Місцеві журналісти потребують системного навчання з протидії «мові ворожнечі»

Протягом першого рівня програми, з 10 по 16 листопада 2017 року, в містах Херсоні, Чернівцях та Одесі пройшли шість тренінгів для професійних журналістів, блогерів та студентів. Протягом другої половини листопада, було відібрано на конкурсній основі п’ять учасників тренінгів, яким буде надано фінансову та експертну підтримку на невеликі медійні ініціативи в сфері протидії «мові ворожнечі», що триватимуть протягом грудня 2017 року. 

Журналісти та блогери для участі в тренінгах були відібрані на конкурсній основі, студенти факультетів журналістики – за домовленістю з навчальними закладами та викладачами. Вже на цьому етапі проявився значний інтерес журналістів до тематики. Організатори навчальної програми отримали значно більше заявок по відношенню до запланованої кількості учасників, особливо з Одеської, Миколаївської та Херсонської областей. В мотивувальних текстах, потенційні учасники навчальної програми підкреслювали надзвичайну актуальність питань «мови ворожнечі» в сучасній журналістиці.

Зокрема, «Взаємовідносини між людьми, які належать до різних спільнот, вміння налагоджувати контакти і розуміти один одного - зараз дуже актуальна тема, коли світ став таким тісним, завдяки новітнім технологіям і можливостям вільного пересування. Тому навчитись та обмінятись думками з метою запобігання упередженому ставленню до людей - це моя мета участі в заході»; «Прагну навчитися висвітлювати складні теми, уникаючи суб'єктивізації, не стаючи на чиюсь сторону і не уникаючи у той самий час таких непростих тем. Мене цікавить позиція журналістського середовища, чи готове воно захищати своїх колег, якщо ті уникли тенденцій емоційного та заангажованого висвітлення патріотичних тем»; «Тому що треба змінювати порядок денний вітчизняних медіа, та мову ворожнечі видаляти з матеріалів».

З 10 по 16 листопада 2017 року, в містах Херсоні, Чернівцях та Одесі пройшли шість одноденних тренінгів, участь в яких прийняло 152 професійних журналістів, блогерів та студентів. Це навчання склало перший рівень навчально-практичної програми для місцевих журналістів з протидії «мови ворожнечі». Тренінги для журналістів та блогерів пройшли 11 листопада в м. Херсоні, 13 листопада в м. Чернівці та 15 листопада в м. Одесі. В Чернівцях додатково перед тренінгом відбулось публічне обговорення проблем використання «мови ворожнечі» в місцевих ЗМІ у форматі «круглого столу». Всього в тренінгах прийняло участь 65 професійних місцевих журналістів та редакторів друкованих та Інтернет ЗМІ, телерадіокомпаній та представників блогосфери.

Тренінги для студентів-журналістів пройшли 10 листопада в м. Херсоні (для студентів факультету філології та журналістики Херсонського державного університету), 14 листопада в м. Чернівцях (для студентів спеціальності "журналістика" Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича), 16 листопада в м. Одесі (для студентів факультету журналістики НУ «Одеська юридична академія»). Всього в тренінгах прийняло участь 87 майбутніх журналістів - студентів та студенток 1-4 курсів навчання. Символічно, що серія тренінгів закінчилась саме 16 листопада, коли по всьому світу відзначають День толерантності.

В ході тренінгів, його учасники та учасниці отримали базові знання щодо «мови ворожнечі»: поняття, ознаки, класифікація, міжнародна та національна регламентація; дізнались що таке публічна «мова ворожнечі», яка правова відповідальність за її використання та як оскаржити такі факти. Разом з учасниками тренери розглянули міжнародно-правові угоди, які накладають на держави обов’язки по протидії “мові ворожнечі” як прояву дискримінації, а також національне законодавство, яке передбачає кримінальну та цивільно-правову відповідальність за  її застосування. Учасники мали можливість відпрацювати вміння розпізнавати “мову ворожнечі” на практичних вправах, під час виконання яких вони виокремлювали так звані слова-маркери “мови ворожнечі”, та пояснювали чим “мова ворожнечі” відрізняється від коректної допустимої критики. 

