Питання підготовки до перших повоєнних виборів уже сьогодні потребує фахової дискусії та ретельної роботи над законодавчою базою, – про це йшлося під час публічної дискусії «Законодавство про перші повоєнні вибори: політико-правова рамка», який провела Громадянська мережа ОПОРА 17 березня в Одесі.

Під час заходу експерти, депутати та представники громадянського суспільства обговорили ключові виклики та можливі рішення для організації виборів після завершення війни. Як зазначили під час заходу організатори дискусії – експерти ОПОРИ – від того, якими будуть законодавчі рішення та політичний консенсус щодо ключових параметрів виборчого процесу, залежатимуть легітимність майбутньої влади, відновлення демократичних процедур і довіра громадян до державних інституцій. В умовах масштабних безпекових викликів, внутрішнього переміщення мільйонів людей та перебування значної частини громадян за кордоном підготовка до повоєнних виборів вимагає завчасного обговорення можливих моделей і рішень, а також роботи над законодавчою базою майбутніх виборів.

«Те, що ми сьогодні бачимо у політичній площині нашої держави, – це лише одна складова підготовки до повоєнних виборів. Готуватися до них потрібно вже зараз: чим більше підготовчої роботи буде зроблено сьогодні, тим якісніше можна буде організувати виборчий процес після завершення війни», – зазначив Анатолій Бойко, регіональний консультант Громадянської мережі ОПОРА в Одеській області, голова Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України».

Громадянська мережа ОПОРА багато років досліджує виборче законодавство та виборчі процеси в Україні, здійснює спостереження за виборами, а також бере участь у розробці та експертному обговоренні законодавчих змін. Зокрема експерти ОПОРИ долучились до діяльності Робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо організації виборів в особливий або повоєнний період, що була створена наприкінці 2025 року. Її створення стало відповіддю на необхідність визначити правові рамки перших повоєнних виборів та рекомендації Європейської комісії у межах євроінтеграційного процесу.

Під час зустрічі в Одесі старша радниця з правових питань ОПОРИ Ольга Коцюруба наголосила, що проведення виборів під час воєнного стану неможливе, адже вони не відповідатимуть принципам свободи та прозорості виборчого процесу. За її словами, законодавча підготовка до повоєнних виборів триває і перебуває на стадії активного напрацювання, однак ключові політичні рішення ще потребують широкого консенсусу. Крім того, вона зазначила, що ОПОРА не підтримує одночасного проведення президентських і парламентських виборів, а також поєднання виборів із всеукраїнським референдумом. При цьому складним лишається питання люстрації.

«Остаточного консенсусу в питанні люстрації наразі не досягнуто, однак ми впевнені, що воно вкрай важливе і необхідне. Ми підтримуємо так звану «мʼяку люстрацію», за якої кандидати будуть зобовʼязані повідомити публічно про всі свої можливі звʼязки з державою-агресором. Це стосуватиметься тих кандидатів, щодо яких на момент виборів будуть відсутні судові вироки абощо. Якщо ж будь-яких кроків щодо люстрації або обмежень державою вжито не буде, у суспільства постане питання щодо прозорості, чесності, рівності і справедливості перших повоєнних виборів», – пояснила вона.

Аналітик ОПОРИ Дмитро Баштовий підкреслив важливість регіональних обговорень для підготовки законодавчих змін:

«Такі заходи є надзвичайно цінними, адже багато залежить від інформації про ситуацію в регіонах і рекомендацій практиків на місцях. Зокрема, одним із ключових викликів стане визначення на законодавчому рівні критеріїв безпеки для проведення виборів у громадах. Наразі з-понад 33 тисяч виборчих дільниць більш ніж пів тисячі зруйновані внаслідок бойових дій, а понад 6400 розташовані на тимчасово окупованих територіях. Відповідно, цю проблему потрібно вирішувати, і, звісно, йдеться не лише про це, а про десятки і сотні інших нюансів та питань, над розв’язанням яких варто працювати вже сьогодні», – сказав він.

Під час дискусії учасники також обговорили вартість організації виборів, проведення виборів за кордоном, базові політичні рішення щодо строків і послідовності проведення виборів, критерії безпеки, а також механізми реалізації виборчих прав різних категорій громадян. Окрему увагу приділили забезпеченню виборчих прав різних груп громадян, зокрема військовослужбовців та українців, які перебувають за кордоном.

Зокрема депутат Одеської міської ради Олександр Славський зауважив, що питання участі військових у виборах потребує особливої уваги:

«З одного боку, може здаватися дивним зараз думати про вибори, але з іншого боку, я усвідомлюю, що це необхідно. Я особливо хвилююся за тих, хто сьогодні служить у Силах оборони. Ці люди мають не лише право проголосувати, а й право брати участь у політичному житті країни, яку вони захищають. Для цього їм потрібен достатній час: повернутися додому, зрозуміти, якою є політична ситуація, визначитися зі своїм рішенням тощо. І на це треба щонайменше пів року або й рік. А ми розуміємо, що часу, ймовірно, буде значно менше. І, звісно, питання обмежень дуже важливе, бо ми можемо отримати ситуацію, коли в місцевих радах будуть просто постійні бійки й суперечки, якщо до них пройдуть одночасно, скажімо, ветерани і ті, хто ухилявся від служби, втікши за кордон», –зазначив політик.

Колишній військовий, науковець Інституту публічної служби і управління та представник ГО ІЦ «Майдан Моніторинг» Олександр Остапенко звернув увагу, що одним із ключових принципів майбутніх виборів має бути рівність виборчих прав:

«Основний критерій виборів – це рівність, а рівність означає справедливість. Сьогодні існують різні ситуації: хтось виїхав за кордон законно, хтось – незаконно. І є купа інших проблем та питань. Але законодавство потрібно формувати вже зараз, залучаючи суспільство до обговорення та враховуючи міжнародні практики», – вважає він.

Організатори публічної дискусії зауважили, що такі зустрічі в регіонах мають важливе значення для підготовки до перших повоєнних виборів, адже дозволяють врахувати місцевий контекст і напрацювати ефективні рішення.

Ця подія профінансована в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії. Висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.

У НОМЕРІ

Діяльність Одеської обласної організації ВГО "Комітет виборців України"

Атестація депутатів місцевих рад

Без виборів і без мерів: як війна переформатувала владу в обласних центрах України

Депутатський фонд Одеси 2025: пріоритети, цифри та прозорість використання коштів

Інтерв'ю

"Ми ніби за умовчуванням маємо бути незламні та потужні", - Євгенія Генова

Експерт

Безкоштовний скринінг здоровʼя в Одесі: де та як пройти

Якщо ви хочете збільшувати кількість розслідувань та аналітичних матеріалів на наших ресурсах - підтримайте нас.

Газета "Інтент" надає можливість безкоштовного отримання друкованих примірників для бібліотек, освітніх організацій, органів самоврядування та читачів, які прагнуть бути в курсі актуальних новин та подій. Заповніть форму, аби приєднатися до нашої читацької спільноти.

Постійні комісії є основним робочим форматом діяльності депутатів Одеської міської ради, адже саме на їхніх засіданнях опрацьовується більшість управлінських рішень. Упродовж п’ятого року повноважень склад комісій неодноразово змінювався, а рівень відвідуваності депутатами засідань залишався нестабільним. Це підтверджують результати моніторингу участі депутатів у роботі постійних комісій, проведеного експертами всеукраїнської громадської кампанії «Атестація депутатів місцевих рад».

Постійні комісії міської ради є ключовими робочими органами представницького органу місцевого самоврядування. Саме в межах їхньої діяльності відбувається попередній розгляд проєктів рішень, аналіз бюджетних і земельних питань, формування рекомендацій для пленарних засідань та здійснення контрольних функцій. Фактично саме на рівні комісій відбувається змістовна частина депутатської роботи.

Станом на 25 лютого 2026 року в Одеській міській раді утворено 12 постійних комісій, однак фактично працюють 11 із них. Постійна комісія з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції не здійснює діяльність з 2021 року у зв’язку з відсутністю повноцінного складу - наразі до неї входить лише одна депутатка.

У міській раді діють такі постійні комісії:

• Постійна комісія з питань планування, бюджету і фінансів
• Постійна комісія з питань комунальної власності, економічної, інвестиційної, державної регуляторної політики та підприємництва
• Постійна комісія з питань культури, туризму і міжнародних відносин
• Постійна комісія з питань транспорту і дорожнього господарства
• Постійна комісія з питань соціальної політики та праці
• Постійна комісія з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних правовідносин
• Постійна комісія з питань планування забудови територій, міського дизайну, архітектури та охорони культурної спадщини
• Постійна комісія з питань житлово-комунального господарства
• Постійна комісія з питань охорони здоров’я
• Постійна комісія з питань освіти, спорту та взаємодії з громадськими організаціями
• Постійна комісія з питань надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, екології та цифрової трансформації

Зміни у складі постійних комісій Одеської міської ради

Упродовж 2024 та 2025 років депутатський корпус Одеської міської ради зазнав низки змін у своєму складі. Як наслідок відбулося переформатування і персонального складу постійних депутатських комісій.

Зміни щодо складу постійних комісій депутати ухвалили під час 28-ої сесії Одеської міської ради 21 лютого 2024 року:

1. З постійної комісії з питань житлово-комунального господарства виключили депутата Олександра Едельмана.
2. Натомість депутата включили до постійної комісії з питань культури, туризму та міжнародних відносин.
3. Зі складу постійної комісії з питань комунальної власності, економічної, інвестиційної, державної регуляторної політики та підприємництва було виключено двох депутатів Олену Коробкову та Вадима Терещука - у зв’язку зі складанням ними депутатських повноважень.
4. До складу постійної комісії з питань охорони здоров’я включили депутата Олексія Єремицю, який і очолив цю комісію.
5. В комісію з питань надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, екології та цифрової трансформації було включено депутата Сергія Узунова.

Під час сесії Одеської міської ради 26 червня 2024 року до складу постійних комісій включили нових депутатів: Марину Бойко, яка набула депутатських повноважень замість Вадима Терещука, та Андрія Шарашидзе, який увійшов до складу ради замість раніше вибулої депутатки Олени Коробкової.

Марина Бойко увійшла до складу комісії з питань освіти, спорту та взаємодії з громадськими організаціями, а Андрій Шарашидзе - до комісії з  питань транспорту і дорожнього господарства.

