УГСПЛ рекомендує переселенцям долати стрес від війни з допомогою психолога

Правозахисники УГСПЛ занепокоєні погіршенням психологічного здоров’я переселенців та біженців. Психологи кажуть, що рівень стресу, який переміщені особи отримали від втрати звичного місця проживання, можна порівняти з болем через втрату близької людини. Правники зауважують, що невирішені своєчасно ментальні проблеми породжують правові, зокрема, під час війни зростає кількість випадків домашнього насильства. Що відбувається всередині тих з нас, кого російська агресія змусила покинути свої домівки, і як психологічна підтримка  допоможе подолати травми війни, дізнавайтесь в інтерв’ю з Микитою Пермяковим, психологом  громадської організації “Громадський Рух” “Віра Надія Любов” . Матеріал підготувала адвокатка, юристка приймальні УГСПЛ в м. Одесі Юлія Лісова.

Наскільки допомога психолога є затребуваною серед внутрішніх переселенців? В моєму розумінні, в нашій культурі не заведено першочергово звертатись до психолога при виникненні проблем. Чи, можливо, я помиляюся?

Дивіться, в будь-якому випадку культура звернення за психологічною допомогою як до війни, так і зараз,  залишає бажати кращого. Однак  можу сміливо запевнити, що якщо дану послугу пропонувати, то люди достатньо часто користуються допомогою психолога. Тобто в нас (в організації) на базі хабу ВПО надається різна допомога (гуманітарна, юридична, соціальний супровід). І коли одночасно з іншою допомогою пропонуєш, наприклад, психологічні тренінги, то людина часто погоджується. 

За півтора місяці нашої активної діяльності попит вже перевершив пропозицію. Тобто люди, які проходять тренінги, рекомендують іншим, працює так званий ефект "сарафанного радіо". Однак все ж необхідно доносити до людей важливість звернення за психологічною допомогою. Самі вони зазвичай не звертаються.

А на що більший попит: на індивідуальні консультації чи на тренінги? Куди люди більше йдуть?

Першими ми запустили тренінги, вони набули розголосу, тому сьогодні люди більшою мірою записуються саме на тренінги.

Можете зараз порахувати, яка кількість людей на місяць приблизно отримує психологічну допомогу? 

Так. У нас на тиждень, при  повному завантаженні, приблизно 50 осіб плюс два психологи приймають по три людини на день. Виходить десь 30 індивідуальних консультацій на тиждень. Але попит однозначно вищий. Ми, наприклад, можемо на групове заняття взяти 20 людей, бо приміщення не вміщує більше, то на ці 20 місць може бути 100 заявок. Хто перший записався, той і потрапляє, інших просимо зателефонувати через тиждень-два.

Я навіть не очікувала, що це так популярно зараз. Але це добре.

Ми самі не очікували (посміхається). Але я можу сказати, що у форматі хабу така кількість. Але під час моїх робочих візитів по Одеській області кількість людей досягає 90, 100, а то й більше. Це Чорноморськ, Южне і т.д. 

Зрозуміло. А чи є у вас якась вибірка з приводу того, хто частіше звертається? Чоловіки або жінки, наприклад, за віковою категорією, можливо, щось інше?

Тут є два моменти. По-перше, чоловіки, звісно, менше звертаються, це традиційно. По-друге, чоловіків-переселенців менше, ніж жінок, тому переважно це жінки (90%), причому різних вікових категорій. 

Скажіть, який запит є найпоширенішим під час консультацій? З якого питання починається консультація під час роботи з ВПО?

Найпоширеніше – це гостра стресова реакція, стрес, втома, люди описують, що в них немає сил на прийняття рішень, апатія, втрата сенсу, – це те, з чого ми починаємо. Потім ми вже працюємо зі стадією переживання горя, втрати. Потім дуже багато запитів, особливо у людей, які приїхали із Маріуполя, Херсона, Миколаєва, на роботу з панічними атаками. Також багато психосоматичних проблем (алергія, старі хвороби), дуже часте запитання – проблеми в сім’ї. Стосунки в родині, спілкування з дітьми тощо. Окремий запит – як розмовляти з дітьми, як їх підтримати. Це якщо дуже коротко. 

