«Пережити карантин»: Громадський центр правосуддя запускає серію порад як емоційно протистояти епідемії

Громадський центр правосуддя в м. Татарбунари за фінансової підтримки Європейського Союзу запускає серію порад, як емоційно протистояти епідемії COVID-19 «Пережити карантин». Медіаторка центру Світлана Гудь порадить, як зберегти емоційний стан під час карантину та уберегтись від конфліктів в сім'ї, на роботі, з сусідами та в громаді. Перший випуск присвячений інформаційній гігієні та управлінню інформацією під час епідемії.

Сподіваємось, що за останній місяць всі навчились мити руки та дотримуватись гігієни і ми можемо перейти до наступного етапу з дотримання гігієнічних процедур - чистоти нашого емоційного стану. Наразі вже багато експертів з конфліктології, психології говорять про масову паніку. Це є природно, зважаючи на стресові умови, в яких зараз опинилась більшість людей - незвичність працювати вдома, обмеженість територією, перебування в одному приміщенні декількох людей 24/7, зрив робочих та особистих планів, карантин  школах та інше. Також маємо ще додати, що є певне інформаційне перевантаження, оскільки в нас тепер з’явилось більше вільного часу на новини. 

Звідки береться паніка?

Токсичне інформаційне поле. Сподіватись на якісну та повну інформацію від влади сумнівно, адже інформуванню громадян за останні роки практично уваги не приділяли. Певним чином не слід довіряти також тому, що дають ЗМІ (хіба що ви дуже добре розбираєтесь в якісних та надійних джерелах) - хтось навмисне сіє паніку, а хтось замовчує повну інформацію. Окрема тема голосних, неоднозначних та негативно-забарвлених заголовків для матеріалів. Адже люди часто навіть не читають далі новину, а орієнтуються та роблять висновок з короткого заголовку, що підігріває напругу та панічний настрій. Тому, зважаючи на величезну кількість інформаційних ресурсів маємо інформаційне поле скоріше токсичне, ніж корисне.  

Значна присутність в соціальних мережах. «Життя в мережі» та велика кількість «експертних» друзів стає суттєвим чинником паніки. Нас хвилює абсолютно все, на все ми маємо свою точно правильну думку і ділимось нею: закупівлі, карантин, заробітчани, скупівля гречки, відсутність масок, всесвітній зговір… і все, ми в коловороті коментарів, дискусій типу «сам дурак». Тим самим, ми часто стаємо сподвижниками паніки, носіями інформаційного вірусу.

Недовіра офіційній інформації. Ми не довіряємо владі, неважливо це центральна влада чи місцева. А тому, вся інформація, яка від них надходить, сприймається нами як недостовірна. Ми вважаємо, що нам не кажуть правди, замовчують, не чують. Офіційним органам влади необхідно акцентувати увагу на реальних даних, оскільки люди не дуже люблять, коли замовчують реальний стан речей і це може стати причиною ще більшої недовіри до влади. 

Підсилення інформацією з інших країн. Враховуючи, що можливості телефонів з кожного другого роблять експертів та блогерів, ми маємо багато протилежної інформації стосовно країн, де епідемія перейшла критичну межу.  

Які наші поради?

Ми не ізолюємо себе від інформації, але знижуємо рівень емоційної напруги. Особливо це стосується активних користувачів соціальних мереж. Іноді навіть можна скористатись функцією «відписатись» і на певний час обмежити свою інформаційну стрічку від негативу та залишити місце для більш якісних та різнопланових новин.

Шукаємо та перевіряємо офіційну інформацію. Якщо ви ще не впевнені, чи врятує вас маска та рукавички, то краще не орієнтуватись на дописи «точно не врятує» та «врятує 100%». Варто спробувати знайти відповідні офіційні рекомендації лікарів, в тому числі, як правильно застосовувати маску, в яких випадках, а також які необхідні інші засоби безпеки.

Більше уваги до позитивного контенту. Менше заглиблюватись в дописи, якщо вони носять більше негативно-забарвлений та емоційний характер (тим більше їх поширювати). Доцільнішим та кориснішим буде звернути увагу на позитивні новин в умовах карантину та епідеміологічної ситуації. Наприклад, зосередити увагу на волонтерських рухах допомоги чи навіть прийняти в них участь та допомогти особисто. І чесно кажучи, іноді корисними можуть бути і котики в стрічці.

Менше непрофесійної критики медицини. Краще утриматись від критики щодо системи медицини, тим більше, якщо ви в цьому не спеціаліст. Особливо, якщо вам не відома реальна ситуація на локальному або регіональному рівні. В даній ситуації краще робити запит на якісну інформацію від місцевих ЗМІ чи органів влади.  

Отже, аби без емоційних втрат вийти з вимушеного «відпочинку» та незапланованої самоізоляції, маємо дбати про своє інформаційне поле. Також ми говоримо про спільну відповідальність в умовах карантину, тому необхідно подбати також і про емоційне здоров’я оточуючих і дотримуватись гігієни при поширенні інформації. Будьте здорові, мийте руки, пускайте свіже повітря в свої домівки та новини.

Діяльність Громадського центру правосуддя в м. Татарбунари впроваджується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Громадський центр правосуддя як  мультифункціональна платформа розвитку правосуддя в громадах».