Від 49 до 56%: що продемонстрував Індекс доброврядності процесу відновлення у пілотних громадах Півдня і Півночі України

Індекс доброврядності процесу відновлення та розвитку у десяти пілотних громадах Півдня і Півночі в середньому визначено на належному рівні: він складає 53%. Про це свідчать підсумки моніторингу рівня доброврядності відновлення у громадах Миколаївської, Одеської, Чернігівської та Херсонської областей, що проводився експертною командою проєкту «Сприяння підвищенню стандартів планування та реалізації відновлення на муніципальному рівні», який реалізується Partnership for Transparency Europe в партнерстві з громадською організацією «4U» та Одеською обласною організацією ВГО КВУ в рамках ініціативи «REPAIR Ukraine».

Середній Індекс доброврядності процесу відновлення серед пілотних громад Миколаївської області становить 54%, Одеської - 52%, Херсонської - 56%, Чернігівської області - 49%. Плани відновлення та розвитку громад (скорочено - ПВР), які є документами стратегічного планування та містять завдання і заходи з відновлення, а також перелік проєктів місцевого розвитку, затвердили на сесіях місцевих рад пʼять із десяти пілотних громад. 

За підсумками моніторингу та безпосереднього дослідження ситуації на місцях експертна команда відзначає, що, попри низку системних викликів, громади продовжують працювати над Планами відновлення та розвитку, удосконалюють їхній зміст, шукають партнерства і демонструють готовність до впровадження принципів доброго врядування. Водночас  виявлені слабкі місця - це потенційні напрями розвитку, що потребують уваги як з боку місцевої влади, так і на національному рівні. 

“Ключовим викликом зараз є інституційна готовність держави та громад до процесу відновлення. Незважаючи на законодавчі перепони, громади продовжують працювати над усіма необхідними етапами розробки та затвердження ПВР і мають змогу доопрацювати документи, удосконалити їхній зміст і внести необхідні правки до моменту остаточного затвердження. Проте громади потребують підтримки з боку держави: чіткої загальнодержавної політики та координації процесу відновлення, визначення архітектури планувальних документів, підходів до класифікації територій, методологій та інструментів щодо розробки локальних нормативно-правових актів, систем моніторингу та оцінки стратегічних документів громади. Наприклад, через відсутність донині дієвого правового механізму, що передбачений Постановою Кабміну №731, у громадах не може повноцінно розпочатися процес відновлення”, - пояснив керівник проєкту Анатолій Бойко.

Найвищий рівень відповідності доброму врядуванню громади продемонстрували за принципом “Права людини, культурне різноманіття та соціальна згуртованість, інклюзивність” - 74%. На належному рівні в середньому оцінено відповідність принципам “Зворотний зв’язок, чутливість в частині залучення громадян” - 68% та “Ефективність і результативність зокрема щодо забезпечення сталого розвитку території” - 58%. Високий та належний рівень відповідності принципам доброго врядування означає, що громади виконують більшість вимог українського законодавства та добрих практик урядування під час формування та реалізації ПВР.

На задовільному рівні знаходяться процеси формування та реалізації ПВР згідно з принципами “Відкритість і прозорість” - 44% та “Підзвітність” - 30%. Ці принципи означають відповідно повний та вільний доступ громадськості до інформації про рішення та діяльність влади, а також відповідальність органів влади перед громадянами за прийняті рішення і дії.

Найнижчий рівень відповідності громади мають за принципом “Етична поведінка, доброчесність”, що забезпечує пріоритет публічного інтересу, доброчесність і запобігання корупції в управлінні, - 10% в середньому. Така оцінка означає відсутність затверджених механізмів оцінки корупційних ризиків або програм у процесі відновлення.

Крім того, експертна команда відзначила, що у більшості пілотних громад спостерігається обмежений доступ до офіційної інформації, зокрема до документів, що супроводжують процес відновлення, а це створює виклики для забезпечення прозорості й підзвітності процесів відновлення. З огляду на воєнний стан та безпекові умови, в яких перебуває кожна громада, важливим є налагодження інформаційної політики та забезпечення належного рівня комунікації як зовні громади, так і в середині. Крім того, наявність і доступність інформації про поточний стан справ у громадах, їхні плани та стратегічне бачення розвитку демонстрували б відкритість та готовність до діалогу, зокрема й з міжнародними партнерами у процесах відновлення.

У  межах проєкту в десяти громадах також проводився моніторинг прозорості та доброчесності під час відновлення обʼєктів. Для цього в кожній громаді обрали один обʼєкт, на якому тривають або вже завершені будівельні роботи. Під час аналізу закупівель і виконання робіт на цих обʼєктах виявлено ознаки ймовірних порушень. Зокрема, на восьми з десяти обʼєктах зафіксовано 11 потенційних порушень у сфері закупівель.

“Процес відбудови на обʼєктах відновлення продемонстрував низку системних недоліків у всіх громадах. Наприклад, це відсутність конкуренції при проведенні закупівель, обмежена прозорість, зокрема щодо відкритості та доступності тендерної документації, недостатній контроль за ходом виконання робіт на обʼєкті (перевірка вартості витратних матеріалів, використання відповідної будівельної техніки, дотримання календарного плану робіт тощо) та відсутність дієвих механізмів громадського моніторингу”, - розповів керівник проєкту Анатолій Бойко.

Нагадаємо, у межах проєкту пілотні громади пройшли експертне оцінювання місцевої політики планування відновлення та розвитку на її відповідність шести принципам відновлення, що, у свою чергу, ґрунтуються на 12 принципах належного демократичного врядування Ради Європи. Оцінювання відбувалося на основі розробленої в межах проєкту Методології, що передбачає вимірювання, оцінку та порівняння рівня впровадження органом місцевого самоврядування принципів доброго врядування та їхніх складових за чітко визначеними критеріями. 

Метою дослідження є поліпшення функціонування органів місцевого самоврядування через запровадження коригуючих заходів, зокрема із залученням найкращих досвідів інших муніципалітетів.  

У проєкті беруть участь Бериславська, Високопільська, Кароліно-Бугазька, Коблівська, Куяльницька, Миколаївська, Михайло-Коцюбинська, Новобілоуська, Новобузька та Очаківська територіальні громади.

Проєкт «Сприяння підвищенню стандартів планування та реалізації відновлення на муніципальному рівні» реалізується Partnership for Transparency Europe в партнерстві з громадською організацією «4U» та Одеською обласною організацією ВГО КВУ в рамках Ініціативи «REPAIR Ukraine» за фінансування Bundesministerium für wirtschaftliche Zusammenarbeit und Entwicklung (BMZ) та Czech Development Cooperation.