українською in english

Як Громадський центр правосуддя в м. Татарбунари на Одещині розвиває людиноорієнтоване правосуддя?

2 червня, 11:21

З початком повномасштабного вторгнення рф до України потреба у людиноцентричному правосудді стала як ніколи актуальною. Величезна кількість правових та психосоціальних проблем, викликаних війною та воєнним станом, вимагають орієнтуватись на реальні потреби людей та шукати комплексних рішень. Підхід людинорієнтованого правосуддя є одним з базових в роботі Громадського центру правосуддя в м. Татарбунари на Одещині, - повідомляє пресслужба Одеської обласної організації ВГО "Комітет виборців України". Багато індивідуальних звернень вдалось не лише вирішити найбільш вигідно для людини, але і запровадити локальні рішення для мінімізації таких проблем в майбутньому. Ілюструють такий підхід п’ять кейсів щодо житла для ВПО, процедур здійснення догляду, нотаріальних послуг в сільській місцевості, психологічної підтримки військовослужбовців та раннього виявлення проблем клієнток прихистку для жінок.

 

Підхід людиноцентричного правосуддя

 Україна вже тривалий час активно підтримує впровадження Порядку денного у сфері сталого розвитку до 2030 року – міжнародного документа, прийнятого у 2015 році задля подолання бідності, захисту планети та забезпечення  миру та процвітання  для всіх людей вже до кінця нинішнього десятиліття. Прагнення забезпечити справедливість для всіх - це ключовий компонент Цілі сталого розвитку №16. Для досягнення мети забезпечення справедливості для всіх необхідно визнати ідею справедливості центром сталого розвитку; визнати людей центром у системі доступу до правосуддя та відійти від справедливості для небагатьох і перейти до справедливості для всіх. Людиноцентричне правосуддя передбачає, що усі – як формальні, так і неформальні – суб’єкти у сфері доступу до правосуддя ставлять людину в центр подій і зосереджуються на вирішенні правових проблем, з якими вона (людина) стикається. Людиноцентричний підхід до правосуддя починається з розуміння потреб людей у правосудді та розроблення рішень для задоволення цих потреб.

Кейс 1: Від проблем з орендодавцем до безоплатного житла для сімей-ВПО

 

Рятуючись з дітьми від бойових дій на Донеччині, Наталя знайшла тимчасовий притулок у Татарбунарській громаді Одеської області. Для житла вона орендувала квартиру, але договір найму не укладала - домовленість була в усній формі. Через місяць власник житла без попередження підняв орендну плату і у разі відмови погрожував негайно виселити родину-ВПО. Представники Громадського центру правосуддя в м. Татарбунари організували зустріч з орендодавцем. На зустрічі вдалось його переконати залишити орендну плату без змін протягом 3-х місяців, а також закріпити це у договорі оренди. Одночасно з цим представники Громадського центру правосуддя звернулись з пропозицією до місцевої ради щодо пошуку вільних житлових будинків в сільських населених пунктах з можливістю тимчасового безоплатного проживання там сімей-ВПО. В результаті такої ініціативи було знайдено декілька вільних житлових будинків. Також завдяки підтримці БО «Еммануїл» житло було забезпечено ковдрами, подушками та постільною білизною. В один з таких будинків і переїхала Наталя з дітьми, тепер вони платять лише за комунальні послуги. На заощаджені від оренди кошти змогли виростити городину на невеликій земельній ділянці поряд з будинком.

Кейс 2: Громада отримала затверджені процедури встановлення факту догляду

За консультацією до Громадського центру правосуддя в м. Татарбунари звернувся Олександр з питанням щодо отримання відстрочки від мобілізації. Його батьки проживали в с. Лиман Дивізійської громади Одеської області та мали інвалідність - батько був пенсіонером МВС з 2-ю групою інвалідності, мати - з 2-ю групою інвалідності. Правники роз’яснили заявнику, що він має право на відстрочку та порекомендували, які документи необхідно зібрати.

В той же час, представники Громадського центру правосуддя дізнались, що в Дивізійській громаді є проблеми у інших чоловіків, які намагались оформити відстрочку від мобілізації у зв’язку з доглядом. Річ у тім, що в громаді не було визначено уповноваженого органу для проведення огляду та складання акту. Громадський центр правосуддя розробив зразок відповідного положення та акту для місцевої ради та проконсультував юридичну службу щодо процедури їхнього затвердження виконавчим комітетом. Враховуючи ці рекомендації,
виконавчим комітетом Дивізійської сільської ради було визначено уповноважених щодо складання акта встановлення факту здійснення догляду, а також прийнято Положення про складання акта встановлення факту здійснення догляду.

Законодавством не передбачено обов’язкове затвердження такого Положення, проте це добра практика місцевого самоврядування в соціальній сфері.

В результаті успішно вирішилось питання заявника щодо отримання відстрочки від мобілізації, а громада отримала ефективний інструмент для встановлення фактів здійснення догляду в майбутньому.

Кейс 3: Посилення спроможностей старостатів у нотаріальній сфері та діловодстві

 

Олена отримала на своє імя заповіт матері на майно та грошові кошти, який було засвідчено органом місцевого самоврядування. Після її смерті з цим документом вона звернулась до нотаріуса для оформлення свідоцтва про спадщину. Яким же було здивування обох, коли у державному реєстрі правочинів запису про заповіт не виявилось! Правники Громадського центру правосуддя допомогли жінці підтвердити дійсність заповіту, проте для цього знадобився значний час, кошти та додаткове навантаження на сектор правосуддя.