Небезпеку використання «мови ворожнечі» в матеріалах ЗМІ було практично закріплено на основі конкретних реальних кейсів впливу «мови ворожнечі» в українському суспільстві протягом 2016 - 2017 років (зокрема, використання мови ворожнечі по відношенню до ромів, ЛГБТ - спільноти та до опозиційних політиків, громадських організацій та активістів). Друга частина тренінгу була присвячена міжнародним та українським стандартам журналістики в сфері протидії використання «мови ворожнечі», а також практичним порадам журналістам, як уникати «мови ворожнечі» при підготовці матеріалів. Окрему увагу було приділено спільним діям журналістів заради зниження використання «мови ворожнечі» в ЗМІ як в Україні, так і за кордоном (зокрема, європейській кампанії #MediaAgainstHate, досвіду Німеччини та Австрії щодо впровадження штрафів за мову ворожнечі тощо). 

Враження від учасників тренінгів були виключно позитивні, і їх змістовне вираження можна умовно розділити на дві групи. Перша частина практично всіх відгуків від журналістів підкреслювала дуже значне практичне спрямування та відповідний ефект від тренінгів (наприклад, «найбільше сподобалась практична робота з аналізу статей на приклади мови ворожнечі (прокурори – адвокати)», «найцікавішим було розглядання кейсів», «дуже добре поданий матеріал на живих прикладах, що добре запам’ятати», «розбір мови ворожнечі на прикладі кейсів був найцікавішим, бо були залучені всі та можна було подискутувати», «найцікавішими були конкретні поради журналістам на прикладах»). Другу частину відгуків можна умовно позначити як запит на більш тривале системне навчання з акцентом на практичну роботу. Після тренінгу в місті Одесі було навіть сформульовано конкретний запит на навчання, і тренерами програми було проведено окремий тренінг щодо протидії «мови ворожнечі» в ЗМІ в рамках фестивалю соціальної реклами "Інший погляд", який пройшов в місті Одесі протягом 24-26 листопада 2017 року.

Як зазначила тренер навчально-практичної програми Юлія Лісова (адвокат, експерт-тренер Ради Європи з освітніх програм для адвокатів та юристів), учасників з середовища професійних журналістів можна виокремити в дві групи. Перша погодилася, що «мова ворожнечі» – це за будь-яких обставин погано. Друга група говорила про допустимість «мови ворожнечі» в тих умовах, в яких зараз знаходиться Україна. Висловлювались тези про те, що «толерантність повинна мати свої межі», «штучна толерантність вбиває довіру», «війна не терпить толерантності» , «під час війни діють інші правила». Багато самих журналістів погоджувались, що «журналістська етика – найскладніший момент в плані практичної аплікації в умовах конфлікту». Що ж торкається студентів, не дивлячись що серед них було багато представників перших-других курсів, вони продемонстрували достатній рівень обізнаності у проблематиці, відкритість до нової інформації та розуміння важливості теми. «Мені як правнику було навіть несподівано зустріти серед студентів-журналістів учасників, які на достатньому рівні розумілися у юридичних термінах. Разом з тим, склалося враження про різний рівень сприйняття теми серед різних груп студентів. Наприклад, якщо в м. Херсоні та м. Одесі студенти обговорювали тему «мови ворожнечі» як реальне явище з професійного життя, то у Чернівцях ми зустріли більш теоретичний підхід сприйняття нашого матеріалу. У студентів в м. Чернівці було більше очікування теоретичних визначень та «правильних відповідей» від тренерів і була присутня скутість у висловлюваннях власних думок студентами». 

