українською in english

В Херсоні пройшли обговорення з проблем використання мас-медіа «мови ворожнечі»

29 грудня, 21:51

В кінці грудня 2017 року в місті Херсоні відбулось одразу два заходи, які публічно підняли непросту тему використання журналістами в своїх матеріалах «мови ворожнечі»

28 грудня пройшло обговорення двох окремих сфер використання «мови ворожнечі» в ЗМІ – щодо тимчасово окупованого Криму та кримчан, а також «мова ворожнечі» за гендерною ознакою. 18 грудня пройшов круглий стіл, на якому було представлено результати дослідження щодо використання «мови ворожнечі» в ЗМІ та відбулася широка дискусія з питань протидії «мові ворожнечі» та її використання в умовах військового конфлікту в Україні. 

28 грудня 2017 року, в приміщенні конгрес-холу «Херсон», відбулась презентація двох медійних ініціатив, які реалізовані херсонськими журналістками в рамках проекту «Мова ворожнечі» в українських ЗМІ: ідентифікація та протидія», за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Журналістка Євгенія Вірлич представила результати ініціативи «Подолання мови ворожнечі з тимчасово окупованим Кримом в он-лайн-ресурсах Херсонщини», журналісткаКатерина Пономаренко - ініціативи «Гендерна (не)рівність у м. Херсоні – «мовою ворожнечі».

За словами Євгенії Вірлич, Херсон є найближчим до окупованого півострова обласним центром, де кримчани можуть отримати низку адміністративних та соціальних послуг. Проте тема українського півострова поступово зникає з інформаційного поля.Зважаючи на інформаційний вакуум в окупованому Криму (адже величезна частина ресурсів заблокована Російською Федерацією), постає проблема обмеженості інформації для кримчан. У той же час, на он-лайн-ресурсах Херсонщини розміщуються статті, які мають явні ознаки «мови ворожнечі» на адресу тимчасово окупованого Криму та мешканців півострова.

Певні автори здійснюють це свідомо, деякі – несвідомо. Проте в обох випадках розповсюдження подібних публікацій несе подальше розпалювання ворожнечі, закріплення непорозуміння між населенням материкової України та мешканцями тимчасово окупованого Криму, а також закріплення статусу агресора на території Криму. Риторика «мови ворожнечі» на адресу Криму та його мешканців властива не лише незалежним медійним он-лайн-майданчикам, але і он-лайн-ресурсам органів місцевого самоврядування Херсонщини. Зокрема, виявлено часте використання терміну «біженці» замість «переселенці» або «внутрішньо переміщені особи»; різкі вислови на адресу мешканців Криму за етнічними та релігійними ознаками;  обурення мешканців материкової України через ускладнення документообігу.

За словами Катерини Пономаренко, поряд із проявами расової, національної та політичної нетерпимості, існує і менш помітний, але так само руйнівний сегмент використання «мови ворожнечі» - гендерна нерівність між жінками та чоловіками. Вона вже настільки закарбувалась на побутовому рівні, що боротися з нею майже неможливо. Левова частка суперечок в соціальних мережах розвивається саме навколо теми «чоловік-жінка», образи та нетолерантне ставлення один до одного в таких, здавалось би побутових сварках,  призводять до дестабілізації суспільства в цілому. Крім того, «мову ворожнечі» нерідко використовують по відношенню до жінок-депутаток, що є показником гендерної нерівності та нетолерантного ставлення, журналісти частіше звертаються за коментарями до чоловіків, ніж до жінок, не використовують фемінітиви та часто не гребують стилістичними зворотами, які принижують гідність жінок.Також на заході було презентовано медіа-продукти, створені за результатами проекту «Гендерна (не)рівність у м.Херсоні – «мовою ворожнечі»: відеоролики, виготовлені на основі опитування пересічних херсонців, експертів та експерток та представників депутатського корпусу.

Круглий стіл «Мова ворожнечі в місцевих ЗМІ: як виглядає та як протидіяти?» пройшов 18 грудня 2017 року в Херсонському Кризовому медіа-центрі. Обговорення було організовано спільно Херсонською та Одеською організаціями Комітету виборців України, з метою презентації, привернення уваги та обговорення проблем використання в засобах масової інформації «мови ворожнечі». Тематична програма круглого столу складалася з двох основних блоків - презентаціїта обговорення результатів досліджень щодо використання українськими засобами масової інформації «мови ворожнечі», а також презентації та обговорення необхідності навчання та просвіти журналістів в сфері «мови ворожнечі». Найголовнішим завданням заходу було спровокувати дискусії в медіа-просторі щодо таких непростих тем, як «мова ворожнечі» в ЗМІ і це повністю вдалось. Участь в заході прийняло 16 учасників – авторитетних журналістів та редакторів, експертів. Також необхідно відмітити, що велась он-лайн трансляція заходу, яка зібрала більше 100 глядачів. 

Основою для подальшої дискусії стала доповідь заступника голови Одеської обласної організації «Комітету виборців України»ІгораБриноша, який коротко представив основні висновки моніторингу ЗМІ на предмет використання «мови ворожнечі».Повний звіт, інфографіки, практичні кейси використання та впливу мови ворожнечі будуть представлені в окремому виданні (українською та англійською мовою).За мету дослідження було поставлено не звинувачення конкретних ЗМІ у використанні «мови ворожнечі», а максимально практична демонстрація негативного впливу «мови ворожнечі» та застереження представників ЗМІ від її використання. Пріоритетом дослідження було не показати набір сухої статистики використання ЗМІ «мови ворожнечі» (хоча вона також є у вигляді інфографіки), а описати її використання та вплив у вигляді конкретних практичних кейсів (зокрема, розкриття журналістами етнічної приналежності підозрюваних, застосування «мови ворожнечі» щодо ромів, ЛГБТ-спільноти, біженців, політичних опонентів, священнослужителів окремих конфесій та інше).