Одночасно з цим Громадський центр правосуддя дослідив питання здійснення нотаріальних дій органами місцевого самоврядування в Татарбунарській громаді. Виявилось, що випадки невнесення заповітів до реєстру непоодинокі. Також зафіксовано скарги на неправильність оформлення самих заповітів, довідок та витягів з погосподарської книги (невідповідність паспортним даним прізвища, імені та по батькові, дат та місця народження). Це призводить до затягування у відкритті спадкових справ, а іноді й залучення судових інстанцій для цього. Зважаючи на такі обставини, Громадський центр правосуддя спільно з секретарем Татарбунарської міської ради Олександром Лєсніченком та приватним нотаріусом Олександром Монастирліу ініціював навчання для чиновників, відповідальних за проведення нотаріальних дій у старостинських округах, а також діловодів.

Для більш точного дотримання законодавства про нотаріат підготовлено посібник «Робочий зошит старости з питань нотаріату». Посібник погоджений юридичною службою міської ради та містить зразки заповітів і довідок, витяги з відповідних нормативно-правових актів та корисні контакти місцевих установ. Також спільно узгоджено проведення періодичного аналізу діяльності старостатів в нотаріальній сфері та діловодстві, з підготовкою відповідних практичних рекомендацій.

Кейс 4: Допомога клієнту з ПТСР переросла в ініціативу психологічної підтримки військовослужбовців

До Громадського центру правосуддя в м. Татарбунари звернувся демобілізований військовослужбовець Ігор, який отримав поранення під час боїв на Херсонщині, щодо можливостей фізичної реабілітації та допомоги з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). Під час спілкування з психологом Громадського центру правосуддя було виявлено потенціал Ігоря щодо підтримки інших поранених бійців, їхніх сімей, а також сімей загиблих. Поступово Ігоря було долучено до ініціатив Громадського центру правосуддя як волонтера. Зокрема, він допоміг спільно з психологом центру справитись зі стресом батьку загиблого воїна ЗСУ. Ігор активно допомагав Громадському центру правосуддя щодо проведення громадських слухань з перейменування однієї з вулиць міста на честь загиблого в боях жителя. Йдеться про уродженця міста Татарбунари, поліцейського та добровольця зведеного загону Олександра Коваленка, який загинув 27 липня 2022 року у Бахмуті. За ініціативи Громадського центру правосуддя та Ради ветеранів органів внутрішніх справ, до міської ради було внесено звернення про перейменування вулиці Тимошенко, де він мешкав, на вулицю Олександра Коваленка. Також Ігор допомагав ініціативі Громадського центру правосуддя щодо отримання від фонду «ZDOROVI» обладнання та медикаментів для Татарбунарського центру первинної медико-санітарної допомоги. Зараз ветеран долучений до процесу обговорення спільної ініціативи Громадського центру правосуддя та міської влади щодо створення Регіонального центру з психологічної реабілітації військовослужбовців ЗСУ та інших постраждалих від війни. Таким чином, завдяки своєчасній психологічній підтримці, ветеран бойових дій не лише упорався з посттравматичним синдромом, але і став волонтером та допомагає іншим жителям громади справлятись з викликами війни.

 

Кейс 5: Раннє виявлення правових та психосоціальних проблем клієнток Центру матері та дитини

У Громадського центру правосуддя в м. Татарбунари склались давні партнерські стосунки з Благодійним фондом «Еммануїл», який опікується Обласним центром матері та дитини «Життя». До такого центру, який розміщений в с. Струмок Татарбунарської громади, періодично прибувають для тимчасового розміщення жінки з малолітніми дітьми, які опинились у складних життєвих обставинах. В середньому там знаходяться 10-15 жінок з дітьми, які отримують прихисток на рік-півтора. Щомісячно правники та психологи Громадського центру правосуддя здійснюють виїзди до Центру матері та дитини для надання оперативної правової та психосоціальної допомоги.

Після початку повномасштабної агресії рф до України потреби в такій підтримці значно збільшились. Зважаючи на це, Громадський центр правосуддя спільно з органом у справах дітей та адміністрацією Центру «Життя», запровадив певні стандартизовані процедури щодо правового та психосоціального захисту жінок. До установи прибувають переважно молоді жінки, які в силу свого віку та психологічного стану не в змозі вирішити навіть прості життєві проблеми. Тому важливо одразу після їх прибуття до Центру, за можливості вияснити ситуацію щодо документів, отримання соціальної допомоги, можливих психологічних травм та інших аспектів. Відтак, узгоджено алгоритм початкових дій Центру «Життя» по роботі з жінками: 1) інтерв’ювання жінки (доцільно проводити після сформування у неї відчуття захищеності в новому місці та первинної адаптації); 2) складання списку індивідуальних потреб (важливо надати жінці можливість виговоритись та допомогти їй сформулювати свій запит); 3) складання індивідуальної «дорожньої карти» для досягнення мети запиту жінки; 4) сприяння у доступі жінки до відповідних сервісів. Таким чином, певна стандартизація роботи Центру матері та дитини «Життя» з жінками на початковій стадії їх перебування у прихистку, дає можливість ранньої оцінки правових, психологічних та соціальних проблем. Це допомагає державним та недержавним субєктам сектору правосуддя та місцевій владі більш оперативно адаптувати свої послуги відповідно до реального запиту жінок з вразливих груп.

 

Діяльність Громадського центру правосуддя в м. Татарбунари впроваджується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України».