Під час 33-ої сесії Одеської міської ради у вересні 2024 року до складу постійної комісії з питань комунальної власності, економічної, інвестиційної, державної регуляторної політики та підприємництва включили Олександра Славського, який також і очолив цю комісію.

Оксану Антонішак виключили зі складу постійної комісії з питань культури, туризму та міжнародних відносин і включено до складу постійної комісії з питань комунальної власності, економічної, інвестиційної, державної регуляторної політики та підприємництва на сесії 4 грудня 2024 року.

У зв’язку зі складанням депутатських повноважень під час сесії Одеської міської ради 5 лютого 2025 року виключили зі складу постійної комісії з питань культури, туризму та міжнародних відносин Олега Філімонова. Водночас до складу постійної комісії з питань соціальної політики та праці включили Антоніну Капрош, яка набула депутатських повноважень замість раніше вибулої депутатки Людмили Варавви.

Зі складу цієї ж комісії під час сесії 16 квітня 2025 року було виключено депутатку Тетяну Плаксій, і того ж дня депутати підтримали зміни у складі постійної комісії з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних відносин: зі складу комісії було виключено депутата Олега Бриндака, натомість до її складу включено Тетяну Плаксій.

Під час 44-ої сесії Одеської міської ради 24 вересня 2025 року депутати підтримали зміни та включили до складу постійної комісії з питань житлово-комунального господарства депутата Сергія Оришича, який увійшов до складу міської ради у квітні 2025 року замість Олега Філімонова.

Відвідування засідань постійних комісій

Підрахунок відвідуваності депутатами засідань постійних комісій Одеської міської ради здійснювався на основі протоколів, оприлюднених на сайті депутатського порталу.

До аналізу відвідуваності не включено постійну комісію з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних правовідносин. Це пов’язано з тим, що станом на 25.02.2026 на офіційному сайті ради лише частково оприлюднено протоколи засідань цієї комісії за період з листопада 2024 по листопад 2025 року.

Варто зазначити, що подібна практика спостерігається не вперше. Ще у 2024 році експерти організації зверталися до Одеської міської ради із запитом щодо надання протоколів засідань постійних комісій. У відповідь в ОМР повідомили, що частина протоколів засідань постійної комісії з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних правовідносин не була своєчасно передана головою комісії Сергієм Страшним, до відповідного структурного підрозділу міської ради та, відповідно, не оприлюднена на депутатському порталі.

У міській раді також зазначили, що на адресу голови комісії неодноразово надсилалися звернення з вимогою прискорити підготовку протоколів для їх подальшого оприлюднення, а передача документів запитувачам можлива лише після їх офіційного надходження та реєстрації.

Період моніторингу дисципліни відвідуваності постійних комісій депутатами - з 1.11.2024 по 1.11.2025.

Попри зазначені обставини саме постійна комісія з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних правовідносин упродовж п’ятого року повноважень провела найбільшу кількість засідань - 48, що є найвищим показником серед усіх комісій ради.

На другому місці за кількістю засідань за рік знаходиться постійна комісія з питань планування бюджету і фінансів, де провели 34 засідання.

На третьому - ЖКГ: впродовж року комісією було проведено 20 засідань.

Решта постійних комісій провели за рік від двох до шістнадцяти засідань. 

Не пропустили жодного засідання постійних комісій протягом пʼятого року повноважень 16 депутатів: Оксана Антонішак, Анастасія Большедворова, Андрій Вагапов, Олена Вододюк, Ірина Головатюк-Юзефпольська, Олексій Єремиця, Олег Звягін, Михайло Карпенчук, Ірина Куценко, Ольга Макогонюк, Левон Нікогосян, Петро Обухов, Роман Сеник, Олександр Славський, Едуард Стась.

Пропустили не більше двох засідань комісій та мають від 90% до 99% відвідуваності шість депутатів: Олексій Асауленко, Марина Бойко, Олег Етнарович, Олександр Іваницький, Антоніна Капрош, Марина Лозовенко.

Від 80% до 90% відвідуваності мають сім депутатів: Олександр Авдєєв, Василь Ієремія, Лілія Леонідова, Світлана Осауленко, Світлана Попова, Олексій Потапський, Сергій Шматько

Від 50% до 80% відвідуваності “набрали” також сім обранців: Ігор Батраков, Наталія Жукова, Віктор Наумчак, Тетяна Плаксій, Дар’я Рибак, Сергій Узунов, Андрій Шарашидзе.

Від 25% до 49% відвідуваності мають пʼятеро депутатів: Андрій Кісловський, Вадим Мороховський, Дмитро Танцюра, Олександр Шеремет, Юрій Шумахер.

Не відвідали жодного засідання постійної комісії та мають 0% відвідуваності: Нікіта Авдєєв, Олександр Едельман, Олександр Матвєєв та Віталій Саутьонков.

Є членкинею постійної комісії з питань  регламенту, депутатської етики та запобігання корупції Ольга Квасніцька, проте комісія не діє.

Не є членами жодних комісій депутати: Олег Бриндак, Богдан Гіганов, Володимир Корнієнко, Ігор Коваль, Іван Семчук.

Експерти не аналізували дисципліну відвідувань постійної комісії з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних відносин та її членів: Олександра Байдеріна, Сергія Данилюка, Жанни Мандриченко, Сергія Страшного, Тетяни Плаксій та Андрія Терновського.

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» продовжує моніторинг діяльності депутатів Одеської міської ради, зокрема їхньої участі в роботі постійних комісій. Регулярна присутність на засіданнях і відкритість у роботі комісій є важливими показниками відповідальності обранців та підзвітності органів місцевого самоврядування перед громадою.

Вікторія Собко

Тренінг - уже другий в навчальному циклі проєкту - був присвячений інструментам аналізу та розробки бачення майбутнього розвитку громад під час формування Стратегії місцевого розвитку. Участь у заході взяли фахівчині й фахівці структурних підрозділів Авангардівської, Кодимської та Сафʼянівської територіальних громад.

Його метою було забезпечити учасників необхідними знаннями та практичними навичками для якісного формування або актуалізації Стратегії розвитку громади. Зокрема, йшлося про підготовку аналітичної частини Стратегії, проведення соціально-економічного та SWOT-аналізу, формулювання стратегічних і операційних цілей, сценарне моделювання розвитку. Отримані під час тренінгу знання стануть підґрунтям для наступних етапів навчального циклу, що передбачатимуть розробку плану заходів та створення системи моніторингу й оцінки реалізації Стратегії.

Під час заходу представниці громад презентували перші результати роботи над проєктами Стратегій, зокрема проведений соціально-економічний аналіз. У кожній громаді вже ухвалено нормативно-правові акти щодо початку роботи над Стратегіями розвитку, затверджено персональний склад робочих груп та положень про їхню діяльність; проведено перші засідання робочих груп, затверджено плани роботи та формування координаційних комітетів; здійснено збір і аналіз даних для підготовки соціально-економічного аналізу; проведено опитування жителів та місцевого бізнесу (онлайн та офлайн) щодо їхніх пропозицій до Стратегії розвитку громад.

«Найважливіше для громад у цьому процесі — це експертна підтримка проєкту. Самостійно працювати над Стратегією дуже складно, адже часто бракує і часу, і ресурсів: прочитати нормативні документи — це одне, а правильно застосувати їх на практиці — зовсім інше. Робота над аналітичною частиною Стратегії допомогла нам значно глибше зрозуміти власну громаду, її ресурси та потенціал розвитку. Для себе я чітко усвідомила, що стратегія — це не просто перелік проєктів чи планів, а документ, у центрі якого мають бути люди. Саме тоді вона стає живим інструментом і реально працює на розвиток громади», - поділилася своїми думками Альона Медведєва, начальниця відділу економічного розвитку та інвестицій Кодимської міської ради.

Подальша робота громад відбувається відповідно до заздалегідь узгодженого плану підготовки Стратегій розвитку, рекомендованого експертами проєкту. На цьому етапі громади зосереджені на доопрацюванні соціально-економічного аналізу, узагальненні та аналізі результатів опитування жителів і підприємців, а також підготовці до наступних засідань робочих груп, запланованих на другу половину березня. Зокрема, передбачено підготовку презентацій результатів соціально-економічного аналізу та анкетування, проведення «інвентаризації» ключових проблем громади, а також формування таблиці аналізу місцевих цільових програм відповідно до вимог чинних нормативних документів.

Наступний, третій онлайн-тренінг у межах проєкту планується провести у травні.

«Для нашої громади робота над Стратегією — це як перший раз іти до першого класу. Ми ніколи раніше не розробляли таких документів, і цей проєкт для нас — ніби перша вчителька. Без якісної експертної підтримки неможливо створити Стратегію, яка не лежатиме на поличці, а буде реальним інструментом розвитку громади, тож працюємо дуже старанно над тим, щоб документ вийшов справді корисним», — зазначила Вікторія Мілкова, фахівчиня з інвестиційної діяльності Сафʼянівської сільської ради.

Коментуючи значення стратегічного планування для громад, тренер, експерт в галузі стратегування регіонального та місцевого розвитку Дмитро Дрожжин наголосив:

«Стратегія розвитку — це не універсальне рішення для всіх проблем громади. Водночас це ключовий документ, який допомагає вибудувати послідовну та узгоджену роботу органів місцевого самоврядування, бізнесу, громадського сектору й жителів. Саме стратегія дозволяє зосередитися на спільних цілях і крок за кроком рухатися до бажаного результату для території».