Найголовніші висновки торкалися того, що сьогодні«мова ворожнечі» стала особливо небезпечною через швидкість її поширення в мережі Інтернет та швидке переростання в більш жорсткі форми. Крім того, «мова ворожнечі» з публікацій в ЗМІ дуже швидко переходить «на вулицю».Зафіксовано високий рівень використання «мови ворожнечі» українськими засобами масової інформації – найбільше он-лайн виданнями, середній показник в телеканалів, найменше «мови ворожнечі» - в друкованих ЗМІ. Можна говорити, що в Україні «мова ворожнечі» з маргіналізованого статусу перетворюється на елемент спілкування, значну роль в чому грають сучасні медіа. Об’єктами «мови ворожнечі» стали групи, відмінні найчастіше за територіальним походженням, політичними та соціальними поглядами, етнічною приналежністю та гендерною ідентичністю. Серед зафіксованих найбільш поширених об’єктів «мови ворожнечі» в ЗМІ можна виділити «лідерів»: це російсько-українські відносини в широкому розумінні, роми, представники ЛГБТ- спільноти, біженці.

Російсько-українські відносини (включаючи росіян, проросійських прихильників, УПЦ МП) становлять близько 40-50% відсотків зафіксованих фактів «мови ворожнечі». За даними моніторингу, переважна більшість використання «мови ворожнечі» відбувається не в журналістських словах, а в цитуванні – виступів чи висловлюваннях політиків та чиновників. Однією з центральних тем є проблема заголовків - аби привернути увагу, багато журналістів та видань йдуть на використання гучних та яскравих провокативних заголовків та ілюстрацій (фото). Як показали результати моніторингу, в близько 60% публікацій, «мова ворожнечі» (вся або більша її частина) міститься саме в заголовковому комплексі.В багатьох публікаціях ЗМІ дається вказівка етнічної належності підозрюваних, якщо ті належать до етнічних меншин (хоча, як правило, за скоєння злочину українцем чи росіянином, етнічна належність не вказується). Такі дії приводять до криміналізації представників цілих етнічних груп у масовій свідомості – передусім ромів та вихідців з Кавказу.

Результати проведеного моніторингу також свідчать про те, що в контексті сучасних соціально-політичних умов, відсутність дієвої стратегії модерації читацьких коментарів може призвести до активного використання «мови ворожнечі», навіть у разі збалансованого висвітлення інформації з боку редакції. Якщо ж в основній публікації все ж присутня «мова ворожнечі», то наявні коментарі завжди носять більш жорстку форму «мови ворожнечі». Але «мова ворожнечі» не лише породжує агресію та злість, а й може підштовхувати до відповідних агресивних дій і багато коментарів до них закликають (в тому числі заклики до фізичної розправи).

Починаючи дискусію, голова Херсонської організації Комітету виборців України Дементій Бєлий зазначив, що однією з особливостей Херсонщини є адміністративний кордон з Кримом та пов’язані з цим процеси (отримання кримчанами адміністративних послуг), що відображається і на специфіці «мови ворожнечі» в ЗМІ. Крім того, це застосування «мови ворожнечі» в політичні сфері на місцевому рівні, після чого будь-який політичний діалог стає практично неможливим.  
Начальник управління інформаційної політики Херсонської обласної державної адміністраціїОльга Савенковідмітила, що застосована в українських ЗМІ «мова ворожнечі» може використовуватись ворогами – зокрема, в російській пропаганді. Журналістка газети «Вільний вибір» та громадська активісткаГалина Бахматова наголосила, що журналіст повинен передбачити, як вплине його слово, і відчуття відповідальності журналіста йде на першому місці. Представник громадської ради при Херсонському міському голові Олександр Мошнягулвідмітив, що «мова ворожнечі» стала дуже широко застосовуватись в політичному житті на місцевому рівні. Місцеві політичні сили часто переходять на «мову ворожнечі» – кожен настроєний абсолютно вороже один проти одного. 

Журналістка та представниця ГО Інформаційно-ресурсний центр «Правовий простір» Наталя Бімбірайтефактично підсумували результати дискусії. За її словами, тема дуже неоднозначна, але вона дуже важлива і не повинна замовчуватися. Коріння мови ворожнечі криється в неусвідомленій людській гідності, також її добре розпалюють. Потрібно піднімати загальний рівень культури, а журналістам в першу чергу необхідно говорити про цінності та підвищувати свій професійний рівень. Учасники дискусії погодились, що проблема «мови ворожнечі» в ЗМІ – це в першу чергу проблема внутрішньої відповідальності журналістів. Також необхідно підвищувати загальну толерантність і це цивілізаційний вибір, адже коли йде розпалювання ненависті – ми всі у небезпеці.

По закінченню дискусії, учасники обговорення змогли ознайомитись з виставкою плакатів «Довіряй, але перевіряй», яка розмістилась в приміщенні Херсонського кризового медіа-центру. На 30-ти плакатах розмістились роботи українських художників та художниць з клубу ілюстраторів Pictoric, в яких розкрито теми цензури, пропаганди, свободи слова, фейкових новин, інформаційної війни, критичного аналізу медіа-повідомлень, зв’язку влади та медіа, соціальних мереж і суспільного телебачення.

Заходи відбулись в рамках ініціативи «Мова ворожнечі» в українських ЗМІ: ідентифікація та протидія», яка реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України», за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

ОПИТУВАННЯ
Чи прозоро, на вашу думку, вiдбулися останнi мiсцевi вибори?
Так
18% (8)
Нi
64% (29)
Я просто хочу побачити результат опитування
18% (8)
партнери