Хочу почути Вашу експертну думку. Я чула, що за інтенсивністю втрату звичного місця проживання можна порівняти з болем через втрату близької людини. Наскільки це сильний стрес для людини?

Це те, про що я й говорив раніше. Я описую це як стадію втрати – такий загальний процес для більшості ВПО. Але ми також сьогодні часто говоримо про синдром того, хто вижив, травму свідка, синдром біженця, просто в них різні прояви. 

Тобто це все дійсно дуже сильна травма, навіть коли ніхто з близьких не постраждав фізично?

Звісно. Це все велика травма, в ній присутні різні стадії (неприйняття, агресії, апатії, прийняття тощо), тому вона несе великий вплив на психологічний стан людини. Дуже часто людям просто навіть немає з ким поговорити, тому підтримка психолога є необхідною для них. 

Можливо, ми трохи повторимо те, що Ви говорили раніше. Однак хочу уточнити, що головне в роботі психолога з ВПО? Якою є перша допомога?

Найперше – це, звісно, підтримка. Люди часто знецінюють свої проблеми. Але підтримка дає можливість виявити проблему та сфокусуватись на її вирішенні. Такий собі коучинговий формат. Можливість дати поради на перший час. Як себе стабілізувати, де знайти ресурс.

Тобто це така екстрена допомога? Це не глибинна допомога, тому що немає часу і можливості на це в умовах війни?

Так. Це так зване кризове реагування. Тому що, Ви праві, зараз ми не можемо працювати з травмою, щоб не було ретравматизації навпаки. Ми спочатку стабілізуємо психологічний стан людини, а вже потім дивимося за перебігом подій. Найчастіше люди звертаються з гострими запитами, майже все, що було до війни, стало другорядним у психіці людей. Стосунки з батьками, дітьми, чоловіками тощо йдуть на другий план. Поки що ми працюємо з гострою стресовою реакцією і далі не йдемо.

Чи є у Вас зараз якісь дані про вчинення домашнього насильства серед ВПО? Можливо вони вам розповідають на тренінгах? 

Так, переселенці багато говорять про погіршення стосунків у сім’ї. Однак коли ми говоримо про домашнє насильство, ми повинні розуміти, що це не лише фізичне насильство, а й психологічне, економічне і тому подібне.  Зазвичай його вчиняють чоловіки. У зв’язку з війною багато чоловіків втратили роботу, змінили сферу діяльності, стали більш агресивні та почали утискати жінок через це. Минулої п’ятниці у нас в університеті внутрішніх справ відбувся захід, який якраз був присвячений цій тематиці. Там виступали міністерка з гендерної політики та міністерка соціальної політики разом з одеськими поліцейськими. Вони зауважили, що повідомлень та заяв про вчинення домашнього насильства в період війни стало набагато більше. На жаль сьогодні це наш другий невидимий фронт, як сказала О. Ковальова.

Дуже сумно... 

Так, але це очікувано.

Скажіть, будь ласка, наскільки зараз є доступною психологічна допомога для ВПО? Ви казали, що працюєте 1,5 місяці і вже не справляєтеся з обсягом запитів. Якою є ситуація наразі по Україні з наданням психологічної допомоги ВПО? Чи є вона доступною для всіх?

Існує психологічна служба при Департаменті освіти та науки Одеської обласної ради, вони надають допомогу батькам і дітям ВПО. Працює також центр соціальних служб обласної ради, є волонтерський центр “Експедиція”, вони працюють разом з "Червоним Хрестом", є "Червоний Хрест України" – їхня гаряча лінія, існує також гаряча лінія психологічної допомоги. Також мені відомо про телеграм-канали, один з яких називається «Психологічна допомога для громадян України під час війни». Психологічна служба є в Південноукраїнському національному педагогічному університеті імені К. Д. Ушинського в м. Одесі.

Громадські приймальні УГСПЛ, що допомагають постраждалим від війни, працюють за підтримки Програми USAID Ukraine «Права людини в дії».

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.