Робота над новими Стратегіями або ж оновлення тих, що були ухвалені раніше, особливо до початку повномасштабного вторгнення, є водночас надзвичайно важливою та складною для територіальних громад. Окрім викликів, з якими місцеве самоврядування зіштовхується у своїй щоденній діяльності (зокрема, неповноти або застарілості даних, недостатнього рівня залучення жителів і бізнесу, браку практичного досвіду стратегічного планування), експерти також наголошують на необхідності адаптації стратегічних документів до нових реалій — демографічних змін, економічних втрат, появи нових груп внутрішньо переміщених осіб та зростання потреб у відновленні інфраструктури й місцевої економіки. Саме тому громади потребують системної експертної підтримки, що допомагає сформувати реалістичні, актуальні та дієві стратегічні документи:

«Виходячи з реальної ситуації у громадах, яку фіксують експерти проєкту, процес створення Стратегій був би для громад комфортнішим і ефективнішим, якби мав більш передбачуваний таймлайн з боку державної влади, тому що в середині 2025 року неочікувано для громад відбулася реформа публічних інвестицій, яка безпосередньо повʼязана зі стратегічним плануванням. Через це місцеве самоврядування було змушено в дуже стислі терміни розробляти або терміново оновлювати Стратегії розвитку, що відобразилося на їхній якості. Крім того, важливо враховувати, що поточний стратегічний цикл ЄС закінчується 2027 року, і невдовзі громадам треба буде розробляти Стратегії на наступний семирічний цикл. Разом з цим підготовку поточних Стратегій, хай і на такий короткий термін, можна розглядати як хорошу підготовку ОМС до роботи над довгостроковим плануванням, що передбачає ґрунтовний аналіз соціально-економічної ситуації, розробку системи моніторингу та оцінки, врахування актуальних викликів і гнучкості в підходах», — зазначив координатор проєкту, голова Одеського КВУ Анатолій Бойко.

Проєкт «Стратегії для європейського майбутнього» має на меті допомогти органам місцевого самоврядування трьох громад у розробці, оновленні, розгляді та прийнятті Стратегій розвитку з урахуванням стандартів і практик Європейського Союзу. Особливий акцент робиться на використанні інструментів громадської участі, активному залученні жителів громад та організацій громадянського суспільства до формування стратегічного бачення розвитку територій.

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Стратегії для європейського майбутнього», який реалізує Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Депутатський фонд у період дії військової адміністрації: баланс повноважень і відповідальності

Розподіл коштів депутатського фонду у 2025 році відбувався в особливих умовах - на перетині дії воєнного стану, повноважень органів місцевого самоврядування та функціонування Одеської міської військової адміністрації. 

Депутатський фонд, як і в попередні роки, формувався у складі бюджету розвитку Одеської міської територіальної громади. Його використання регулювалося рішенням міської ради та відповідним положенням про порядок подання і розгляду пропозицій депутатів щодо спрямування коштів. Формально ці кошти є інструментом реалізації депутатських ініціатив та використовувалися на капітальні видатки.

Водночас депутатський фонд не передбачений окремою нормою законодавства. Його існування є наслідком усталеної бюджетної практики органів місцевого самоврядування та ґрунтується на положеннях Бюджетного кодексу України, які надають місцевим радам право визначати напрями використання коштів місцевого бюджету в межах затверджених бюджетних програм і повноважень.

Після запровадження воєнного стану та утворення міської військової  адміністрації ситуація змінилася. Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», військові адміністрації отримують повноваження щодо координації бюджетних процесів, визначення пріоритетів фінансування та контролю за використанням коштів місцевих бюджетів у частині забезпечення оборони, безпеки та життєдіяльності громад.

Однак у 2025 році в Одесі розподіл депутатського фонду ще здійснювався за звичною процедурою:

• депутати подавали пропозиції щодо спрямування коштів
• ці пропозиції розглядалися профільною робочою групою
• рішення формалізувалися через виконавчі органи міської ради
• кошти спрямовувалися на визначені департаменти як головних розпорядників

Депутатський фонд 2025
 

У 2025 році депутатський фонд Одеської міської ради затверджено рішенням № 2578-VІІІ від 04 грудня 2024 року у розмірі 280 млн грн. 

Водночас через пропуск понад 50% сесійних засідань без поважних причин робоча група прийняла рішення про зменшення депутатського фонду Одеської міської ради за 2025 рік для відповідних депутатів на 25 млн грн. Це рішення стосувалося таких депутатів як Нікіта Авдєєв, Богдан Гіганов, Олександр Матвєєв, Віталій Саутьонков та Іван Семчук.

Таким чином, фінальний обсяг депутатського фонду Одеської міської ради за 2025 рік становить 255 млн грн, розподілених між 51 депутатом - по 5 млн грн на кожного.

Протягом 2025 року на 15 засіданнях робочої групи було розглянуто близько 350 заяв депутатів щодо використання коштів депутатського фонду.

Основні напрями спрямування депутатського фонду

Фактичний розподіл коштів депутатського фонду у 2025 році демонструє пріоритети охорони здоров’я, міського господарства та освіти. Найбільші статті витрат включають:

Охорона здоров’я (~41,2 %/100,8 млн грн) - кошти спрямовувалися на придбання обладнання довгострокового користування для забезпечення якісного лікування у закладах охорони здоров’я, включно з медичною технікою та предметами довгострокового користування.

Міське господарство (~28, 7 %/70,3 млн грн) - фінансування скеровувалося на капітальний ремонт житлових будинків, благоустрій територій, роботи з усунення аварій у міській інфраструктурі.

Освіта (~11, 1 %/27,1 млн грн) - кошти використовувалися на капітальний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (найпростіших укриттів) для шкіл та дитячих садків, а також на ремонти та модернізацію приміщень закладів освіти.

Безпека та потреби ЗСУ (~10, 6 %/25,9 млн грн) - значна частина коштів була перенаправлена через міську цільову програму «Безпечне місто Одеса» (2020–2028) на потреби Збройних Сил України та створення умов для лікувально-відновлювальної реабілітації.

Менша частка коштів пішла на департаменти культури, міжнародного співробітництва, районні адміністрації та управління капітального будівництва. Витрати включали ремонт та оснащення закладів культури, закупівлю обладнання, капітальні роботи та підтримку адміністративної інфраструктури.

Персональне використання коштів депутатського фонду

В повному обсязі (100%) кошти депутатського фонду використали сім депутатів: Олег Бриндак, Сергій Данилюк, Ірина Куценко, Ольга Макогонюк, Жанна Мандриченко, Сергій Узунов, Андрій Шарашидзе.

Від 90% до 99% коштів депутатського фонду використали 38 депутатів: Олександр Авдєєв, Оксана Антонішак, Олексій Асауленко, Олександр Байдерін, Марина Бойко, Ігор Батраков, Анастасія Большедворова, Андрій Вагапов, Олена Вододюк, Ірина Головатюк-Юзефпольська, Олександр Едельман, Олексій Єремиця, Наталія Жукова, Олександр Іваницький, Василь Ієремія, Антоніна Капрош, Михайло Карпенчук, Ольга Квасніцька, Ігор Коваль, Володимир Корнієнко, Лілія Леонідова, Марина Лозовенко, Вадим Мороховський, Левон Нікогосян, Петро Обухов, Сергій Оришич, Світлана Осауленко, Тетяна Плаксій, Світлана Попова, Олексій Потапський, Дар’я Рибак, Роман Сеник, Сергій Страшний, Дмитро Танцюра, Андрій Терновський, Олександр Шеремет, Сергій Шматько, Юрій Шумахер.

Від 50% до 89% коштів використали шість обранців: Олег Етнарович, Олег Звягін, Андрій Кісловський, Віктор Наумчак, Олександр Славський, Едуард Стась.

Не використали кошти депутатського фонду через пропуск понад 50% сесійних засідань і відповідне скорочення обсягу фонду: Нікіта Авдєєв, Богдан Гіганов, Олександр Матвєєв, Віталій Саутьонков та Іван Семчук.

Підсумовуючи результати реалізації депутатського фонду Одеської міської ради у 2025 році, можна виділити кілька ключових моментів:

Кошти продовжують спрямовуватись на критичні потреби. Значна частина фінансування була використана для охорони здоров’я, міського господарства та освіти, а також на потреби цивільного захисту та підтримку ЗСУ.

Механізм відповідальності депутатів потребує удосконалення. Деякі депутати не використали свої кошти або використали їх частково, а існуючі інструменти контролю не завжди забезпечують повну ефективність.

Зокрема, відповідаючи на питання “Атестації”, депутат Олег Звягін, зазначив, що основною причиною неповного використання коштів депутатського фонду у 2025 році стали труднощі з реалізацією проєктів на етапі виконання робіт. Йдеться насамперед про проблеми з підрядниками, які через кадровий дефіцит і умови воєнного часу не завжди можуть своєчасно виконати заплановані роботи.

«Проблема є системною: навіть за наявності фінансування підрядні організації часто не встигають виконати роботи в межах бюджетного року. Через це частина коштів залишається нерозподіленою або відображається у звітності не в повному обсязі», - пояснив він.

Для ефективного функціонування депутатського фонду важливо забезпечити додаткові гарантії прозорості, зокрема:

• публічні критерії розподілу коштів
• пояснення прийнятих рішень
• належний контроль з боку громади та зацікавлених осіб

Умови війни вимагають гнучких рішень, але не скасовують потребу в прозорості та підзвітності. Навпаки - саме в умовах обмеженої автономії місцевого самоврядування публічність, зрозумілі правила та контроль стають критично необхідними для ефективного використання ресурсів громади.

Депутатський фонд - 2026

З урахуванням чинного законодавства, 2026 рік може стати періодом подальшої трансформації механізму розподілу коштів депутатського фонду. Водночас чинні норми не передбачають автоматичного скасування участі депутатів у бюджетному процесі.

Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», військові адміністрації отримують розширені повноваження у сфері управління територіями та бюджетними процесами. Разом з тим закон не містить прямої норми, яка б забороняла органам місцевого самоврядування або депутатам брати участь у формуванні та реалізації місцевого бюджету, якщо це не суперечить вимогам безпеки та оборони.

Таким чином, у 2026 році можливі кілька сценаріїв функціонування депутатського фонду:

• збереження чинної моделі, за якої депутати подають пропозиції щодо спрямування коштів, а остаточні рішення ухвалюються з урахуванням позиції міської військової адміністрації;
• часткове обмеження повноважень депутатів, коли їхня роль матиме переважно консультативний характер;
• інституційне переосмислення депутатського фонду, за якого кошти формально залишатимуться в бюджеті громади, але розподілятимуться виключно через виконавчі органи.

У разі збереження участі депутатського корпусу у бюджетному процесі ключовим питанням залишатиметься прозорість ухвалення рішень та чітке розмежування відповідальності між міською радою, виконавчими органами та військовою адміністрацією.

Вікторія Собко

Мета проєкту: підвищення стандартів та ефективності процесів відбудови та відновлення на рівні територіальних громад.

Предмет конкурсу

Відібр спроможних та мотивованих громадських організацій для проведення моніторингу процесів відбудови та відновлення у визначених територіальних громадах Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей.

