Колабораціонізм: як змінилась судова практика після повномасштабного вторгнення рф до України?
Громадська приймальня УГСПЛ у м. Одесі, яка працює на базі Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України», проаналізувала на прикладі Одеської, Миколаївської та Херсонської області, як після повномасштабного вторгнення рф до України змінилась судова практика щодо справ про колабораціонізм. Правники розглянули еволюцію норм Кримінального кодексу та порівняли кількість вироків у справах щодо колабораціонізму до та після 24 лютого 2022 року, склади злочинів та призначені покарання.
Колабораціонізм, як явище існував ще з незапам’ятних часів, однак вперше цей термін був використаний генералом Анрі Петеном, який очолював режим Віші під час окупації нацистською Німеччиною Франції у Другій світовій війні. Колабораціонізм же означає свідому співпрацю громадян своєї країни з окупаційною владою країни-загарбника. В нашій країні подібна «співпраця» з’явилась під час окупації Росією Автономної Республіки Крим в 2014 році, в подальшому на території Донецької і Луганської областей і набула більшого поширення з початком повномасштабного вторгнення Росії на територію України. У зв’язку з чим в березні 2022 року, у Кримінальному кодексі України (далі – КК України), з’явилась стаття 111-1, яка передбачає кримінальну відповідальність конкретно за колабораціонізм.
Які дії законодавство України характеризує як колабораціонізм?
Як узагальнено роз'яснив Мін'юст зміст статті 111-1 КК України, на сьогодні передбачена кримінальна відповідальність за такі дії:
- коли ти публічно погоджуєшся з тим, що російська влада прийшла до твого міста і нарешті нас «звільнили»;
- коли починаєш закликати інших людей до того, що територіальна цілісність України – це насправді нічого важливого, і що, наприклад, якась конкретна територія не є українська земля;
- коли починаєш допомагати у проведенні «виборів», «референдумів», іншої подібної політичної діяльності;
- коли люди погоджуються посідати якісь управлінські посади, передавати окупаційній владі певні матеріальні цінності;
- коли здійснює освітній процес за нормативами російської федерації.
Яка статистика щодо вироків за колабораціонізм у південних областях України?
Ми провели дослідження вироків з Єдиного реєстру судових рішень. Досліджували період після 24 лютого 2022 року до кінця серпня 2023 року в діяльності судів Миколаївської, Херсонської та Одеської областей.
Які склади злочину визначено у вироках судів?
- За частиною першою статті 111-1 КК, яка передбачає відповідальність за публічну підтримку збройної агресії росії або ж заперечення державного суверенітету України і частіше за все відбувається на інтернет-ресурсах.
Для прикладу такого злочину наведемо витяг з вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 грудня 2022 року: «Судом встановлено, що громадянин України ОСОБА_3, перебуваючи за адресою свого фактичного мешкання: АДРЕСА_1 , за допомогою належного йому ноутбуку марки «ASUS», з початку збройної агресії Російської Федерації, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, з використанням особистих сторінок у соціальних Інтернет-мережах здійснив поширення матеріалів, які містять: публічні заперечення здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, публічні заклики до підтримки рішень та дій держави агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією держави-агресора».
- За частиною 2 статті 111-1 КК, яка передбачає відповідальність за обіймання громадянином некерівних посад на тимчасово окупованих територіях, фактично бути рядовими працівниками в окупаційних державних органах.
Наприклад, вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 9 травня 2023 року визнана винною «ОСОБА_3, яка являючись громадянкою України, фактично проживаючи на території міста Херсон та розуміючи факт захоплення міста Херсон та Херсонської області збройними силами РФ, добровільно зайняла посаду у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області, а саме: в окупаційній адміністрації держави-агресора, так званого «оператора набору даних Пенсійного фонду Херсонської області», що здійснює свою діяльність на території Херсонської області».
- За частиною 3 статті 111-1 КК, яка передбачає здійснення громадянином України пропаганди у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також дії громадян України, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.
Для прикладу такого злочину наведемо витяг з вироку Малиновського районного суду м. Одеси від 17 травня 2023 року: «ОСОБА_4 , не маючи жодних законних повноважень представляти Херсонський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І ступеня - спеціалізована школа II ступеня - колегіум» №51 ім. Г.О. Потьомкіна Херсонської міської ради спільно зі її керівником ОСОБА_10 провела у серпні поточного року (точної дати не встановлено) зустріч з батьками так званої «школы №51 города Херсона», на якому було оголошено, що навчання в школі почнеться за російськими стандартами та за російськими підручниками.
