Чому при документуванні воєнних злочинів варто фокусуватись на рівні окремих громад: поради експертів

Досвід проведення моніторингових виїздів громадської приймальні УГСПЛ у м. Одесі до Шевченківської громади Миколаївської області для документування ймовірних воєнних злочинів рф в рамках ініціативи “Трибунал для путіна” дозволив описати декілька важливих переваг роботи на рівні окремих цільових громад. Це досягнення можливої повноти документування, виокремлення окремих характерних воєнних злочинів, а також використання отриманих даних місцевим самоврядуванням для процесів відновлення громад. Крім того, під час системної роботи в громаді відбувається налагодження партнерських відносин з місцевою владою та активістами, що дає можливість планувати спільні ініціативи щодо документування воєнних злочинів та застосування міжнародного гуманітарного права.

Вибір цільової громади та формат документування

Для проведення серії моніторингових виїздів Шевченківська громада Миколаївської області була обрана з двох основних причин. Перший аргумент - це наявні дані про значні руйнування та перебування в окупації. До листопада 2022 року посередині громади проходила лінія фронту, деякі села були окуповані, інші перебували під постійними обстрілами. Були повідомлення про викрадення та катування людей. Зокрема, російські військові у березні 2022 року викрали, тримали в полоні та катували голову Шевченківської громади Олега Пилипенко.

Другий аргумент - це низький відсоток задокументованих епізодів з відкритих джерел в рамках ініціативи “Трибунал для путіна” для цієї громади. На момент планування виїздів, на території усіх населених пунктів Шевченківської громади було зафіксовано 114 епізодів воєнних злочинів, ймовірно вчинених російськими військовими. Поєднання цих двох аспектів свідчило про потенційно значний пласт інформації, який був недоступний для документаторів ініціативи «Трибунал для путіна» з відкритих джерел та потребував безпосередньої «польової» роботи в громаді.

До громади спільна група представників громадської приймальні УГСПЛ в м. Одесі та журналістів Центру публічних розслідувань здійснила три моніторингові виїзди. Протягом кожного візиту група працювала у 2-3 населених пунктах громади. Документатори проводили зустрічі з представниками місцевої влади, правоохоронцями, місцевими жителями, а також фіксували руйнування цивільних об’єктів. Загалом за три «польові» виїзди, було записано 29 інтерв’ю з жертвами та свідками ймовірних воєнних злочинів рф, з яких 10 опубліковано чи в процесі підготовки до публікації. Важливо зазначити, що після кожного виїзду група документаторів отримувала все більший масив інформації від безпосередніх жертв/свідків ймовірних воєнних злочинів та контакти для нових інтерв’ю.

Так, під час останнього виїзду 26-27 вересня 2023 року, збирались свідчення в селі Зелений Гай та селищі Луч. Ці населені пункти не перебували в окупації, але постійно обстрілювались російськими військовими до листопада 2022 року. Один з найбільш резонансних зафіксованих злочинів - авіаційний удар військових рф по Зеленогайській школі. Скинута авіабомба забрала життя 7 цивільних людей та повністю зруйнувала навчальний заклад. Під час цього виїзду, записано 11 інтерв’ю з місцевими мешканцями про злочини російських військових. Зокрема, директорка Будинку культури в селищі Луч Світлана Гінжул розповіла про власне поранення, руйнування Будинку культури та власного житла, інші наслідки масованих обстрілів для цивільної інфраструктури селища.

Досягнення можливої повноти документування на рівні громади

Три «польові» виїзди до населених пунктів Шевченківської громади дали в цілому для громади зростання кількості зафіксованих епізодів ймовірних воєнних злочинів у 2,8 раза. Безпосередньо по населеним пунктам, до яких були такі виїзди, таке зростання набагато більше. Наприклад, щодо селища Луч зростання кількості задокументованих епізодів ймовірних воєнних злочинів відбулось в 12 разів. По окремим населеним пунктам до виїздів не було епізодів зовсім, після виїзду ця цифра сягає десятки зафіксованих воєнних злочинів. Наприклад, це стосується села Тернові Поди, щодо якого не було інформації зовсім. Завдяки виїздам там задокументовано 23 епізоди ймовірних воєнних злочинів. Потрібно зауважити, що це далеко не остаточні дані щодо втрат громади та окремих населених пунктів, проте значно більш повні, ніж до виїздів. 

Для прикладу значного розширення інформації щодо ймовірних воєнних злочинів завдяки виїздам, можна взяти невелике село Котляреве. Загалом по цьому населеному пункту наразі зафіксовано понад 50 епізодів ймовірних воєнних злочинів рф. В селі задокументовано руйнування приміщень дитячого садочка, церкви, сільської ради, амбулаторії, двох великих комерційних підприємств та деяких приватних житлових будинків. Загалом 70-80% домоволодінь в селі мають серйозні руйнування, документатори зафіксували лише окремі зруйновані житлові будинки. У селі від обстрілів загинуло щонайменше 7 цивільних людей та ще 15 було поранено.