Моніторинг здійснюватиметься за відповідною Методологією, розробленою експертами проєкту.

Відібрані громадські організації для проведення моніторингу:

- пройдуть базове навчання Методології

- отримають мінігрант

- будуть забезпечені менторським супроводом експертів проєкту.

Хто може подати заявку:

До участі у конкурсі запрошуються неприбуткові організації громадянського суспільства, які:

• зареєстровані в Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях
• мають статус неприбутковості та офіційно зареєстровані в Україні не менше 1 року станом на дату подання грантової заявки
• спроможні впроваджувати грантові проєкти та звітувати за ними (включаючи фінансове звітування).

Конкурс не передбачає надання підтримки політичним партіям, релігійним громадам та пов’язаним із ними ОГС.

Як узяти участь?

Для участі у конкурсі потрібно до 23:59 16 лютого 2026 року надіслати на пошту odesakvu@gmail.com:

• заповнену Анкету (увага: документ потрібно завантажити на ваш пристрій, заповнити та надіслати листом)
• копію виписки із ЄДР (обов’язково)
• копію рішення ДПС про включення вашої організації до реєстру неприбуткових організацій (обов’язково)

Анкету з додатками необхідно надсилати одним електронним листом.

Додатки мають бути додані у форматі pdf. Кожен додаток потрібно надсилати одним окремим файлом.

Зверніть увагу, що консультації щодо оформлення грантових заявок не надаються телефоном. У разі виникнення додаткових запитань, будь ласка, надсилайте запитання до 10 лютого 2026 року на електронну адресу: odesakvu@gmail.com.

Проєкт «Моніторинг стандартів у плануванні та реалізації реконструкції на місцевому рівні» реалізується Partnership for Transparency Europe в партнерстві з громадською організацією «4U» та Одеською обласною організацією ВГО КВУ в рамках Ініціативи «REPAIR Ukraine» за фінансування Bundesministerium für wirtschaftliche Zusammenarbeit und Entwicklung (BMZ) та Czech Development Cooperation.

У межах програми громадські організації та благодійні фонди, що працюють у сфері гуманітарної допомоги населенню, взяли участь у дослідженні, проведеному з метою виявлення основних викликів, з якими зіштовхуються організації-новачки під час повномасштабної війни. 

Згодом понад 40 НУО пройшли комплексне навчання, що складалося з тренінгів щодо фандрейзингу й управління проєктами; комунікації та робота з медіа; фінансового менеджменту; системного підходу до доброчесності й комплаєнсу в гуманітарних волонтерських організаціях. 

Вісім громадських організацій та благодійних фондів, котрі пройшли навчання, стали переможцями конкурсного відбору, на який надійшло 22 заявки. Метою цього конкурсу стала підтримка ініціатив, які сприяють сталому інституційному розвитку організацій громадянського суспільства, підвищенню прозорості їхньої діяльності та впровадженню принципів доброчесності у гуманітарних процесах і проєктах відновлення.

Організації, що отримали субгранти на втілення своїх ідей наприкінці 2025 року: ГО “ЄГармонія”, ГО “ЕкоАртПлатформа”, ГО “Час для нас”, ГО Історичний клуб “Сімаргл” (Чернігівська область), ГО “Білозерський центр регіонального розвитку” (Херсонська область), ГО “Кривоозерська платформа розвитку” (Миколаївська область), БО “БФ Ранок Відродження” та ГО “Плем’я” (Одеська область). 

Серед основних напрямків проєктів, - посилення доброчесності гуманітарних організацій, що полягав в аналізі корупційних ризиків, розробці річних планів антикорупційних заходів, а також антикорупційних політик і політик з організації діяльності. Цей напрямок втілювався за менторської підтримки і був обовʼязковим компонентом усіх проєктів. Також НУО провели низку тренінгів, воркшопів та стратегічних сесій для своїх команд з метою розробки політик цифрової безпеки, фінансових і фандрейзингових стратегій, фінансових політик, стратегій розвитку і  комунікаційних стратегій тощо. Низка організацій вирішила пройти незалежний аудит своєї фінансової діяльності, розробити й затвердити кодекс етики та доброчесності, політику фінансової прозорості та звітності, політику гендерної рівності та недискримінації тощо.

“Під час реалізації проєкту наша команда більше згуртувалась та зрозуміла необхідність політик, які регулюють певні процеси в організації. Ми чітко розподілили обов'язки всіх членів, оформили та затвердили структуру організації, розробили та затвердили структуру діяльності, антикорупційну політику, план антикорупційних заходів на рік та прийняли рішення про те, що в організації буде антикорупційний спеціаліст. Під час реалізації нашого проєкту ми дійсно відчули командну згуртованість, адже учасниками заходів мала бути вся команда. А ще під час проєкту команда вперше відкрито проговорила потенційні ризики, пов’язані з фінансами, прийняттям рішень і партнерствами. Загалом знання та інструменти, отримані в межах проєкту, допомогли нашій організації перейти від інтуїтивного управління до більш системної, прозорої та відповідальної моделі роботи”, - поділилася враженнями лідерка однієї з ГО-учасниць ініціативи.

Крім того, у межах ініціативи понад 20 гуманітарних організацій отримали менторську підтримку за такими напрямками як комунікація, фінансовий  менеджмент та фандрейзинг. У межах цього компонента вони розробили 9 комунікаційних планів, взяли участь у сесії питань-відповідей з питань фінансового менеджменту та подали 14 грантових заявок на конкурс щодо посилення організаційної спроможності українських громадських організацій. Важливо, що принаймні чотири з них за результатами відбору вже отримали перемогу, ще частина наразі проходить оцінювання. Також організації провели оцінку своєї спроможності та принципів доброчесності й розробили індивідуальні плани посилення інституційної стійкості на основі цієї оцінки.

Метою ініціативи є сприяння підвищенню рівня спроможності та рівня доброчесності та комплаєнсу локальних гуманітарних громадських організацій в Одеській, Миколаївській, Херсонській і Чернігівській областях.

Проєкт «Programme for Integrity and Compliance in Humanitarian Assistance» реалізується Partnership for Transparency Europe (PTF Europe) в партнерстві з Одеською обласною організацією ВГО КВУ за фінансування Czech Republic Development Cooperation.

На місцевих виборах 2020 року міських голів і ради обрали в усіх обласних центрах, окрім Сіверськодонецька, де вибори не відбулися. Станом на 2025 рік не функціонує лише Херсонська міська рада, натомість з міськими головами ситуація значно складніша.

В цьому матеріалі зібрано загальну інформацію щодо очільників обласних центрів, виконувачів обовʼязків міських голів та про сам процес припинення повноважень обраних голів. Проте в кожному окремому обласному центрі - свій досвід управління в умовах відсутності обраного очільника, що потребує подальшого аналізу як політично-правового підґрунтя припинення повноважень голів, інституційної сталості управлінських рішень, так і впливу цих процесів на спроможність рад і виконавчих органів діяти ефективно та легітимно, особливо в умовах воєнного стану.

Аналітики всеукраїнської громадської кампанії “Атестація депутатів місцевих рад” дослідили, що 10 з 24 міст-обласних центрів залишились без міських голів, обраних на виборах 2020 року: Житомир, Запоріжжя, Краматорськ, Кропивницький, Одеса, Полтава, Рівне, Суми, Херсон та Чернігів. Це сталося з різних причин: добровільне складання повноважень, стан здоровʼя або нова робота, судові рішення, позбавлення громадянства, призначення МВА (міської військової адміністрації).

Ще у двох обласних центрах кардинально різні ситуації: в Києві працюють як обрані міський голова й рада, так і призначена КМВА. В Сіверськодонецьку натомість управління здійснює лише МВА.

В інших 12 обласних центрах свої обовʼязки продовжують виконувати чинні очільники.

Як працюють військові адміністрації?

Створення військових адміністрацій (ВА) регулюється Законом України “Про правовий режим воєнного стану”, а рішення про створення ВА ухвалює президент. Формально вони не є органами місцевого самоврядування - це тимчасові органи державної влади з розширеними повноваженнями, що можуть виконувати функції як державної виконавчої влади, так і частково місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. 

Взаємодія між військовими адміністраціями та місцевими органами може визначатись умовами на місцях: у прифронтових громадах ВА сприймається як необхідна для безпеки і порядку, тоді як у більш безпечних регіонах, де місцева влада виконує свої повноваження, - як потенційний виклик децентралізації. Майже чотири роки місцеве самоврядування залишається без урегульованого законодавством розподілу повноважень, прав та обов'язків поміж одночасним функціонуванням чинної ради, головою громади та призначеним начальником ВА. У звʼязку з чим виникає все більше локальних конфліктів, що мають прямий вплив на місцевий розвиток та стан громади. 

На яких підставах припиняються повноваження місцевих голів

Підстави припинення повноважень голів визначені Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” (ст.79) та достроково припиняються у разі:

1. добровільної відставки;
2. припинення громадянства;
3. набрання законної сили обвинувальним вироком суду або набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією; або набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
4. відкликання з посади за народною ініціативою;
5. визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер;
6. його смерті.

Повноваження місцевого голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень та в інших випадках.

Повноваження місцевого голови у визначених законом випадках припиняються з дня прийняття радою рішення, яким вона бере до відома один з фактів (пункти 1, 2, 5, 6). У випадку набрання законної сили рішення суду - автоматично (без прийняття рішення радою) з дня, наступного за тим, коли рада одержала відповідну копію рішення.

Також повноваження припиняються в разі прийняття відповідного рішення на місцевому референдумі або ухвалення рішення ради про відкликання місцевого голови за місцевою ініціативою.

У разі дострокового припинення повноважень виконання обов’язків голови покладається на секретаря міської ради.

Закон також зазначає (ст.12), що міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

Де створено міські військові адміністрації?

Станом на завершення 2025 року та визначеного законом терміну повноважень місцевих рад в семи з 24 обласних центрів створено міські військові адміністрації (МВА). 

МВА створено у містах Київ (24.02.2022), Херсон (19.09.2022), Чернігів (07.02.2023), Суми (31.10.2023) та Одеса (15.10.2025). У 2022-2023 роках було створено МВА у містах Краматорськ і Сіверськодонецьк (адміністративні центри Донецької та Луганської областей). 

