Як зняти арешт з майна боржника після закінчення виконавчого провадження

Виконавче провадження – завершальна стадія судового провадження, без якої сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс. На практиці нерідко виникають ситуації, коли після закінчення виконавчого провадження арешт, накладений для забезпечення виконання рішення на майно боржника, залишається. Фактично особи позбавляються права на вільне розпорядження своїм майном. Адвокатка та юрист громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в м. Одесі Юлія Лісова й Артем Таукач роз’яснили, чому обтяження може залишатися після завершення виконавчого провадження та наскільки поширеними є подібні випадки. Також правники надали покроковий алгоритм дій для зняття таких обтяжень та навели актуальну судову практику у подібних правовідносинах.

Чому накладений на майно арешт не знятий після закінчення строків виконавчого провадження та наскільки подібні ситуації є поширеними?

Непоодинокими є випадки, коли після відкриття виконавчого провадження, виконавець вчиняє виконавчі дії шляхом винесення постанови про арешт майна боржника, але попри вимоги Закону України «Про виконавче провадження», після спливу визначених законом строків – арешт не скасовується.

Причини різноманітні:

• законодавчі прогалини в аспекті відсутності чітких інструкцій для виконавців;
• труднощі організаційного характеру у Державних виконавчих службах;
• відсутність звернень від боржника.

З аналізу документів, опублікованих у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що за захистом своїх порушених прав до судів зверталися тисячі українців. І це тільки офіційна статистика – реальна ще більше. Адже велика кількість людей не знає, що на їхнє майно накладений арешт, бо виконавчі служби не інформували, а самостійно дізнатися буває неможливим у зв’язку з відсутністю інформації у відкритих державних реєстрах.

Така ж проблема спіткала й Івана (ім’я змінене), який звернувся до громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в м. Одесі із запитом на правову консультацію. Іван хотів продати свою квартиру та звернувся до нотаріуса з метою вчинення відповідних нотаріальних дій, де дізнався, що на все його майно накладений арешт та оголошено заборону на його відчуження.

Вже потім Іван дізнався, що одне з комунальних підприємств міста Одеси зверталося до суду у зв’язку із несплатою ним комунальних послуг ще у 2014 році, позовні вимоги комунального підприємства суд вирішив задовольнити. Про відкриті судові провадження Іван і гадки не мав, заборгованість з комунальних послуг давно була сплачена, а арешт та заборона відчуження на все майно Івана – залишилися.

Виконавча служба повідомила, що строк зберігання паперових матеріалів виконавчих проваджень складає три роки, і станом на теперішній час матеріали виконавчих проваджень відсутні (знищені). Можливості зняти арешт виконавча служба не має й пропонує звертатися до суду, що Іван і зробив.

Судове провадження досі триває, але зазначаємо, що у подібних відносинах є позитивна судова практика. Так, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 14 серпня 2023 року у справі № 927/322/14 вказав:  

1) наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту на майно боржника за умови відсутності (закінчення) виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном;

2) незняття виконавцем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні після закінчення виконавчого провадження є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право скаржника підлягає захисту;

3) закінчення виконавчого провадження у розумінні вимог вказаного Закону України «Про виконавче провадження» передбачає зняття арешту та скасування вжитих раніше заходів примусового виконання рішення, про що зазначається у постанові про вчинення відповідної дії;

4) застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Який алгоритм дій для зняття арешту з майна після закінчення виконавчого провадження?

Перед позивачами часто стоїть питання вибору відповідної юрисдикції. За такою категорією справ, як показує судова практика, звертаються як до адміністративних судів, так і до судів, які видали рішення щодо обтяження майна (цивільні або господарські).

Тож наводимо покрокові алгоритми дій для зняття арешту з майна після закінчення виконавчого провадження для обох юрисдикцій. 

Так, у разі звернення до суду, який видав рішення щодо обтяження майна, варто зробити наступне:

1) зверніться із запитом до Державної виконавчої служби стосовно надання інформації щодо наявності відкритих або закінчених виконавчих проваджень;

2) на підставі отриманої інформації рекомендуємо скласти клопотання до керівника відділу Державної виконавчої служби з вимогою зняти існуючі поза межами будь-якого виконавчого провадження арешти, накладені на майно (кошти);

3) у межах 10 денного строку з моменту отримання відповіді від Державної виконавчої служби на вказане клопотання звернутись до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця та просити зобов'язати державного виконавця зняти арешт з майна.

Про ефективність вказаної послідовності дій свідчить судова практика. Так, у постанові від 20.06.2018 року Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №210/1072/15ц йде мова про боржника, який звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, в результаті чого останнього зобов'язано провести виконавчі дії по зняттю арештів з нерухомого майна та грошових коштів.

У разі звернення до адміністративного суду варто:

1) звернутись із заявою до Державної виконавчої служби з вимогою зняти арешт з майна;

2) звернутись до адміністративного суду з позовною заявою, у якій просити зобов'язати орган Державної виконавчої служби зняти арешт з нерухомого майна позивача.

Зазначимо, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.03.2020 року дійшов висновку, що незняття відповідачем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачу є протиправною бездіяльністю органу Державної виконавчої служби, і порушене право підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача.

Для отримання правової допомоги та інших послуг Громадської приймальні УГСПЛ в м. Одесі, звертайтесь:

- телефоном або в месенджерах viber/whatsApp/telegram: +380951794975

- електронною поштою: odesakvu@cvu.od.ua

- через сторінку в Facebook: https://www.facebook.com/CVUOdesa     

Публікація підготовлена Громадською приймальнею Української Гельсінської спілки з прав людини у м. Одесі.

Громадська приймальня Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) у м. Одесі працює на базі Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України». Цей Проєкт став можливим завдяки Агентству Сполучених Штатів з міжнародного розвитку та щедрій підтримці американського народу через Проєкт Відновлення та відповідальність через права людини (ПравоЗахист).