Старший капелан Миколаївської єпархії Православної церкви України отець Андрій (Стадович) розповів документаторам, що три жителі села Котляреве були в російському полоні. «Людей тримали десь три – чотири дні. Вони казали, що били. Чоловіки були дуже налякані, коли я їх забрав додому». Місцеві жителі також розповіли про власні спостереження щодо тенденції знищення продуктових магазинів у селі. На їх думку, усі 5-6 сільських магазинів було знищено майже на початку повномасштабного вторгнення цілеспрямовано, аби залишити людей без їжі (до нанесення ударів декілька магазинів також були пограбовані військовими рф).

Таким чином, якщо здійснити необхідні додаткові виїзди до усіх інших населених пунктів громади, перевірити всю доступну інформацію та здійснити повуличне обстеження житлової та іншої соціальної інфраструктури - можна отримати більш-менш повну картину щодо ймовірних воєнних злочинів на рівні окремої громади.

Виокремлення окремих воєнних злочинів в громаді

Моніторингові виїзди до громади дали можливість значно розширити дані про окремі види воєнних злочинів в громаді - зокрема, про насильницькі викрадення, утримання та катування російськими військовими місцевих мешканців. Зіставлення свідчень про такі факти може вказувати на спланований характер таких дій, які координувались т.з. комендантом громади на прізвисько/позивний «Кіт» з формувань «ДНР».

Зокрема, житель села Любомирівка Сергій Гладкий повідомив про затримання цивільних. «Двох наших чоловіків заарештували. Два брати пішли і досі їх немає. В той час наші гнали росіян і вони були злі. Орки заїхали в село на "Тиграх" і давай телефони перевірять. Наші чоловіки йшли десь біля парку, один з них кинув телефон, росіянин це побачив, потім людей забрали». 

Про захоплення в полон, жорстоке поводження та знущання з боку окупантів розповів голова громади Олег Пилипенко, який після повернення з полону та недовгої реабілітації знову виконує обов’язки голови громади. Олега Пилипенка викрали російські військові разом із 70-річним водієм та тримали в полоні 93 дні. Під час інтерв’ю голова громади окремо зауважив про тенденцію викрадення представників місцевого самоврядування. «На Миколаївському напрямку відбулося 13 обмінів. Мій водій був поміняний на першому обміні, я - на 11. По мені дуже складні були переговори, тому що 11 голів територіальних громад України знаходилися в полоні на той момент».

На території громади знаходиться Снігурівська виправна колонія №5, ув'язнені та персонал якої також постраждали від дій російських військових. Медична працівниця колонії Валентина Стефаній повідомила, що окупанти вивезли близько 100 в’язнів на окуповані території. Як зазначила старша медсестра колонії Галина Кличановська, російські військові знали, що колонія є спеціалізованим туберкульозним закладом та мали відповідні списки ув’язнених для вивезення. З колонії російські військові також викрали цивільного охоронця Ярослава. Його мати Олеся Пуківська вірить, що син досі живий та чекає на нього.

Використання даних документування для процесів відновлення громад

Узагальнення  інформації про зруйновані цивільні об’єкти в громаді, їх локалізація по окремим населеним пунктам та встановлення ступеня пошкодження може стати підґрунтям для ефективного аналізу та прийняття рішень щодо процесів відновлення громади. Голова Шевченківської територіальної громади розповів, що сільська рада зараз активно працює над оновленням Стратегії розвитку громади до 2030 року. Очільник громади зазначив, що систематизація даних, їх узагальнення та оцифровка дасть можливість обґрунтувати та візуалізувати пропозиції з відновлення та представити їх мешканцям. Так само зібрані дані та аналітика дозволять більш ефективно залучати донорські кошти для проєктів з відновлення. 

«В моєму розумінні, відбудова - це як Україна буде виглядати, громади, після того як закінчиться війна, коли настане мир. Коли по факту потрібно закладати фундамент нових громад нової країни. Демографія та географія змінилась, можливо, не всі населені пункти варто відновлювати. Це найголовніший момент - як повинні ці громади виглядати і за рахунок чого ці громади будуть в подальшому жити» - зазначив голова Шевченківської громади Олег Пилипенко під час зустрічі з документаторами ініціативи «Трибунал для путіна».

Вже зараз можна прогнозувати, що через різний ступінь пошкоджень сіл та селищ, громада постане перед непростим питанням доцільності та ефективності відновлення населених пунктів. Навіть поверховий аналіз групи документаторів під час трьох «польових» виїздів показав різний ступінь пошкоджень окремих населених пунктів. Зокрема, в селі Тернові Поди та селищі Луч зруйновано або пошкоджено майже 90% будівель. В селі Вавилове, навпаки, не більше 5 об'єктів зазнали обстрілів. 

Ігор Бринош, Альона Єгорова

Фото: Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України»/Громадська приймальня УГСПЛ в м. Одесі

Публікація підготовлена Громадською приймальнею Української Гельсінської спілки з прав людини у м. Одесі.

Громадська приймальня УГСПЛ у м. Одесі працює на базі Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України» та надає правову допомогу постраждалим від війни за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID Ukraine - USAID Україна) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.