуть виконувати функції як державної виконавчої влади, так і частково місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. 

Взаємодія між військовими адміністраціями та місцевими органами може визначатись умовами на місцях: у прифронтових громадах ВА сприймається як необхідна для безпеки і порядку, тоді як у більш безпечних регіонах, де місцева влада виконує свої повноваження, - як потенційний виклик децентралізації. Майже чотири роки місцеве самоврядування залишається без урегульованого законодавством розподілу повноважень, прав та обов'язків поміж одночасним функціонуванням чинної ради, головою громади та призначеним начальником ВА. У звʼязку з чим виникає все більше локальних конфліктів, що мають прямий вплив на місцевий розвиток та стан громади. 

На яких підставах припиняються повноваження місцевих голів

Підстави припинення повноважень голів визначені Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” (ст.79) та достроково припиняються у разі:

1. добровільної відставки;
2. припинення громадянства;
3. набрання законної сили обвинувальним вироком суду або набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією; або набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
4. відкликання з посади за народною ініціативою;
5. визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер;
6. його смерті.

Повноваження місцевого голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень та в інших випадках.

Повноваження місцевого голови у визначених законом випадках припиняються з дня прийняття радою рішення, яким вона бере до відома один з фактів (пункти 1, 2, 5, 6). У випадку набрання законної сили рішення суду - автоматично (без прийняття рішення радою) з дня, наступного за тим, коли рада одержала відповідну копію рішення.

Також повноваження припиняються в разі прийняття відповідного рішення на місцевому референдумі або ухвалення рішення ради про відкликання місцевого голови за місцевою ініціативою.

У разі дострокового припинення повноважень виконання обов’язків голови покладається на секретаря міської ради.

Закон також зазначає (ст.12), що міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

Де створено міські військові адміністрації?

Станом на завершення 2025 року та визначеного законом терміну повноважень місцевих рад в семи з 24 обласних центрів створено міські військові адміністрації (МВА). 

МВА створено у містах Київ (24.02.2022), Херсон (19.09.2022), Чернігів (07.02.2023), Суми (31.10.2023) та Одеса (15.10.2025). У 2022-2023 роках було створено МВА у містах Краматорськ і Сіверськодонецьк (адміністративні центри Донецької та Луганської областей). 

У Краматорську МВА очолив обраний у 2020 році міський голова Олександр Гончаренко. У Сіверськодонецьку перші місцеві вибори не відбулися через безпекову ситуацію. У 2020 році була створена військово-цивільна адміністрація (ВЦА), яку очолив Олександр Стрюк. У 2023 році на зміну ВЦА пришла МВА. У 2024 році начальником Сіверськодонецької МВА став Олексій Харченко. Після його призначення головою Луганської обласної військової адміністрації очільницею Сіверськодонецької МВА стала Євгенія Бойко. Варто підкреслити, що Олександр Стрюк, Олексій Харченко та Євгенія Бойко не є представниками Сіверськодонецької громади.

Київ

Столиця України - єдине місто, де одночасно працюють міський голова і начальник МВА. В інших обласних центрах МВА створено там, де обраний на виборах очільник міста наразі відсутній. 

У Києві постійно тривають конфлікти між міським головою Віталієм Кличком та начальником МВА Тимуром Ткаченком. Обраний міський голова, як і призначений очільник КМВА, претендують на виключне право приймати рішення у столиці, що ускладнює координацію та породжує взаємні звинувачення у перевищенні або блокуванні повноважень. Справа дійшла і до судів: за позовом начальника МВА у суді розглядалось питання щодо повноважень міського голови та виконавчого органу ради. 

Херсон

Непроста ситуація з місцевим самоврядуванням свого часу склалася у Херсоні. Міський голова Ігор Колихаєв перебуває в полоні з 2022 року, саме місто перебувало в окупації, сесії ради не скликалися, дехто з депутатів підозрювався або визнаний винним у колабораціонізмі. 

Тільки 19 вересня 2022 року було створено Херсонську МВА, начальницею якої стала секретар Херсонської міської ради Галина Лугова. Тоді це кадрове рішення в тому числі було спрямоване на збереження спадковості у місцевій владі. Напередодні звільнення Херсона від окупації ВРУ передала начальниці ХМВА повноваження Херсонської міської ради, її виконавчого комітету та міського голови. 

11 листопада 2022 року Херсон було звільнено, але через систематичні обстріли неможливо було нормалізувати життя в місті та забезпечити повернення громадян додому. Не повернулися до Херсону й багато хто з депутатів. 

