Правовий дайджест з останніми змінами законодавства від приймальні УГСПЛ в м. Одесі

Представники Громадської приймальні УГСПЛ в м. Одесі, яка працює на базі Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України», підготували перший випуск електронного дайджесту з актуальними змінами законодавства. Щоквартально правники приймальні будуть висвітлювати найбільш важливі законодавчі зміни та ініціативи з погляду прав людини. Також аналізуватимуться новації законодавства, які отримали значний резонанс та обговорення в публічному просторі. В першому випуску такого дайджесту проаналізовано п’ять законодавчих змін та ініціатив щодо оформлення права власності на невитребувану земельну частку (пай), регулювання фінансових послуг, кримінальної відповідальності за зберігання дров без документів, змін в програмі єОселя та ліквідації МСЕК.

Оформлення права власності на невитребувану земельну частку (пай): чи продовжено граничний термін? 

Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачалося, що до 1 січня 2025 року всі власники паїв повинні оформити право власності на свої земельні ділянки. Якщо людина цього не зробить, ділянки будуть визнані невитребуваними та перейдуть на підставі рішення суду у комунальну власність територіальної громади, де вони розташовані. 

Правники наголошували, що в умовах повномасштабної війни, коли значна частина населення України виїхала за кордон, а частина території країни потрапила під окупацію, доцільно продовжити цей строк. Так, 22 травня 2024 року депутати ухвалили законопроєкт №11150 у другому читанні, проте президент двічі повертав його до парламенту з пропозиціями. У повторному другому читанні документ з пропозиціями голови держави парламент ухвалив 8 жовтня 2024 року.

Ухвалений закон передбачає продовження до 1 січня 2028 року (замість попереднього крайнього строку 1 січня 2025 року) терміну оформлення невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок та розподілу земель між власниками земельних часток (паїв) та їхніми спадкоємцями після колективного розподілу. Якщо власник або його спадкоємець не оформить право власності на свою частку до 2028 року, це вважатиметься відмовою від отримання земельної ділянки. У цілому, правозахисна спільнота вважає прийняті зміни позитивними та такими, які забезпечують можливість реалізації громадянами права на приватну власність. 

Регулювання фінансових послуг: банкам дозволили розкривати банківську таємницю?

Президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №11043, який має на меті вдосконалення функцій Нацбанку з державного регулювання ринків фінансових послуг. Документ, серед іншого, містить положення про те, надавачі платіжних послуг зобов’язані на електронні запити Національної поліції України негайно надати інформацію про таку платіжну операцію, зокрема:

• прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) (повне найменування) отримувача та повне найменування надавача платіжних послуг отримувача, унікальний ідентифікатор отримувача;
• ідентифікатор платіжного пристрою;
• код, що ідентифікує операцію в платіжній системі;
• повний номер емісійного платіжного інструменту;
• номер рахунку отримувача.

Представники Головного юридичного управління апарату Верховної ради України наголошували, що прийнятий закон не відповідає Конституції, не узгоджується з іншими законами України та не враховує правову позицію Конституційного Суду України. Більшою мірою, правозахисна спільнота погоджується, що підхід, визначений у прийнятому законі, не враховує вимог Конституції України (щодо захисту конфіденційної інформації про особу) та не відповідає критерію якості закону в контексті вимог, оскільки суперечить принципу верховенства права. При цьому, текст прийнятого закону не містить правових норм, які б пов’язували запроваджувані законом обмеження охоронюваних Конституцією України прав громадян з інтересами національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Кримінальна відповідальність за зберігання дров без документів: що відомо про резонансні зміни законодавства?

Верховна Рада України на своєму засіданні 10 жовтня 2024 року прийняла Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері захисту рослинного світу, лісокористування та протидії незаконному обігу деревини» (реєстр. №9665). Законом удосконалюється Кримінальний кодекс України та Кодекс України про адміністративні правопорушення в частині притягнення до відповідальності за порушення правил вирубування, а так само пошкодження чи знищення дерев або чагарників, що дозволить більш ефективно застосувати відповідні положення законодавства на практиці, у тому числі задля забезпечення дотримання принципу диференціації покарань за правопорушення різної тяжкості.

Найбільше обговорення викликали норми, за якими українці можуть отримати від 5 до 7 років позбавлення волі за зберігання дров без документів. Або ж штраф у розмірі від 34 тисяч гривень. Наразі документ ще очікує підпису президента України, але він вже викликав неабияке занепокоєння серед населення, особливо серед жителів сільської місцевості, де дрова використовуються для обігріву житла. Один з ініціаторів законопроєкту, народний депутат Юрій Камельчук стверджує, що відповідальність за зберігання дров без документів загрожує лише тим, хто рубає та краде дрова у великих обсягах. Водночас жодних перевірок пересічних громадян не буде. 