У Краматорську МВА очолив обраний у 2020 році міський голова Олександр Гончаренко. У Сіверськодонецьку перші місцеві вибори не відбулися через безпекову ситуацію. У 2020 році була створена військово-цивільна адміністрація (ВЦА), яку очолив Олександр Стрюк. У 2023 році на зміну ВЦА пришла МВА. У 2024 році начальником Сіверськодонецької МВА став Олексій Харченко. Після його призначення головою Луганської обласної військової адміністрації очільницею Сіверськодонецької МВА стала Євгенія Бойко. Варто підкреслити, що Олександр Стрюк, Олексій Харченко та Євгенія Бойко не є представниками Сіверськодонецької громади.

Київ

Столиця України - єдине місто, де одночасно працюють міський голова і начальник МВА. В інших обласних центрах МВА створено там, де обраний на виборах очільник міста наразі відсутній. 

У Києві постійно тривають конфлікти між міським головою Віталієм Кличком та начальником МВА Тимуром Ткаченком. Обраний міський голова, як і призначений очільник КМВА, претендують на виключне право приймати рішення у столиці, що ускладнює координацію та породжує взаємні звинувачення у перевищенні або блокуванні повноважень. Справа дійшла і до судів: за позовом начальника МВА у суді розглядалось питання щодо повноважень міського голови та виконавчого органу ради. 

Херсон

Непроста ситуація з місцевим самоврядуванням свого часу склалася у Херсоні. Міський голова Ігор Колихаєв перебуває в полоні з 2022 року, саме місто перебувало в окупації, сесії ради не скликалися, дехто з депутатів підозрювався або визнаний винним у колабораціонізмі. 

Тільки 19 вересня 2022 року було створено Херсонську МВА, начальницею якої стала секретар Херсонської міської ради Галина Лугова. Тоді це кадрове рішення в тому числі було спрямоване на збереження спадковості у місцевій владі. Напередодні звільнення Херсона від окупації ВРУ передала начальниці ХМВА повноваження Херсонської міської ради, її виконавчого комітету та міського голови. 

11 листопада 2022 року Херсон було звільнено, але через систематичні обстріли неможливо було нормалізувати життя в місті та забезпечити повернення громадян додому. Не повернулися до Херсону й багато хто з депутатів. 

2 березня 2023 року на посаду начальника ХМВА призначено військового прокурора Романа Мрочка. Через три з половиною місяці Мрочко звільнив Галину Лугову з посади секретаря міської ради “за відсутністю потреби”. Самого Романа Мрочка звільнено з посади 17 квітня 2025 року, а нового начальника МВА в Херсоні Ярослава Шанька призначено 3 червня 2025 року. 

Чернігів

Міського голову Чернігова Владислава Атрошенка 7 грудня 2022 року рішенням Яворівського районного суду Львівської області визнано винним в адміністративному правопорушенні та на рік позбавлено права обіймати посади, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Вже 1 лютого 2023 року Львівській апеляційний суд відхилив апеляцію мера, а постанова про відсторонення голови від посади набула чинності. 

Виконувати обов'язки міського голови від 2 лютого 2023 року розпочав секретар ради Олександр Ломако. Менш ніж за тиждень після цього у місті було утворено військову адміністрацію, яку очолив Дмитро Брижинський. 

Зараз в місті функціонує міська рада, проте через протистояння та конфлікти з МВА щодо фінансових та інших питань в.о.голови Олександр Ломако склав повноваження секретаря ради у грудні 2024 року. 

Після провалу голосування за нового секретаря депутати Чернігівської міськради уповноважили заступника міського голови Віктора Геращенка виконувати адміністративно-управлінські, організаційно-розпорядчі та інші функції з питань поточної діяльності виконавчих органів міськради з правом підпису організаційно-розпорядчих та фінансово-господарських документів. 

В свою чергу, депутати на кожній сесії обирають головуючого на засіданнях ради та уповноважують його на підпис прийнятих рішень. Після звільнення Ломака на всіх сесіях головує депутатка Регіна Гусак.

Суми

У Сумах 31 січня 2024 року обраного міського голову Олександра Лисенка депутати ради позбавили повноважень через висловлення недовіри. Так, 9 жовтня 2023 року було ухвалено рішення Вищого антикорупційного суду про відсторонення Лисенка від виконання обов'язків міського голови Сум. Причиною стало досудове розслідування у кримінальному провадженні стосовно нього та директора департаменту інфраструктури ради, яких викрили на проханні та одержанні неправомірної вигоди в розмірі більше ніж 2 млн грн.

В місті було призначено МВА, яку зараз очолює Сергій Кривошеєнко. Обов'язки міського голови виконує секретар ради Артем Кобзар. 

Суперечливі ситуації між радою та військовою адміністрацією виникають у Сумах зокрема через бюджетні питання. Так, наприклад, на початку минулого року депутати міськради скликали позачергову сесію для розгляду звернення до Верховної Ради та інших уповноважених органів щодо усунення порушень з боку Сумської МВА, спричинених юридичною колізією нормативно-правових актів. Однак саме рішення прийнято не було.

Як зазначають партнери кампанії “Атестація депутатів місцевих рад” у місті Суми - ГО “Місто розумних”, хоч “МВА має законні розширені повноваження в умовах війни, але виклики з прозорістю, підзвітністю та балансом влади залишаються. Важливо тримати цю тему в публічному полі, щоб громада (люди) зберігала право на контроль”.

Одеса

Останнім обласним центром, де 15 жовтня 2025 року було створено міську військову адміністрацію, стала Одеса. Очолив її колишній начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак. 

МВА створено після того як указом президента України було припинене українське громадянство чинного міського голови Одеси Геннадія Труханова. Таке рішення було прийняте на тлі трагедії, що сталася в місті під час негоди в ніч 30 вересня та забрала життя людей. 

З 16 жовтня обов'язки міського голови Одеси виконує секретар міськради Ігор Коваль. Дострокове припинення повноважень Труханова сталося 30 жовтня на позачерговій сесії ради, де депутати взяли до відома факт втрати ним громадянства.

В Одесі, попри очікування, перерозподіл владних повноважень поки відбувається без явних конфліктів. Начальник МВА Сергій Лисак та в.о.міського голови Ігор Коваль всі публічні заходи відвідують разом. Практика управління в Одесі демонструє, що остаточне рішення залишається за начальником МВА. Водночас депутатський корпус зберігає свою роль у підготовці та опрацюванні рішень через роботу в округах та у засіданнях комісій, сесій тощо, забезпечуючи представницьку функцію місцевого самоврядування.

Коли місто без голови, але і без МВА: хто бере на себе повноваження

Ще в пʼяти містах-обласних центрах України обов’язки обраного міського голови перейшли до інших представників місцевого самоврядування.

Житомир

Майже два скликання поспіль з 15 листопада 2015 року по 19 вересня 2024 року посаду Житомирського міського голови обіймав Сергій Сухомлин, який достроково склав повноваження за власним бажанням. Вже 27 вересня 2024 року його було призначено головою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.

Виконувачкою обов’язків міського голови є секретар ради Галина Шиманська. Нового секретаря у Житомирській раді було обрано замість Віктора Клімінського, який у травні 2024 року вирішив добровільно мобілізуватися в Нацгвардію.

Запоріжжя

У Запоріжжі відбулося декілька змін у складі керівництва містом. У 2021 році міський голова Володимир Буряк склав повноваження, своє рішення пояснив станом здоровʼя. Після чого виконання обов’язків перейшло до секретаря міської ради Анатолія Куртєва. Він перебував у статусі виконувача обов’язків до 24 квітня 2024 року. Наразі посаду в.о.міського голови обіймає новий секретар ради Регіна Харченко.

Кропивницький

Міського голову Кропивницького Андрія Райковича у березні 2022 року було призначено начальником Кіровоградської ОВА. Наступного дня на сайті міської ради оприлюднено повідомлення щодо розпорядження про виконуючого обовʼязки голови: “Виконання повноважень Кропивницького міського голови на період здійснення Андрієм Райковичем обов’язків голови Кіровоградської ОДА - начальника обласної військової адміністрації від 08 березня тимчасово покладені на заступника міського голови Олександра Мосіна, а організація проведення засідань Кропивницької міської ради та її виконавчого комітету – на секретаря міської ради Олега Колюку”. 

Полтава

12 квітня 2023 року міського голову Полтави Олександра Мамая було звільнено з посади через вирок Вищого антикорупційного суду у справі про розтрату понад пів мільйона гривень з бюджету громади. Виконання його обов’язків тимчасово поклали на секретаря ради Андрія Карпова, який протримався на посаді до 28 липня 2023 року. Наразі обов'язки міського голови виконує новий секретар ради Катерина Ямщикова.

Рівне

Міський голова Рівного Олександр Третяк перебував на посаді до 31 серпня 2023 року. Був звільнений після визнання винним у корупційному адміністративному правопорушенні. Виконання обов'язків покладено на секретаря ради Віктора Шакирзяна. 

Понад 10 років на посаді: хто досі утримує кермо громади
 

У 12 обласних центрах продовжують виконувати свої обовʼязки голови, обрані на місцевих виборах.

Найдовше серед чинних міських голів обласних центрів на посаді перебуває Андрій Садовий - майже 20 років, він очолює Львів з 2006 року. Голова Тернополя Сергій Надал перебуває на посаді більш ніж 15 років, з листопада 2010 року.

Понад 10 років або два терміни поспіль міським головою у Вінниці залишається Сергій Мургунов, у Дніпрі - Борис Філатов, в Івано-Франківську - Руслан Марцінків, у Миколаєві - Олександр Сенкєвич (у 2017 його повноваження достроково припинялися, у 2018 були поновлені), в Ужгороді - Богдан Андріїв, у Хмельницькому - Олександр Симчишин та в Черкасах - Анатолій Бондаренко. 

Найменше перебувають на посаді очільники трьох міст. Луцький міський голова Ігор Поліщук обраний на посаду у 2020 році. Однак у 2017 році виконував обовʼязки міського голови та був депутатом міської ради попередніх двох скликань.

У Чернівцях Роман Клічук також був обраний на посаду голови у 2020 році. 