2 березня 2023 року на посаду начальника ХМВА призначено військового прокурора Романа Мрочка. Через три з половиною місяці Мрочко звільнив Галину Лугову з посади секретаря міської ради “за відсутністю потреби”. Самого Романа Мрочка звільнено з посади 17 квітня 2025 року, а нового начальника МВА в Херсоні Ярослава Шанька призначено 3 червня 2025 року. 

Чернігів

Міського голову Чернігова Владислава Атрошенка 7 грудня 2022 року рішенням Яворівського районного суду Львівської області визнано винним в адміністративному правопорушенні та на рік позбавлено права обіймати посади, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Вже 1 лютого 2023 року Львівській апеляційний суд відхилив апеляцію мера, а постанова про відсторонення голови від посади набула чинності. 

Виконувати обов'язки міського голови від 2 лютого 2023 року розпочав секретар ради Олександр Ломако. Менш ніж за тиждень після цього у місті було утворено військову адміністрацію, яку очолив Дмитро Брижинський. 

Зараз в місті функціонує міська рада, проте через протистояння та конфлікти з МВА щодо фінансових та інших питань в.о.голови Олександр Ломако склав повноваження секретаря ради у грудні 2024 року. 

Після провалу голосування за нового секретаря депутати Чернігівської міськради уповноважили заступника міського голови Віктора Геращенка виконувати адміністративно-управлінські, організаційно-розпорядчі та інші функції з питань поточної діяльності виконавчих органів міськради з правом підпису організаційно-розпорядчих та фінансово-господарських документів. 

В свою чергу, депутати на кожній сесії обирають головуючого на засіданнях ради та уповноважують його на підпис прийнятих рішень. Після звільнення Ломака на всіх сесіях головує депутатка Регіна Гусак.

Суми

У Сумах 31 січня 2024 року обраного міського голову Олександра Лисенка депутати ради позбавили повноважень через висловлення недовіри. Так, 9 жовтня 2023 року було ухвалено рішення Вищого антикорупційного суду про відсторонення Лисенка від виконання обов'язків міського голови Сум. Причиною стало досудове розслідування у кримінальному провадженні стосовно нього та директора департаменту інфраструктури ради, яких викрили на проханні та одержанні неправомірної вигоди в розмірі більше ніж 2 млн грн.

В місті було призначено МВА, яку зараз очолює Сергій Кривошеєнко. Обов'язки міського голови виконує секретар ради Артем Кобзар. 

Суперечливі ситуації між радою та військовою адміністрацією виникають у Сумах зокрема через бюджетні питання. Так, наприклад, на початку минулого року депутати міськради скликали позачергову сесію для розгляду звернення до Верховної Ради та інших уповноважених органів щодо усунення порушень з боку Сумської МВА, спричинених юридичною колізією нормативно-правових актів. Однак саме рішення прийнято не було.

Як зазначають партнери кампанії “Атестація депутатів місцевих рад” у місті Суми - ГО “Місто розумних”, хоч “МВА має законні розширені повноваження в умовах війни, але виклики з прозорістю, підзвітністю та балансом влади залишаються. Важливо тримати цю тему в публічному полі, щоб громада (люди) зберігала право на контроль”.

Одеса

Останнім обласним центром, де 15 жовтня 2025 року було створено міську військову адміністрацію, стала Одеса. Очолив її колишній начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак. 

МВА створено після того як указом президента України було припинене українське громадянство чинного міського голови Одеси Геннадія Труханова. Таке рішення було прийняте на тлі трагедії, що сталася в місті під час негоди в ніч 30 вересня та забрала життя людей. 

З 16 жовтня обов'язки міського голови Одеси виконує секретар міськради Ігор Коваль. Дострокове припинення повноважень Труханова сталося 30 жовтня на позачерговій сесії ради, де депутати взяли до відома факт втрати ним громадянства.

В Одесі, попри очікування, перерозподіл владних повноважень поки відбувається без явних конфліктів. Начальник МВА Сергій Лисак та в.о.міського голови Ігор Коваль всі публічні заходи відвідують разом. Практика управління в Одесі демонструє, що остаточне рішення залишається за начальником МВА. Водночас депутатський корпус зберігає свою роль у підготовці та опрацюванні рішень через роботу в округах та у засіданнях комісій, сесій тощо, забезпечуючи представницьку функцію місцевого самоврядування.

Коли місто без голови, але і без МВА: хто бере на себе повноваження

Ще в пʼяти містах-обласних центрах України обов’язки обраного міського голови перейшли до інших представників місцевого самоврядування.

Житомир

Майже два скликання поспіль з 15 листопада 2015 року по 19 вересня 2024 року посаду Житомирського міського голови обіймав Сергій Сухомлин, який достроково склав повноваження за власним бажанням. Вже 27 вересня 2024 року його було призначено головою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.