Правозахисники у поглядах розділилися: з одного боку, закон захищає рослинний та тваринний світ. З іншого боку, закон справді зачіпає інтереси власників приватних домогосподарств, для яких ліс є поширеним, а іноді єдиним джерелом опалення. Погоджуємося з думкою, що закон мав би містити перехідні положення. Тобто період, за який громадяни не притягувалися б до відповідальності за зберігання дров на своїх ділянках без документів, що підтверджують їх походження. Наприклад, до наступного зимового сезону чи довше. Закон направлено на підпис Президенту і наразі очікує його реакції.

єОселя: як уряд оновив вимоги програми доступної іпотеки?

Програма «єОселя» – державна програма іпотечного кредитування для придбання житла.

4 жовтня 2024 року уряд вніс зміни у програму для Херсонської, Запорізької, Харківської та Чернігівської областей. Так, влада дозволила купувати у зазначених областях житло, якому більше 10 років. Ці зміни названі частиною підтримки переселенців і покликані посприяти поверненню людей на звільнені від російської окупації території. До внесення змін в програму, за нею можна було купити на вторинному ринку житло, якому не більше трьох років.

Правники вважають анонсовані оновлені зміни у програмі позитивними. Можливості українців, які були вимушені тікати з території бойових дій та прифронтових територій були обмежені. Фактично, коли вони хотіли придбати житло за програмою пільгової іпотеки «єОселя», вони мусили зробити це у новобудовах, яким не старше 3 років, якого у більшості населених пунктів небагато. Таким чином, держава, по суті, нічим не допомагала. Тим не менш, повною мірою оцінити оновлені вимоги до програми буде можливим лише через деякий час, зібравши статистичні дані.

Ліквідація МСЕК: що зміниться з 1 січня 2025 року?

Модель реформи МСЕК, за якою у центрі реабілітації – пацієнт, уряд анонсував ще у 2018 році. Вона мала б змінити успадкований з радянських часів медичний підхід на біопсихосоціальну модель обмеження життєдіяльності людини. 29 жовтня 2024 року народні депутати ухвалили у другому читанні Законопроєкт №11225 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи» від 30 квітня 2024 року. Участь у його підготовці брали представники неурядових організацій, зокрема, Української Гельсінської спілки з прав людини. Головна зміна, якої добивались правозахисники –  вилучити обов’язок людини брати участь у засіданнях МСЕК.

Проте після внесених поправок в законопроєкт вимога скасувати зобов’язання пацієнта брати особисту участь у засіданні МСЕК зникла. Відповідно, норма в чинних законах залишається, за якою дистанційно проходження комісії можливо у разі, якщо особа перебуває на лікуванні чи реабілітації за кордоном, або можливий виїзд комісії додому, або у відповідний медичний заклад, якщо йдеться про лежачого хворого. 

Зміни, які правозахисники оцінюють позитивно, це, зокрема:

1. МСЕК повинна мотивувати своє рішення і віддати його особі; 
2. На засідання МСЕК пацієнт може приходити з адвокатом (законним представником), незалежним лікарем або фахівцем з реабілітації. Адвокат (законний представник) та сама особа можуть фільмувати або записувати сам процес і використовувати ці кадри/аудіо у разі оскарження. 

Тим не менш, правозахисники УГСПЛ висловили позицію, що прийняті зміни у тому вигляді, в якому вони є, не мають сенсу. Принциповий пункт, за який боролися правозахисники, а саме - надати право людині брати (чи ні) участь у засіданні МСЕК – не ухвалений. Метою ініціювання змін стало подолання корупції у МСЕК та максимальна цифровізація всіх етапів проходження людиною експертизи, що у зв’язку із не ухваленням вищезазначеного пункту, вбачається складним для реалізації.

Запис прямого етеру презентації останніх змін законодавства від приймальні УГСПЛ в м. Одесі, який пройшов 15 листопада 2024 року, доступний на сторінці Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України» у Facebook. 

Для отримання правової допомоги та інших послуг Громадської приймальні УГСПЛ в м. Одесі звертайтесь:

- телефоном або в месенджерах viber/whatsApp/telegram: +380951794975

- електронною поштою: odesakvu@cvu.od.ua

- через сторінку в Facebook: https://www.facebook.com/CVUOdesa

Публікація підготовлена Громадською приймальнею Української Гельсінської спілки з прав людини у м. Одесі.

Громадська приймальня Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) у м. Одесі працює на базі Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України». Цей Проєкт став можливим завдяки Агентству Сполучених Штатів з міжнародного розвитку та щедрій підтримці американського народу через Проєкт Відновлення та відповідальність через права людини (ПравоЗахист).