У подальшому, у період з 1 вересня по кінець жовтня 2022 року ОСОБА_4 виконувала повноваження щодо організації функціонування навчального закладу виконуючі адміністративні функції з методичного керівництва виховною роботою викладацького складу, координації та спрямування виховної діяльністю учителів, класних керівників, на виконання розпоряджень так званого «директора» навчального закладу у «ГБОУ Херсонской области «Школа №51 города Херсона», за стандартами освіти держави-агресора, в тому числі виконуючи свої обов`язки по стандарту визначеного «Федеральным законом «Об образовании в Российской Федерации» від 29.12.2012 № 273-ФЗ, наказом міністерства освіти та науки російської федерації від 31.05.2021 № 287 «Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта основного общего образования», відповідно до п. 15 якого програма основної загальної освіти, у тому числі адаптована, реалізується державною мовою російської федерації.
Фото: Суспільне
- За частиною 4 статті 111-1 КК, яка передбачає передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
Прикладом слугує наступний вирок: визнаний винним «ОСОБА_3, який, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , де він зареєстрований і мешкає, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання допомоги представникам РФ, передбачаючи, що його дії можуть завдати шкоди національній безпеці України та бажаючи настання таких суспільно небезпечних наслідків, тобто діючи умисно, передав свій власний автомобіль "ВАЗ 21063", д.н.з. НОМЕР_1 , невстановленим військовослужбовцям Російської Федерації, для забезпечення їхніх потреб військового характеру на тимчасово окупованій території.
- За частиною 5 статті 111-1 КК, яка передбачає відповідальність за зайняття керівних посад громадянами в окупаційних державних органах, а також заклики, організація та участь у проведенні незаконних референдумів.
Прикладом такого діяння може служити справа з вироком Приморського районного суду м. Одеси від 28 березня 2023 року: «З метою підтримання тимчасової окупації Херсонської області та легітимізування перебування військових РФ на території України, організовано проведення незаконного референдуму на території с. Благодатне, с. Клапая та с. Киселівка, Херсонського району Херсонської області. На громадянку України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 , покладались функції із здійснення у визначені дні з 23 по 27 вересня 2022 року подворового обходу жителів с. Благодатне, с. Клапая та с. Киселівка Херсонського району Херсонської області, та надання їм бюлетенів для голосування у незаконному референдумі».
- За частиною 6 статті 111-1 КК, яка передбачає відповідальність за організацію громадянами з’їздів, зборів, мітингів, демонстрацій тощо, які мають політичний характер та підтримують окупаційну адміністрацію на тимчасово-окупованих територіях.
Прикладом є вирок Біляївського районного суду Одеської області: «громадянин з грудня 2013 року займався підривною інформаційною діяльністю, у складі організації. Активно співпрацював з державою-агрессором, займався пропагандою завідомо неправдивої інформації, провокацією та організацією незаконних референдумів тощо.
- За частиною 7 статті 111-1 КК, яка передбачає відповідальність за добровільну участь у збройних формуваннях та зайняття посад у незаконних судових та правоохоронних органах.
До прикладу, вироком Малиновського районного суду м. Одеси за 27 січня 2023 рік встановлено, що 31.05.2022 року громадянин України ОСОБА_4, перебуваючи на тимчасово окупованій російською федерацією території України, а саме у Херсонській області, будучи діючим співробітником правоохоронного органу Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» Міністерства юстиції України, обіймаючи посаду молодшого інспектора-кінолога відділу охорони, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на отримання на постійній основі грошового забезпечення від російських окупаційних сил, у зв`язку з добровільно написаною ним заявою про прийняття на службу, так званим «приказом Управления службы исполнения наказаний по Херсонской области» № 13 від 31.05.2022 «О назначении сотрудников на должность» призначений на посаду так званого «инструктора-кинолога кинологического отделения охраны учреждения ИК «Северная исправительная колония (№90)» Управления службы исполнения наказаний по Херсонской области» з присвоєнням так званого «спеціального звания прапорщика внутренней службы», тим самим добровільно зайнявши посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Фото: Харківська обласна прокуратура
Які покарання призначали суди за колабораційну діяльність?
Ми також дослідили, які покарання суди зазвичай призначають за вказанні кримінальні правопорушення.
- a) за частиною першою статті 111-1 КК – найчастіше призначається покарання від 10 (десяти) до 12 (дванадцяти) років позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
- b) за частиною другою – у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 10 років, без конфіскації майна.
- c) за частиною третьою – у вигляді 3 місяців арешту з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 10 років.