Як відмітив тренер навчально-практичної програми Валерій Болган (головний редактор видання "ІзбірКом", координатор одеського Центру публічних розслідувань, викладач факультету журналістики НУ «Одеська юридична академія»), в цілому навіть зацікавлена аудиторія досить слабо уявляє собі критерії і маркери «мови ворожнечі». При цьому інтерес до теми сильно відрізняється в різних регіонах. «Навіть редактори ЗМІ, які знають про важливість боротьби з мовою ворожнечі часто більше схильні говорити про неї в теоретичному розрізі. Та й саме ставлення до конкретних маркерів сильно відрізняється в різних регіонах. Найбільш спірною є тематика «війни» та ставлення до таких термінів, як «москалі», «вата», «кацапи» і т.д. Якщо в Херсоні деякі з них вважають зовсім неприпустимими, то в Чернівцях, навпаки, вважають багато з них цілком допустимими у використанні.

В результаті практичних обговорень на тренінгах, вдалося спільно з учасниками зробити деякі висновки:
1). «Мова ворожнечі» це не тільки конкретні слова. Це часто інтонація і голос, вираз обличчя, жести, зображення  і контекст.
2). Джерелом «мови ворожнечі» може бути будь хто, не тільки ЗМІ. Але журналісти це ті, кого люди чують і часто ті, кому вірять, і відповідно, відповідальності на журналістах лежить більше, ніж на звичайних людях. 
3). Від «мови ворожнечі» іноді страждають і самі журналісти. 
4). «Мова ворожнечі» досить поширене явище, але в Україні відсутня культура реагування на неї та боротьби з нею, зокрема юридичними засобами і це породжує безкарність винуватих. 
5) “Мова ворожнечі” це не завжди кримінально каране діяння. Більш того, це не завжди таке діяння, за яке може настати і більш м’яка цивільно-правова відповідальність. Але це завжди негативне явище. І там, де не можна покарати безвідповідального журналіста юридично, на перший план повинні виходити механізми по притягненню до відповідальності за порушення правил журналістської етики. І тут вже справа за журналістською професійною спільнотою - наскільки вона готова бути толерантною до колег, які є носіями «мови ворожнечі».

Крім того, за підсумками обговорення в професійному середовищі, можна сформулювати деякі рекомендації:
1) Необхідний єдиний довідник (словник) маркерів ворожнечі з обов'язковим зазначенням коректних синонімів. Бажано двомовна версія (українська та російська), оскільки терміни можуть відрізнятися;
2). Необхідна постійна робота по роз'ясненню «мови ворожнечі» в вузах, в першу чергу пов'язаних з масовими комунікаціями;
3). У професійному співтоваристві журналістів не вистачає загальноприйнятої дискусії щодо допустимості конкретних прикладів «мови ворожнечі»;
4). Необхідно юридичне врегулювання «мови ворожнечі» і довідник існуючих юридичних документів (швидше он-лайн, оскільки процес постійний);
5). Є необхідність поглиблення боротьби з «мовою ворожнечі» в професійних стандартах українських журналістів. Зокрема, вже можна запропонувати внесення до п. 4 Кодексу етики українського журналіста: «Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду», куди є сенс додати формулювання «та слідства».

Протягом другої половини листопада, було відібрано на конкурсній основі п’ять учасників тренінгів, яким буде надано фінансову та експертну підтримку на невеликі медійні ініціативи в сфері протидії «мові ворожнечі», що триватимуть протягом грудня 2017 року. Такий конкурс був другим рівнем навчально-практичної програми, спрямованим на більшу мотивацію учасників навчання до практичної діяльності та отримання низки самостійних медійних продуктів в сфері протидії «мові ворожнечі» в місцевих ЗМІ.

Організатор навчально-практичної програми з протидії «мови ворожнечі» в ЗМІ – Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України», в партнерстві з Херсонським обласним відділенням ВГО «Комітет виборців України» та Чернівецькою обласною громадською організацією “Комітет виборців”. 

Ініціатива «Мова ворожнечі» в українських ЗМІ: ідентифікація та протидія» впроваджується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Метою ініціативи є зниження використання «мови ворожнечі» в матеріалах українських ЗМІ та посилення спроможності, відповідальності та вміння журналістів толерантно та недискримінаційно виконувати свої професійні обов’язки, не провокуючи розпалювання конфліктів та порушення прав людини.