Ігор Терехов у міській раді Харкова VII скликання обіймав посаду секретаря, а з 2010 по 2020 роки був заступником та першим заступником міського голови. Після смерті Геннадія Кернеса на позачергових виборах 31 жовтня 2021 року Терехов став переможцем і очолив місто. Наразі Харківська міська рада - єдина з рад обласних центрів, де з 2021 року є вакантною посада секретаря. Свого часу Ігор Терехов не подав на наступну чергову сесію ради відповідний проєкт рішення з кандидатурою, всі подальші сесії проводяться як позачергові. Після повномасштабного вторгнення це питання в раді не підіймалося.

Таким чином, завершення п’ятирічного терміну повноважень міських рад та голів у 2025 році засвідчило суттєву трансформацію системи управління в обласних центрах. У частині міст ради працюють без обраних міських голів або в умовах паралельного існування з військовими адміністраціями. Ключовими тенденціями стали зростання ролі секретарів рад і виконувачів обов’язків, поширення практики дострокового припинення повноважень міських голів з різних правових підстав, а також інституційна нестабільність у взаємодії між органами місцевого самоврядування та МВА. Водночас у низці міст зберігається управлінська тяглість через багаторічне перебування чинних голів на посадах. Загалом ці процеси актуалізують потребу в чіткішому правовому врегулюванні функціонування місцевого самоврядування в умовах воєнного стану.

Газета Інтент - це друкований варіант видання Інтент, у якому ми збираємо найважливіші матеріали. Ми розповсюджуємо нашу газету безкоштовно. 

У НОМЕРІ

Що повинно бути у домашній аптечці під час атаки росіян

Татарбунари: 7 цікавих фактів про місто

Атестація депутатів місцевих рад

Одеська міська рада без мера: як депутати адаптуються до військово-цивільної адміністрації

Інтерв'ю

"Обурення суспільства більше, ніж уявляють на Банковій", - Володимир В’ятрович

Громадське Партнерство "За прозорі місцеві бюджети!"

Якщо ви хочете збільшувати кількість розслідувань та аналітичних матеріалів на наших ресурсах - підтримайте нас.

Газета "Інтент" надає можливість безкоштовного отримання друкованих примірників для бібліотек, освітніх організацій, органів самоврядування та читачів, які прагнуть бути в курсі актуальних новин та подій. Заповніть форму, аби приєднатися до нашої читацької спільноти.

«Південнівська громада пройшла аудит на досить високому рівні — і це є спільною заслугою всіх органів місцевого самоврядування та служб. Попри відносну близькість до лінії фронту та регулярні обстріли, громада зберігає значну частину демократичних процесів на належному рівні й докладає зусиль для забезпечення безперервності сталого розвитку та підтримання базових безпекових умов для життя», — наголосила вона.

У час повномасштабної війни питання безпеки громад стає визначальним чинником для відновлення демократичних інституцій у післявоєнний період. Саме з цією метою ОПОРА розробила методологію безпекових аудитів, яка дозволяє комплексно оцінити ризики та спроможність громад до повернення виборчих і демократичних процесів з урахуванням безпекового, інституційного та правового контексту.

Упродовж року команда аналітиків ОПОРИ провела серію таких аудитів у громадах різних регіонів України. Південнівська громада стала однією з громад, де було здійснено поглиблений аналіз безпекових умов, інфраструктурної готовності та потенційних загроз у разі організації виборчого процесу після завершення воєнного стану.

Під час заходу аналітик Громадянської мережі ОПОРА Костянтин Донченко, регіональний консультант ОПОРИ Анатолій Бойко та регіональна консультантка ОПОРИ Вікторія Собко презентували методологію дослідження, окреслили її значення для післявоєнного відновлення демократії, а також представили ключові результати аудиту Південнівської громади й напрацьовані рекомендації.

Окрема увага була приділена публічній дискусії щодо можливостей удосконалення методології безпекового аудиту та її адаптації до реальних умов громад. Учасники обговорили як потенційні ризики, так і практичні виклики, які можуть виникнути під час організації виборів у майбутньому, з урахуванням воєнної загрози, безпеки мешканців і дотримання виборчих стандартів.

Представниця міського каналу телебачення громади міста Південне Ольга Годовенкопозитивно оцінила результати дослідження, наголосивши на його практичній цінності: «Робота була проведена ґрунтовно з точки зору ризиків і безпекових викликів, з якими громада може зіткнутися у разі наполягання міжнародних партнерів на проведенні виборів. Запропоновані критерії є дійсно важливими та обґрунтованими».

Вона також звернула увагу на окремі розділи звіту та запропонувала доповнення для підвищення повноти й точності інформації.

Начальник відділу масових та охоронних заходів Управління превентивної діяльності ГУНП в Одеській області Володимир Береснєв акцентував на безпекових аспектах організації виборів та потенційних загрозах їх зриву: «На рівні нормативних моделей така організація виборчого процесу може виглядати прийнятною, однак у реальних умовах — за наявності спроб дестабілізації чи провокацій з боку ворога — виникатиме значно більше критичних питань. Насамперед ідеться про безпеку громадян, а також про юридичну коректність оформлення процедур і гарантії недоторканності виборчого процесу у разі інцидентів».

У ході спільної дискусії експерти й представники місцевих інституцій дійшли висновку, що доцільним кроком у перспективі може стати створення моделі виборчого процесу, яка дозволить завчасно оцінити та мінімізувати можливі ризики. Учасники також згадали, що подібні підходи вже застосовувалися на Одещині під час моделювання виборчих викликів у період пандемії COVID-19 у 2020 році.

Начальниця відділу з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Південнівської міської ради Вероніка Клімова подякувала команді ОПОРИ за проведене дослідження: «Дякуємо за увагу саме до Південнівської громади. Результати показують, що нам дійсно є над чим працювати. Зокрема, зараз ми перебуваємо в процесі налагодження системи централізованого оповіщення в громаді й будемо вдячні за Вашу підтримку в цьому питанні».

До участі в заході були запрошені представники місцевого телебачення, депутатський корпус і старости громади, працівники Південнівської міської ради, представники ДСНС, Національної поліції та громадського сектору. Такий міжсекторальний формат обговорення дозволив зібрати різні точки зору та практичні пропозиції щодо подальшого вдосконалення інструментів безпекового моніторингу.

Регіональний консультант ОПОРИ Анатолій Бойко та експерти Громадянської мережі ОПОРА зазначили, що безпекові та інституційні виклики не можуть бути усунені в короткостроковій перспективі. Саме тому такі питання піднімаються вже зараз - у форматі публічних обговорень і аналітичних досліджень - з метою завчасного опрацювання можливих ризиків, які можуть постати у майбутньому. На їхню думку, підхід до організації виборчого процесу має бути ґрунтовним і виваженим, із пріоритетом безпеки кожної людини - як виборця, так і члена виборчої комісії, а також із чіткими гарантіями прозорості та доброчесності виборчого процесу.

Із повним текстовим звітом щодо аудиту безпеки Південнівської громади можна ознайомитись за посиланням.

Ця подія профінансована в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії. Висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії. 

Газета Інтент - це друкований варіант видання Інтент, у якому ми збираємо найважливіші матеріали. Ми розповсюджуємо нашу газету безкоштовно. 

У НОМЕРІ

Атестація депутатів місцевих рад

ЯК ПРАЦЮВАЛИ НАРОДНІ ДЕПУТАТИ ВІД ОДЕЩИНИ ВПРОДОВЖ ШЕСТИ РОКІВ

Інтерв'ю

Діяльність Одеської обласної організації ВГО "Комітет виборців України"

Якщо ви хочете збільшувати кількість розслідувань та аналітичних матеріалів на наших ресурсах - підтримайте нас.

Газета "Інтент" надає можливість безкоштовного отримання друкованих примірників для бібліотек, освітніх організацій, органів самоврядування та читачів, які прагнуть бути в курсі актуальних новин та подій. Заповніть форму, аби приєднатися до нашої читацької спільноти.

До участі в конкурсі долучилися громадські організації та благодійні фонди, що пройшли навчальний компонент у межах програми. Він складався з тренінгів, які були присвячені таким темам як фандрейзинг і управління проєктами; комунікація та робота з медіа; фінансовий менеджмент; системний підхід до доброчесності й комплаєнсу в гуманітарних волонтерських організаціях. Після навчання понад 20 організацій долучилися до програми менторської підтримки. Разом із менторами учасники/ці провели оцінку організаційної спроможності та принципів доброчесності своїх організацій, розробили індивідуальні плани посилення інституційної стійкості на основі цієї оцінки та підготували проєктні заявки для участі в грантовому конкурсі.

У межах конкурсу свої проєктні пропозиції подали 22 громадські організації та благодійні фонди з Чернігівської, Миколаївської, Херсонської і Одеської областей. Метою конкурсу стала підтримка ініціатив, які сприятимуть сталому інституційному розвитку організацій громадянського суспільства, підвищенню прозорості їхньої діяльності та впровадженню принципів доброчесності у гуманітарних процесах і проєктах відновлення.

За результатами оцінювання експертною комісією переможцями грантового конкурсу стали:

• ГО “ЄГармонія”
• БО “БФ Ранок Відродження”
• ГО “Плем’я”
• ГО “ЕкоАртПлатформа”
• ГО “Час для нас”
• ГО “Білозерський центр регіонального розвитку”
• ГО “Кривоозерська платформа розвитку”
• ГО Історичний клуб “Сімаргл”

Переможці реалізують власні проєкти, скеровані на посилення організаційної спроможності, впровадження принципів комплаєнсу та розвиток систем управління доброчесністю, до кінця цього року. Крім того, вони продовжать роботу в межах менторської програми: проведуть поглибленні індивідуальні оцінки корупційних ризиків, розроблять плани з їхнього нівелювання та затвердять відповідні політики, а також зможуть попрацювати над фандрайзинговими або комунікаційними планами тощо.

Організації, чиї проєкти не були підтримані за результатами конкурсу, також отримають можливість продовжити участь у програмі за обраними ними напрямами, зокрема такими як доброчесність й комплаєнс, фандрайзинг, фінансовий менеджмент та комунікація. Це дозволить кожній організації підвищити власну спроможність, зміцнити довіру партнерів і донорів, а також розвивати культуру прозорості у своїй діяльності.

Нагадаємо, метою програми є сприяння підвищенню рівня спроможності та рівня доброчесності та комплаєнсу локальних гуманітарних громадських організацій в Одеській, Миколаївській, Херсонській і Чернігівській областях.

