українською in english

Запит на публічну інформацію чи звернення громадян: як громадським активістам дізнатись про діяльність органів влади?

24 травня, 19:15

З початком повномасштабного вторгнення органи влади шукали баланс між прозорістю своєї діяльності, безпековими викликами та захистом даних. І хоча наразі значний масив інформації про роботу органів влади знову у відкритому доступі, громадські активісти зіштовхуються з необхідністю отримати додаткову інформацію, якої немає на офіційних ресурсах. Представники Ренійського ресурсного центру для неурядового сектору, який працює в Одеській області, підготували правову консультацію щодо особливостей подання запиту на публічну інформацію і звернення громадян. Також правники надали роз’яснення про строки для надання відповідей та різницю між цими інструментами для отримання інформації про діяльність органів влади.

 

Що таке запит на публічну інформацію?

Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. У зв’язку з цим виникає питання, що таке публічна інформація?

Публічна інформація - це відображена та задокументована інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, або яка знаходиться у їх володінні.

Запитувачем інформації може бути будь-яка фізична чи юридична особа, а також об'єднання громадян без статусу юридичної особи. І запит на інформацію можна надіслати розпорядникові без пояснення причини подання запиту й незалежно від того, стосується ця інформація запитувача особисто чи ні, адже публічна інформація розкривається необмеженому колу осіб. Це означає, що запитувачеві не потрібно додавати до запиту документи, що посвідчують особу.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Запит подається у довільній формі, але має містити:

1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

У який строк органи влади мають надати відповідь на запит?

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Також зауважимо, що у випадку, коли розпорядник інформації отримав запит, який за своїм змістом є зверненням, тобто в ньому особа просить вчинити певні дії (а не надати готову інформацію), то в 5-денний строк з моменту його отримання запитувачеві надішлють лише повідомлення про те, що його запит буде розглянуте в строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Чи стягується плата за підготовку відповіді на запит?

Інформація на запит надається безкоштовно, але у разі якщо відповідь передбачає виготовлення копій документів обсягом більше як 10 сторінок, запитувач має відшкодувати витрати на копіювання та друк.

Що таке звернення громадян?

Згідно із Законом України «Про звернення громадян», звернення – це викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Розгляд звернення за своїм змістом (заява, скарга, пропозиція тощо) вимагає вжиття певних заходів: наприклад, поновити порушені права, провести перевірку, оцінити дії осіб, щодо яких подано скаргу, визнати особливий статус заявника, усунути недоліки в діяльності органу тощо.

Право на звернення мають усі громадяни України, а також особи, які не є громадянами України, але законно перебувають на її території.  Звернення можна подати до органу державної влади, місцевого самоврядування, об'єднання громадян, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, об’єднанню громадян або посадовій особі, до повноважень якої належить вирішення порушених у зверненні питань.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина та викладено суть порушеного питання, тобто пропозиції, прохання, зауваження, скарги тощо.

Орган, який надає відповідь на звернення, обов’язково здійснює ідентифікацію громадянина, що звернувся, за ПІБ, адресою, підписом. Це важливо, оскільки розгляд звернення стосується прав, свобод чи обов’язків конкретної особи. Важливо зазначити, що письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Органи влади плату за розгляд звернення громадян не стягують.

Який строк розгляду звернень громадян?

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

У чому відмінність між запитом на публічну інформацію та зверненням громадян?

Звернення відрізняється від запиту на публічну інформацію за трьома основними критеріями:

  • за змістом;
  • за строком розгляду;
  • за суб’єктом звернення.

Якщо ви бажаєте, щоб орган державної влади або ж підприємство чи установа вчинили певні дії, вам потрібно надіслати звернення у формі заяви (клопотання), скарги або ж пропозиції (зауважень). Якщо ж ви маєте на меті попросити вже готову інформацію, тобто ту, яка утворилась протягом діяльності певного органу (наприклад, нормативно-правові акти, відомості про структуру та обсяг бюджетних коштів тощо), то в такому разі надсилайте саме запит на інформацію.

Для отримання більш детальної інформації з цього та інших правових питань в сфері діяльності неурядових організацій, звертайтесь до ресурсних центрів підтримки місцевих неурядових організацій, громадських ініціатив та волонтерських спільнот:

  • Ренійський ресурсний центр, Одеська область (працює на базі громадської організації «Регіональний аналітичний центр»): Марія Пісковець, 0689213861, mpiskovec64@gmail.com
  • Вознесенський ресурсний центр, Миколаївська область (працює на базі громадської організації «Агентство економічного розвитку»): Вікторія Савчук, 0665043006, savchuk@aer.net.ua
  • Білозерський ресурсний центр, Херсонська область (працює на базі громадської організації «Білозерський центр регіонального розвитку»): Катерина Оксенюк, 0950874860,  bilozerka.center@gmail.com

 *   *   *

Регіональні ресурсні центри для підтримки місцевих неурядових організацій, громадських ініціатив та волонтерських спільнот створені та працюють як інституційні осередки розбудови неурядового сектору та підтримки соціальної згуртованості на місцевому та регіональному рівні, в рамках партнерської ініціативи «Підтримка неурядового сектору Півдня України задля відновлення громад та регіону», яка впроваджується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України».