- d) за частиною четвертою –у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 10 років.
- e) за частиною п’ятою – у вигляді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських функцій в органах державної влади та займатися діяльністю, пов`язаною з виборчим процесом строком на 10 років, без конфіскації майна.
- f) за частиною шостою – у вигляді 5 років позбавлення волі, з конфіскацією майна.
- g) за частиною сьомою – у вигляді 8 років позбавлення волі, з позбавленням права займати будь-які посади в правоохоронних органах строком на 10 років, та з конфіскацією в дохід держави Україна всього йому належного майна.
Що було раніше?
До прийняття змін у Кримінальному кодексі для притягнення до кримінальної відповідальності за фактично колабораційну діяльність застосовувалась стаття 111 Кримінального кодексу. Так, частина перша вказаної статті передбачає такий склад злочину: державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
То постає питання: в ж чому різниця між статтями 111 та 111-1 КК?
Стаття 111-1 КК конкретизувала такий склад злочину як колабораційна діяльність. Стаття 111 КК більш широка і передбачає покарання за інші злочини проти національної безпеки, які не є колабораціонізмом, наприклад, шпигунство. Разом з тим, до появи статті 111-1 фактично за колабораційну діяльність притягували до відповідальності за статтею 111 КК.
На сьогоднішній день статистика злочинів як за 111 статтею, так і за 111-1, вражає. Але давайте подивимось на статистику кількості вироків за статтею 111 Кримінального кодексу до повномасштабного вторгнення. Ми взяли період з 2019 по 2021 рік в Одеській, Миколаївській та Херсонській області, щоб розуміти різницю між «сьогодні» і «тоді». В Одеській області таких вироків було 2, у Миколаївській та Херсонській - жодного. Цікаво, що у цих двох вироках покарання судами призначалось із застосуванням статті 69 КК – тобто нижче від найнижчої межі. Що говорить про те, що суди схильні були до призначення м’якого покарання за цей вид злочину.
Наведемо витяг з такого вироку для порівняння застосування статей 111 та 111-1 КК. Вирок від 27 жовтня 2021 року Приморського районного суду м. Одеси: «Громадянин України ОСОБА_3 , будучи колишнім військовослужбовцем ВМФ ЗС СРСР, маючи велику кількість знайомих серед колишніх та діючих військовослужбовців ЗС України, керуючись мотивом неприйняття діючої влади України погодився на сприяння різними методами терористичній організації «ДНР» і почав вчиняти дії направлені на збір необхідної інформації різного характеру. З цією метою, ОСОБА_3 налагодив розгалужену мережу джерел здобуття необхідної інформації на території України серед колишніх та діючих військовослужбовців незадоволених з різних причин службою і чинною владою, використовуючи при цьому різні методи для схиляння осіб на співпрацю із ним, при особистих зустрічах та через засоби мобільного зв'язку, месенджери. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 за допомогою мобільного мессенджеру «Telegram» протягом 2016-2020 років передавав співробітнику «МДБ ДНР» зібрану з різних джерел інформацію, таким чином сприяючи злочинній діяльності терористичної організації «ДНР»».
Тобто опис злочинного діяння у даному вироку підтверджує наше твердження про те, що раніше факти колабораційної діяльності кваліфікувались як державна зрада за статтею 111 КК.
Які можна зробити висновки?
Вироки по Миколаївській, Одеській та Херсонській області загалом мають малий розрив за кількістю. Більшість вироків за колабораційну діяльності були винесені в Одеській області. Однак потрібно враховувати, що частина їх - це вироки по Херсонській області, оскільки на частині її територій і до сьогодні ведуться бойові дії, тому не є можливим розглядати всі або більшість справ.
Фактично колабораційна співпраця громадян із державою-агресором існувала у нашій державі і до повномасштабного вторгнення. Проте рік тому відповідальність за неї стала конкретизованою в окремій, 111-1, статті Кримінального кодексу. Раніше ж співпраця з ворогом кваліфікувалась за статтею 111 КК як державна зрада.
Аналіз статистики показує, що після повномасштабного вторгнення суди винесли значно більше вироків за цією категорією справ. А при призначенні покарання спостерігається тенденція застосування більш суворого покарання, ніж було до 24 лютого 2022 року.
Публікація підготовлена Громадською приймальнею Української Гельсінської спілки з прав людини у м. Одесі
Громадська приймальня УГСПЛ у м. Одесі працює на базі Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України» та надає правову допомогу постраждалим від війни за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID Ukraine - USAID Україна) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.