У 2023 році низка громадських гуманітарних організацій Одеси та області успішно взяли участь у пілотній програмі з посилення спроможності волонтерських та гуманітарних організацій. Після навчання вони також змогли розробити плани розвитку своєї спроможності, спробувати свої сили у фандрайзингу та створити комунікаційні стратегії.

Проєкт «Programme for Integrity and Compliance in Humanitarian Assistance» реалізується Partnership for Transparency Europe (PTF Europe) в партнерстві з Одеською обласною організацією ВГО КВУ за фінансування Czech Republic Development Cooperation.

Згідно з даними аналітичного звіту, за шість років роботи Верховної Ради народні депутати від Одещини продемонстрували суттєву активність у парламентській діяльності, однак у їхній роботі зафіксовано значні диспропорції: висока залученість окремих обранців та фактична пасивність інших. Крім того, нардепи мало приділяли уваги безпосередній роботі з виборцями, а їхня законотворчість здебільшого не мала локального виміру. 

За шість років парламент ухвалив 29% законодавчих ініціатив, поданих народними депутатами з Одещини: всього парламентарі від Одеси та області зареєстрували 1754 законопроєктів, а чинними актами стали 502 ініціативи. Найбільше поданих ініціатив - у Олексія Гончаренка (308), хоча прийнято з них лише 40. За кількістю затверджених законодавчих ініціатив лідирує Сергій Колебошин: 96 ухвалених актів із 164 зареєстрованих проєктів.

Лише троє депутатів скористались правом подання депутатського запиту у 2025 році: Олексій Гончаренко, Олександр Ткаченко та Іван Шинкаренко. Найбільшу кількість запитів протягом всієї каденції підготував Олександр Ткаченко: 538 (або 47% від загальної кількості запитів, поданих всіма одеськими обранцями).

Упродовж шестирічного періоду народні депутати від Одещини виступали 1561 раз, причому основний обсяг промов (понад 80%) належить Олексію Гончаренку (1241 виступ). Інші обранці демонструють значно нижчу активність: друге місце займає Микола Скорик зі 155 виступами. Жодного разу за останній рік роботи не брали слово Олександр Горенюк, Юлія Діденко, Артем Дмитрук, Олег Колєв, Степан Чернявський та Іван Шинкаренко.

У середньому одеські депутати взяли участь у 72% голосувань за весь період роботи парламенту. Лідером за кількістю голосувань впродовж останнього року, як і минулоріч, залишається Олег Колєв, який взяв участь у 94% з них. Найменшу кількість голосувань зафіксовано у Анатолія Урбанського, який взяв участь лише в 50% голосувань. Найчастіше не голосував протягом шести років Олексій Гончаренко - 27%. Найбільше був відсутнім під час голосувань Микола Скорик: він пропустив 35% з них.

Більшість обранців ведуть комунікацію через соцмережі та рідко інформують про особисті прийоми громадян. Аналіз показав, що комунікація народних депутатів від Одеської області з виборцями залишається обмеженою, переважно односторонньою та сконцентрованою на цифрових платформах.. Основним майданчиком залишається facebook. Особисті прийоми громадян та інформація про них є обмеженими, графік прийомів та адрес приймалень більшості депутатів - відсутній. На сайті Ради можна знайти тільки стаціонарні номери телефонів та електронні пошти обранців, а у соціальних мережах окремих депутатів - додаткові засоби звʼязку.

Загальна сума доходу, задекларована народними обранцями як заробітна плата за шість років, сягає 39,1 млн грн. У якості компенсації оренди житла або винайму готельного номера вісім з 13 народних депутатів за період з 2019 року по червень 2025 року отримали 8,4 млн грн.

Народні обранці нечасто звітують публічно про свою діяльність перед виборцями. Практика публічних звітів (у форматі відкритої зустрічі або хоча б оприлюднення тексту звіту) трапляється вкрай рідко. За попередні роки було зафіксовано лише кілька прикладів звітування одеських обранців, а за останній рік не знайдено жодного. Однією з причин може бути те, що ця активність не покладена на нардепів законами. 

У моніторингу оцінювалася діяльність 13 народних депутатів, які до сьогодні виконують свої повноваження:

• фракція “Слуга народу”: Олег Колєв (134 виборчий округ), Олексій Леонов (135), Олександр Горенюк (136), Степан Чернявський (138), Сергій Колебошин (140), Олександр Ткаченко (141), Юлія Діденко (список), Іван Шинкаренко (список);
• фракція “Європейська Солідарність”: Олексій Гончаренко (137); 
• група “Відновлення України”: Артем Дмитрук (133);
• група “Довіра”: Антон Кіссе (142);
• група “Партія “За майбутнє”: Анатолій Урбанський (143);
• група “Платформа за життя та мир” – Микола Скорик (список).

Станом на завершення шостого року роботи парламенту достроково припинено повноваження трьох народних депутатів від Одещини: обраних від “Слуги народу” Андрія Костіна (став Генеральним прокурором) та Ігоря Васильковського (позбавлений українського громадянства, а згодом - і депутатства), а також Тетяни Плачкової, обраної від партії “ОПЗЖ” (склала повноваження самостійно).

У звіті враховано окремі дані про діяльність Артема Дмитрука, який перебуває за кордоном та оголошений у міжнародний розшук з серпня 2024 року.

Народні депутати від Одеської області входять до складу семи з 23 парламентських комітетів, 47 зі 112 груп з міжпарламентських зв’язків з іноземними державами, семи з 17 тимчасових слідчих та спеціальних комісій та до однієї з девʼяти постійних делегацій Верховної Ради.

Цей проєкт має на меті допомогти органам місцевого самоврядування трьох громад у розробці, оновленні, розгляді та прийнятті Стратегій розвитку з урахуванням стандартів і практик Європейського Союзу та використанням інструментів громадської участі, активним залученням жителів та організацій громадянського суспільства. При цьому в Авангардівській громаді обговорення проєктів Стратегій розвитку проводитиметься з використанням інструментів, які будуть закладені в Статуті, що наразі розробляється в цій громаді за підтримки МФ «Відродження». 

У результаті проєкту експерти спільно з фахівцями громад сформують соціально-економічний аналіз Авангардівської, Кодимськота Сафʼянівської територіальних громад, проведуть онлайн-тренінги для представників ОМС щодо підготовки Стратегій розвитку, напрацюють проєкти Стратегій розвитку, Плани заходів із реалізації, системи моніторингу та оцінки та інші важливі для роботи документи. Крім того, для жителів проведуть публічні презентації проєктів Стратегій розвитку, а також організують  інформаційні зустрічі зі шкільною молоддю щодо стандартів ЄС та як їх застосовувати на практиці при розробці важливих документів у територіальних громадах.

“Територіальні громади повинні мати Стратегії розвитку відповідно до вимог Закону «Про засади державної регіональної політики». Втім, важливо розуміти, що розробка й ухвалення Стратегії мають відбуватися не лише для того, аби виконати законодавчі вимоги, а тому, що цей документ є ключовим елементом місцевої політики розвитку. Стратегія розвитку потрібна, щоб ефективно планувати майбутнє, залучати інвестиції та кошти від міжнародних організацій, покращувати якість життя людей через доступ до послуг та створення робочих місць, а також для узгодження цілей, розуміння вектора руху та забезпечення сталого розвитку громади в цілому. Через це ми у межах проєкту важливу увагу приділимо саме врахуванню практик ЄС, в першу чергу - активному залученню жителів громад до роботи над цими документами”, - розповів керівник проєкту, голова Одеського КВУ Анатолій Бойко.

Експертна команда проєкту також зазначає, що Стратегія розвитку громади повинна бути скерована на зміну умов проживання в громаді, бути людиноцентричною та давати поштовх для сталого розвитку.

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Стратегії для європейського майбутнього», який реалізує Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Газета Інтент - це друкований варіант видання Інтент, у якому ми збираємо найважливіші матеріали. Ми розповсюджуємо нашу газету безкоштовно. 

У НОМЕРІ

Вилкове: 7 цікавих фактів про місто

Атестація депутатів місцевих рад

Як змінилися доходи нардепів від Одещини за пʼять років

Інтерв'ю

"Людей допитували за проукраїнські мітинги", – журналіст Олег Батурин

Експерти

Як піклуватися про свій ментальний стан під час війни

Діяльність Одеської обласної організації ВГО "Комітет виборців України"

Представниці/ки понад 70 гуманітарних ГО на Півночі та Півдні України пройшли комплексне навчання з доброчесності та комплаєнсу

Три громади Одещини розроблятимуть статути за підтримки Одеського КВУ

Якщо ви хочете збільшувати кількість розслідувань та аналітичних матеріалів на наших ресурсах - підтримайте нас.

Газета "Інтент" надає можливість безкоштовного отримання друкованих примірників для бібліотек, освітніх організацій, органів самоврядування та читачів, які прагнуть бути в курсі актуальних новин та подій. Заповніть форму, аби приєднатися до нашої читацької спільноти.

30 липня й 1 серпня відбулися стартові зустрічі експертів проєкту та фахівців Авангардівської селищної та Арцизької міської територіальних громад, під час яких обговорили мету й завдання проєкту, основні етапи його реалізації та аспекти співпраці між громадою і Одеським КВУ.

Мета проєкту - допомогти органам місцевого самоврядування розробити, обговорити та ухвалити статути громад відповідно до вимог чинного законодавства та забезпечити жителям зрозумілі й дієві механізми участі у прийнятті рішень.

На першому етапі проєкту експерти проведуть дослідження стану нормативного регулювання та практик використання форм місцевої демократії у громадах-учасницях, після чого розпочнеться розробка, публічне обговорення, а пізніше - ухвалення проєктів статутів на сесіях рад. Важливою складовою проєкту є навчання представників/ць ОМС та громадськості використанню інструментів місцевої демократії, передбаченних прийнятими статутами, а також проведення інформаційних кампаній для активізації залучення жителів громад. Також у громадах відбудуться інформаційні зустрічі зі шкільною молоддю щодо використання інструментів місцевої демократії.

У результаті реалізації проєкту в трьох громадах-учасницях будуть розроблені та ухвалені статути, а також завдяки навчальним заходам та інформаційним кампаніям будуть посилені практики залучення жителів до вирішення питань місцевого значення.

“Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування» передбачає, що затвердження сільською, селищною, міською радою статуту територіальної громади є обов’язковим. У цьому документі мають бути відображені не тільки історичні, національно-культурні, соціально-економічні та інші особливості здійснення місцевого самоврядування у відповідній територіальній громаді, а й деталізовані численні процедурні аспекти щодо реалізації права жителів на участь у вирішенні питань місцевого значення. При цьому ОМС мають досить обмежений час - до 1 січня 2027 року - для напрацювання та прийняття своїх статутів. Наш проєкт передбачає всебічну допомогу Авангардівській, Арцизькій та Березівській громадам Одещини, зокрема в частині розробки проєктів, публічного обговорення з жителями, навчання використовувати інструменти місцевої демократїі та проведення інформаційних кампаній”, - розповів керівник проєкту, голова Одеського КВУ Анатолій Бойко.

Зазначимо, що у статуті чітко визначені відносини між владою та жителями громади, цей документ також деталізує питання, що регулюються в законах узагальнено, та сприяє формуванню солідарної відповідальності влади й громади, відкриваючи додаткові можливості для отримання інвестицій на розвиток громади.

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Сприяння розробці статутів територіальних громад та використанню інструментів місцевої демократії в Одеській області», який реалізує Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Наша організація, яка понад 20 років підтримує та активно розвиває засади доброчесності, прозорості й відповідності найкращим світовим практикам локальної демократії й антикорупції, вважає за необхідне застерегти центральні органи влади від небезпеки послаблення діяльності антикорупційних інституцій України, а як наслідок - погіршення якості діяльності публічних органів управління, втрати здобутків громадянського суспільства за останні десятиліття, а також згубного впливу, який буде завдано Українській державі перед міжнародними партнерами. 

Українське громадянське суспільство десятиріччями виборювало сталість, прозорість і ефективність інструментів запобігання та боротьби з корупцією, розбудовувало дієві механізми залучення жителів громад до їхнього застосування, аби громадяни чітко розуміли важливість цих змін та активно брали участь у їхньому впровадженні. Натомість руйнування незалежності НАБУ і САП може призвести як до ґрунтовного погіршення ситуації із запобігання та боротьби з корупцією, так і до розчарування українського суспільства у незворотності руху до європейських демократичних вимог та євроінтеграції в цілому.

Крім цього, положення, які містить ухвалений документ,  тепер дозволяють обшуки без ухвали суду у провадженнях за низкою ст. Кримінального кодексу та позбавляють процесуальної незалежності всіх прокурорів, що несе значні загрози дотримання прав людини в Україні.

Закликаємо центральні органи влади відкликати ухвалений документ та розпочати діалог із громадянським суспільством, а також представниками НАБУ і САП для того, аби зміцнити, а не навпаки - послабити - незалежність антикорупційних інституцій та дотримання прав людини, а також забезпечити можливість українського суспільства впливати на ухвалення важливих рішень в країні. 

Навчальні заходи були присвячені таким основним темам як фандрейзинг і управління проєктами; комунікація та робота з медіа; фінансовий менеджмент; системний підхід до доброчесності й комплаєнсу в гуманітарних волонтерських організаціях. У тренінгах брали участь очільники/ці, волонтери/ки понад 70 громадських організацій та благодійних фондів Чернігівщини, Миколаївщини, Херсонщини й Одещини.

“Участь у тренінгу стала для мене цінною можливістю не лише поглибити свої знання про комплаєнс та антикорупційні практики, а й переосмислити підходи до управління організацією. Особливо корисними були практичні кейси та обговорення реальних ситуацій, з якими стикаються громадські організації під час роботи. Тренерки професійно та доступно пояснювали складні поняття, ділилися дієвими інструментами запобігання корупційним ризикам, що одразу хочеться застосувати в нашій діяльності," - поділилася враженнями від одного з тренінгів учасниця з Чернігівської області Ганна.

“Як учасниці тренінгу з комунікацій мені було важливо дізнатися про нові тренди в SMM, а ще про те, як громадським організаціям висвітлювати свою діяльність цікаво для широкої аудиторії, як залучати нових прихильників, де шукати однодумців, як виходити на нові обрії. Структурувала для себе завдяки тренінгу, як має виглядати комунікаційний план громадської організації, як його втілювати і як використовувати максимально продуктивно. Зараз це особливо важливо, коли ми багато уваги приділяємо саме гуманітарному напрямку, допомагаємо найбільш вразливим групам людей, - бути з ними чесними, відкритими, прозорими й зрозумілими”, - розповіла Тетяна з Одещини.

Після навчальної компоненти організації, які брали в ній участь, разом з менторами проєкту працюватимуть над індивідуальними планами посилення своєї спроможності. Зокрема, за допомогою експертної команди проєкту вони працюватимуть над оцінкою організаційної спроможності та принципів доброчесності своїх організацій, розроблять плани посилення організаційної спроможності на основі результатів цих оцінок, а також створять комунікаційні плани.

Після успішного проходження менторської програми ГО-учасниці зможуть подати заявку на конкурс мінігрантів для команд ГО та БФ, що будуть скеровані на посилення оргспроможності організацій згідно з підготовленими ними планами.

Нагадаємо, метою програми є сприяння підвищенню рівня спроможності рівня доброчесності та відповідності локальних гуманітарних громадських організацій в Одеській, Миколаївській, Херсонській і Чернігівській областях. У 2023 році низка громадських гуманітарних організацій Одеси та області успішно взяли участь у пілотній програмі з посилення спроможності волонтерських та гуманітарних організацій. Після навчання вони також змогли розробити плани розвитку своєї спроможності, спробувати свої сили у фандрайзингу та створити комунікаційні плани.

Проєкт «Programme for Integrity and Compliance in Humanitarian Assistance» реалізується Partnership for Transparency Europe (PTF Europe) в партнерстві з Одеською обласною організацією ВГО КВУ за фінансування Czech Republic Development Cooperation.

Газета Інтент - це друкований варіант видання Інтент, у якому ми збираємо найважливіші матеріали. Ми розповсюджуємо нашу газету безкоштовно. 

У НОМЕРІ

Двадцять практичних порад громадам для комплексного, прозорого, інклюзивного та доброчесного відновлення

Атестація депутатів місцевих рад

Якість роботи депутатів в обласних центрах: лідери, аутсайдери та ключові тенденції четвертого року повноважень місцевих рад

Оцінено роботу депутатів Одеської міськради: 36 відсотків обранців отримали негативні оцінки

Інтерв'ю

"Ми робимо боляче нашим героям": фотожурналіст про темний бік професії під час війни

Експерти

Нові правила дистанційного навчання: що зміниться з 1 вересня

Якщо ви хочете збільшувати кількість розслідувань та аналітичних матеріалів на наших ресурсах - підтримайте нас.

Газета "Інтент" надає можливість безкоштовного отримання друкованих примірників для бібліотек, освітніх організацій, органів самоврядування та читачів, які прагнуть бути в курсі актуальних новин та подій. Заповніть форму, аби приєднатися до нашої читацької спільноти.

Якщо ви хочете збільшувати кількість розслідувань та аналітичних матеріалів на наших ресурсах - підтримайте нас

Мета тренінгів: допомогти локальним громадським та благодійним організаціям, що надають гуманітарну допомогу та/або залучені до процесів відбудови та відновлення, підвищити спроможність у розбудові системного підходу до фінансового менеджменту в своїх організаціях.

Для кого?

Для громадських та благодійних організацій з Миколаївської, Одеської, Чернігівської та Херсонської областей, які надають гуманітарну допомогу та/або залучені до процесів відбудови та відновлення. 

Ключові теми тренінгу:

• Податки в діяльності неприбуткової організації
• Бухгалтерський облік у неприбутковій організації: нормативне та документальне забезпечення
• Види доходів неприбуткової організації згідно з профільним законодавством та статутними документами. Податковий та бухгалтерський  облік
• Управління майном в ГО та БО. Умови цільового використання, списання, безкоштовна передача (надання благодійної та гуманітарної допомоги у вигляді майна) первинні документи
• Види витрат неприбуткової організації. Бухгалтерський та податковий облік. Супровід первинними документами
• Курсові різниці: доходи та витрати. Кейс «пасивні доходи»
• Фінансова звітність.

Дати:

- 09-10 липня в м. Чернігів для організацій з Чернігівської області.

- 15-16 липня в м. Одеса для організацій з Миколаївської, Одеської та Херсонської областей.  

Реєстрація для участі в тренінгах:

- в м. Чернігів - до 06 липня, включно, за посиланням:

https://forms.gle/sf5Kc5mvN9gzmwdm6

- в м. Одеса – до 08 липня, включно, за посиланням:

https://forms.gle/KpLb2DxTUGsC6oGD8 

Проживання та компенсація транспортних витрат учасникам з Миколаївської, Одеської, Чернігівської, та Херсонської областей, які не мешкають в містах Одеса та Чернігів, забезпечується.

Кількість місць обмежена!

Зареєстровані учасники проходитимуть відбір, тож, просимо поставитись відповідально до заповнення форми. 

Місце проведення та програма будуть надіслані відібраним учасникам додатково.

Участь безоплатна.

З додатковими питаннями, будь ласка, звертайтеся за електронною поштою odesakvu@cvu.od.ua 

Тренінг – частина комплексної програми

Тренінги «Фінансовий менеджмент в неприбуткових організаціях» є частиною ініціативи «Programmefor Integrity and Compliance in Humanitarian Assistance» - програми посилення спроможності гуманітарних громадських організацій в Україні, що реалізується PTF Europe та Одеською обласної організацією ВГО «Комітет виборців України» в партнерстві з ГО «Агенція міських ініціатив».

У межах програми буде:

•  Проведено два цикли з 4 тренінгів (окремо в Чернігові, окремо в Одесі):

1. Фандрайзинг та управління проєктами
2. Kомунікації та маркетинг у соціальних мережах
3. Системний підхід до доброчесності та комплаєнсу в гуманітарних волонтерських організаціях
4. Фінансовий менеджмент і бухгалтерський облік

• Розроблено разом з, мінімум, 20 організаціями, які пройшли навчання, індивідуальні плани посилення спроможності.

• Надано мінігранти та менторську підтримку для впровадження розроблених планів посилення спроможності.

Проєкт «Programme for Integrity and Compliance in Humanitarian Assistance» реалізується Partnership for Transparency Europe (PTF Europe) в партнерстві з Одеською обласною організацією ВГО КВУ за фінансування Czech Republic Development Cooperation.