Виконувачкою обов’язків міського голови є секретар ради Галина Шиманська. Нового секретаря у Житомирській раді було обрано замість Віктора Клімінського, який у травні 2024 року вирішив добровільно мобілізуватися в Нацгвардію.

Запоріжжя

У Запоріжжі відбулося декілька змін у складі керівництва містом. У 2021 році міський голова Володимир Буряк склав повноваження, своє рішення пояснив станом здоровʼя. Після чого виконання обов’язків перейшло до секретаря міської ради Анатолія Куртєва. Він перебував у статусі виконувача обов’язків до 24 квітня 2024 року. Наразі посаду в.о.міського голови обіймає новий секретар ради Регіна Харченко.

Кропивницький

Міського голову Кропивницького Андрія Райковича у березні 2022 року було призначено начальником Кіровоградської ОВА. Наступного дня на сайті міської ради оприлюднено повідомлення щодо розпорядження про виконуючого обовʼязки голови: “Виконання повноважень Кропивницького міського голови на період здійснення Андрієм Райковичем обов’язків голови Кіровоградської ОДА - начальника обласної військової адміністрації від 08 березня тимчасово покладені на заступника міського голови Олександра Мосіна, а організація проведення засідань Кропивницької міської ради та її виконавчого комітету – на секретаря міської ради Олега Колюку”. 

Полтава

12 квітня 2023 року міського голову Полтави Олександра Мамая було звільнено з посади через вирок Вищого антикорупційного суду у справі про розтрату понад пів мільйона гривень з бюджету громади. Виконання його обов’язків тимчасово поклали на секретаря ради Андрія Карпова, який протримався на посаді до 28 липня 2023 року. Наразі обов'язки міського голови виконує новий секретар ради Катерина Ямщикова.

Рівне

Міський голова Рівного Олександр Третяк перебував на посаді до 31 серпня 2023 року. Був звільнений після визнання винним у корупційному адміністративному правопорушенні. Виконання обов'язків покладено на секретаря ради Віктора Шакирзяна. 

Понад 10 років на посаді: хто досі утримує кермо громади
 

У 12 обласних центрах продовжують виконувати свої обовʼязки голови, обрані на місцевих виборах.

Найдовше серед чинних міських голів обласних центрів на посаді перебуває Андрій Садовий - майже 20 років, він очолює Львів з 2006 року. Голова Тернополя Сергій Надал перебуває на посаді більш ніж 15 років, з листопада 2010 року.

Понад 10 років або два терміни поспіль міським головою у Вінниці залишається Сергій Мургунов, у Дніпрі - Борис Філатов, в Івано-Франківську - Руслан Марцінків, у Миколаєві - Олександр Сенкєвич (у 2017 його повноваження достроково припинялися, у 2018 були поновлені), в Ужгороді - Богдан Андріїв, у Хмельницькому - Олександр Симчишин та в Черкасах - Анатолій Бондаренко. 

Найменше перебувають на посаді очільники трьох міст. Луцький міський голова Ігор Поліщук обраний на посаду у 2020 році. Однак у 2017 році виконував обовʼязки міського голови та був депутатом міської ради попередніх двох скликань.

У Чернівцях Роман Клічук також був обраний на посаду голови у 2020 році. 

Ігор Терехов у міській раді Харкова VII скликання обіймав посаду секретаря, а з 2010 по 2020 роки був заступником та першим заступником міського голови. Після смерті Геннадія Кернеса на позачергових виборах 31 жовтня 2021 року Терехов став переможцем і очолив місто. Наразі Харківська міська рада - єдина з рад обласних центрів, де з 2021 року є вакантною посада секретаря. Свого часу Ігор Терехов не подав на наступну чергову сесію ради відповідний проєкт рішення з кандидатурою, всі подальші сесії проводяться як позачергові. Після повномасштабного вторгнення це питання в раді не підіймалося.

Таким чином, завершення п’ятирічного терміну повноважень міських рад та голів у 2025 році засвідчило суттєву трансформацію системи управління в обласних центрах. У частині міст ради працюють без обраних міських голів або в умовах паралельного існування з військовими адміністраціями. Ключовими тенденціями стали зростання ролі секретарів рад і виконувачів обов’язків, поширення практики дострокового припинення повноважень міських голів з різних правових підстав, а також інституційна нестабільність у взаємодії між органами місцевого самоврядування та МВА. Водночас у низці міст зберігається управлінська тяглість через багаторічне перебування чинних голів на посадах. Загалом ці процеси актуалізують потребу в чіткішому правовому врегулюванні функціонування місцевого самоврядування в умовах воєнного стану.